Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
304^ в одному роді, числі й відмінку з іменниками, до яких вони відносяться: перший учень — перші учні; перший учень — перша учениця — перше доручення; першого учня — першому учневі і т. д.
Відмінюються порядкові числівники, як прикметники твердої групи (числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи).
Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, мільйонний, -мільярдний, пишуться, як одне слово, напр.: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний.
Примітки. 1. Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, можуть мати більше двох коренів, напр.: стотридцятисемитисячний.
2. Складні порядкові числівники не слід змішувати із складними прикметниками, першою частиною яких е числівник.
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово, напр.: п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят третій, п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят третього і т. д.
Порядкові числівники вживаються в усіх стилях мови, притому в науковому стилі (в математиці) — часто без іменників; у складі дробових — у власне порядковому значенні. У розмовній мові порядкові числівники часто набувають якісно-порядкового і якісного значення, опредмечуються, наближаючись до прикметників та іменників, входять до різних фразеологізмів і навіть експресивно забарвлюються. Таке вживання порядкових числівників властиве художньому і публіцистичному стилям мови і частково офіціально-діловому.
Так, багато семантико-стилістичних і граматичних відтінків набуває порядковий числівник перший (-а, -е, -і), а саме:
а) якісно-порядкове значення: перший крок — «невпевнений», «несміливий», «невдалий»; перші квіти — «ранні»; перший досвід — «недосконалий», «невдалий»; перші почуття — «несміливі», «ніжні»; перший від краю — «крайній»;
б) якісне значення: перший учень — «кращий»; найперша їжа — «найкраща»; самий перший, перший з перших—«найкращий»;
в) якісне значення, що виражає першість у часі виконання Дії: винайшов перший; Петро першим написав роботу;
г) предметне значення: План треба виконати до першого. Зведення подавати на кожне перше.
Порівняйте:
складні порядкові числівники
трьохсотий двадцятитисячний
складні прикметники
трьохаршинний двадцятикіломет ровий
20 5-1476
305 В розмовній мові можливі також здрібнілі і пестливі субстантивовані форми: першенький, першенька, першеньке, напр.: А першенький мій на війні загинув.
Субстантивуються також і інші порядкові числівники, особливо у фразеологічних зворотах: перше, друге, трете (страви), третій зайвий; де два б'ються — третій не втручайся; з */шс чотирьох.
Порядкові числівники, що входять до різних фразеологічних зворотів, можуть бути експресивно забарвленими, напр.: п'яте колесо до воза, десяте діло, перший сорт (добрий), третій сорт (поганий), перший з кінця, дев'ятий вал, у сотий раз, у тисячний раз (тобто «багато разів»), брат у перших, брат у других.
Специфічну групу числових фразеологізмів, до яких входять порядкові числівники, становлять різні календарні і часові позначення, напр.: двадцяте століття; перше (першого) квітня тисяча дев'ятсот п'ятдесят восьмого року; першого п'ятого п'ятдесят шостого (1/V 56); на перше п'яте (на HV); о шостій ранку, о дванадцятій; сорокові роки.
Серед порядкових числівників української мови виділяється також числівник другий (-а, -е, -і), утворений від кореня другъ, він не відповідає російському второй, що виник від слова въторъ. Крім цього, в українській мові, як і в російській, вживається означальний займенник другий (-а, -е), що має значення «інший». Порівн.: Вже другий день іде дощ. У розвідку піде хтось другий. Вживання займенника другий в українській літературній мові обмежене.
ЗАЙМЕННИК
§ 116. Займенник як частина мови
Займенником називається частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки і кількість, але не називає їх. Напр.: Призначено було зійтись на майдані до зборні. Гуща прийшов раніше. Він тривожно блукав під ганком і все поглядав (Коцюб.). У другому реченні іменник Гуща називає предмет (особу). У третьому реченні слово він вказує на предмет (особу), в даному разі на Гущу, про якого йшла перед цим мова.
Я люблю теплі дні ранньої осені. В такі дні приємно полювати. Y першому реченні прикметник теплі називає ознаку предметів (днів); у другому — займенник такі тільки вказує на ознаку предмета, про яку перед цим йшла мова.
Минулої неділі ми вбили на полюванні двадцять вальдшнепів. В цю неділю — стільки ж. У першому реченні числівник два-
306^ дцять називає кількість предметів (вальдшнепів); у другому— займенник стільки лише вказує на кількість.
З наведених прикладів бачимо, що займенники характеризуються узагальнено-предметним, узагальнено-якісним або уза-гальнено-кількісним значенням.
На узагальнене значення займенників як одну з їх характерних властивостей указав у своїх філософських записах В. І. Ленін: «Это»? Самое общее слово» і далі: «Кто это? Я. Все люди я. Чувственное вообще? Это есть общее и т. д. и т. д. «Этот»?? Всякий есть «этот»1.
