Химическая технология, ч. 1. - Гончаров А.И
Скачать (прямая ссылка):
Руда
5%»
в неї вносять піноутворювачі, тобто поверхнево-активні речовини, які утворюють адсорбційні плівки на поверхні бульбашок. Як піноутворювачі використовуються ефірні масла, деякі спирти, деревний і кам'яновугільний дьоготь.
Концентрат
Пуста порода
Для підвищення гідрофобності часточок окремих мінералів у пульпу вводять колектори (збирачі), які сприяють зв'язуванню часточок мінералу з бульбашками
Рис. 104. Схема флотаційної машини з повітря завдяки утворенню на пневматичним перемішуванням суспензії. поверхні чэст0ч0к гідрофобної
тів належать олеїнова кислота, нафтенові кислоти, ксантогенати, ди-тіофосфати та ін. Деякі з них можуть бути і піноутворювачами.
Депресори, або подавлювачі, утруднюють спливання часточок, збільшуючи гідрофільність їхньої поверхні. До них належать луги, деякі солі лужних металів, сульфіти, ціаніди. До регуляторів, які створюють реакцію середовища, належать H2SO4 і її солі, вапно, сода та ін. Регулятори сприяють також дії інших флотореагентів. Іноді треба додавати вапно, луги, карбонат барію, сульфати заліза, цинку тощо для знешкодження дії флотаційних отрут, які трапляються в рудах, перешкоджають утворенню гідрофобних плівок на поверхні мінералів і цим роблять неможливою їх флотацію. До найшкідливіших флотаційних отрут належать солі важких металів, гумусові речовини, таніни. Для видалення флотаційних отрут з руди її перед флотацією промивають водою.
На рис. 104 наведено схему флотаційної машини з пневматичним перемішуванням суспензії. Повітря, що подається підтиском у трубу 1, через патрубки 2 надходить у відгороджений від камери простір, утворений перегородкою 3, у вигляді маленьких бульбашок, де перемішується з суспензією, перетворюючи її на піну, яка, в свою чергу, змішується з концентратом і спливає поверх неспіненої суспензії, перевалюється через борт жолоба 4 і подається далі на згущення, фільтрацію і сушіння. Якщо під час флотації в концентраті зосереджуються різні мінерали, а в хвостах — пуста порода, флотація називається колективною, або простою. Внаслідок багаторазової, вибіркової (селективної) флотації комплексної сировини, послідовно утворюється ряд концентратів, в кожному з яких є один основний компонент. Флотадія є одним з кращих методів збагачення мі нереальної си-
Флотацією розчинних мінералів заміняють складні і економічно невигідні методи _галургії, які грунтуються на різній розчинності компонентіь сировини. Середовищем для флотації розчинних солей служить насичений розчин солей, які входять до складу збагачуваної сировини. Солі розділяють за допомогою селективних флотореагентів
плівки. До таких флотореаген-
і аерацією пульпи повітрям. Особливо важливим при цьому є регулювання рН середовища за допомогою реагентів-регуляторів, яке сприяє ефективній дії реагентів-колекторі в.
Метод флотації тепер широко застосовують для добування KCl з сильвініту або карналіту, для збагачення апатитів і фосфоритів, бариту, магнезиту, вугілля, графіту, вапняків, піску, а також для очистки натурального каучуку, целюлози, іонітів, стічних вод.
На великих збагачувальних фабриках флотація відбувається як механізований безперервний процес. Продуктивність найбільших сучасних флотаційних фабрик досягає 100 тис. т руди на добу.
Крім наведених методів збагачення застосовуються ще термічне збагачення, яке грунтується на різній плавкості мінералів, що входять до складу суміші; хімічні способи збагачення, що грунтуються на за стосуванні різних реагентів, які вибірково розчиняють або утворюють сполуку з однією з речовин суміші; розчини збагачуються випарюванням розчинника, донасиченням корисним компонентом, осадженням одного з компонентів, або переведенням його в газоподібний стан і т. п.; збагачення методом екстракції деяких компонентів суміші рідин широко застосовується в технології органічних речовин; газові суміші збагачуються або розділяються на окремі компоненти послідовною конденсацією газів, послідовною ректифікацією з попередньо зрідженої суміші газів, абсорбційно-десорбційним і адсорбційно-де-сорбційним методами.
§ 3. СИРОВИНА РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
Успіхи органічної хімії і взагалі науки дають змогу добувати різні цінні продукти з найрізноманітнішої сировини. Так, етанол, величезні кількості якого використовують в органічному синтезі, можна добувати з харчових продуктів — зерна, картоплі та цукрового буряка, гідролізом деревини і гідратацією етилену. Етилен, в свою чергу, добувають хімічною переробкою природних газів, нафти та інших видів палива. З продуктів переробки нафти і газів добувають також оцтову кислоту, гліцерин і жири для виробництва миючих засобів. При цьому заощаджується багато харчової сировини для інших потреб, досягається велика економія і здешевлюється продукція. Сировина рослинного і тваринного походження вже замінена в багатьох виробництвах і заміна її успішно продовжується далі.
Сировина рослинного і тваринного походження має ряд характерних властивостей, залежно від яких вибираються способи її зберігання і переробки. Деякі операції попередньої підготовки сировини проводять також для підвищення в її складі корисних складових частин та видалення домішок і відходів. Відходи багатьох сільськогосподарських культур містять дуже цінні речовини, потрібні в народному господарстві і особливо в медицині. Особливістю сировини рослинного і тваринного походження є те, що вона легко псується, склад її і якість швидко змінюються, тому при зберіганні її слід застосовувати ряд специфічних запобіжних заходів: консервування, сушіння,
