Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Жодний (жоден) в значенні «ні один» не слід змішувати із значенням заперечного числівника не один, яке дорівнюється значенню слова багато. Порівн.: Серед бору вікового не один стоїть намет (Мал.) (означає «чимало»). Жодної рибини не піймав (означає «ні одної»).
314^ Займенникам кожний, всякий протиставляється займенник інший, що дорівнює значенню «не цей і не той», напр.: Інші люди живуть, інші зорі палають, як в горні (Мал.). Порівн. синонімічні Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (Т.).
Займенник весь і його паралельні форми ввесь, увесь мають значення суцільності, сукупності, повного охоплення чогось. Ці займенники можуть виступати як прикметники (в ролі означення), напр.: Мир у світі таки буде — його ж хочуть усі люди (Н. тв.), і як субстантивовані займенники (в ролі підмета або додатка), напр.: Серп і молот — наш герб, знак, що труд наш усім володіє, наше все: і міста, і поля, і сади, і гаї (С.).
Займенники сам і самий характеризуються спільністю морфологічної будови і синтаксичного вживання, але разом з тим відрізняються один від одного значенням. Так, з погляду морфологічної будови займенник сам являє собою нечленну (коротку) форму, а займенник самий — членну (повну) форму.
Займенники сам, сама, само (з наголосом на закінченні), як правило, вказують на уособлені предмети або предмети, що за якимись діями чи властивостями осіб прирівнюються до живих предметів, отже, і вживаються або з назвами істот (осіб), або із займенниками, які вказують на діючу особу чи особу, що є об'єктом дії, напр.: Не хвали сам себе, хай народ похвалить тебе (Н. тв.). Коні самі звернули до нього (В.). А коли міноносці самі підуть у море? (Корн.).
Займенники сймий, сама, саме (з наголосом на корені) здебільшого відносяться до назв неживих предметів, напр.: Жив старий із своєю старою біля самого синього моря (Пушк.).
Займенник сам (сама, само) може:
1) означати таку особу, яка виконує дію (або зазнає якоїсь дії) самостійно, без сторонньої допомоги чи втручання, або без дозволу, або ж за власним бажанням; цей займенник може також указувати на неживий предмет, який діє довільно, самостійно й тим самим ніби прирівнюється до живих предметів чи уособлюється, напр.:
а) — Стійте,— спинив їх Панас Кандзюба,—я сам (Коцюб.). Ягня само забилося до річки напитися водички (Гл.);
б) Здавалося, машина сама йде на ворога, як зброя, несучи на башті червону зірку (Соб.). Не журіться, мамо. Якось жити будемо. Так уже й буде, воно й само на те склалося: Остап по хліборобству піде, я — по ковальству (Гол.). А коса гостра, сама косить;
2) набувати значення «один» або обмежувального значення — дорівнювати значенню «тільки один», напр.: У самій лише хустині, у благенькім пальтечку подалась я на Попівку по веселому сніжку (Т.). Проте самих колодязів замало, ставків би ще (P.);
315^ 3) виділяти серед інших особу, позначену іменником, підкреслювати її поважність чи виключність, напр.: Сам Ватутін на кручі зводить руки могучі, зустрічає полки після бою (Мал.). Це був сам Пугачов (Пушк.). Води лиш більше,— степ оцей розквітне, що навіть сам здивується Посмітний (P.).
Займенник сам (сама, само), вжитий без пояснюваного іменника чи займенника, субстантивується, напр.: Самій не довго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті (JI. Укр.). Він мене вчить, а сам втричі молодший за мене.
Займенник сам може входити до фразеологізмів сам по собі, сами самотою, сам на сам та ін., напр.: Якось сама собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійка та вічний галас (Коцюб.).
Займенник сймий (сама, саме) — з наголосом на корені — вживається:
1) коли треба більш точно позначити місце, час чи вказати на межу простору або часу, напр.: Коло самих хат ростуть дикі груші та яблуні (H.-JI.). По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (Шевч.). До самого вечора не вщухав гомін;
2) коли треба підкреслити тотожність (у таких випадках займенник сймий вживається в сполученні з іменником і вказівним займенником), напр.: той сймий пароплав, та сама задача або коли треба підсилити вказівне значення займенника, напр.: В ту ж саму хвилину льотчик вискочив з кабіни і кинувся до мотора (Соб.).
У сполученні з прикметником займенник сймий утворює складену (аналітичну) форму найвищого ступеня прикметників, напр.: Я знайду тобі дівчину саму роботящу (Старицький). Серед моря самих дивовижних поголосок... годі було орієнтуватись (Коцюб.).
Слово саме може виступати в ролі підсилюючої частки при іменниках, що означають час, або при прислівниках часу, напр.: Саме в той момент, як Га-фійка нагнулась, з-за пазухи висунулась у неї книжка і впала додолу (Коцюб.).
6. Питально-відносні займенники. До цього розряду належать такі займенники: хто, що (співвідносні з іменниками); який, чий, котрий (співвідносні з прикметниками);скільки (співвідносний з числівниками). Коли ці займенники містять у собі питання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який?), приналежність (чий?), тоді вони називаються питальними.
