Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
М. М. !Панський2 слова типу «много, немного, мало, немало, скольког столько и несколько» виділяє в окрему групу так званих «неопределенно-количественных слов».
В. А. Трофімов 3 слова «сколько, столько, несколько, нисколько» відносить до кількісних займенників.
Акад. О. О. Шахматов4 назвав їх «количественными наречия-м и», які в сполученні з іменником у сучасній мові стають прикметникам» (/со многим бедствиям, столькими несчастиямиа в старій мові в сполученні з іменником (якщо не асимілювалися з ним) — с у б с т а н т и в о в а н и-ми словами: много дружины, в м но з Jb дружины, /съ многу дружины.
3) Кількісно-збірні числівники означають кількість предметів в їх сукупності як одне ціле: п'ятеро дівчат, двоє в/дер.
Так само, як субстантивовані прикметники, ці числівники мають значення предметності, напр.: Двоє через дорогу живуть, а оді/я одного не бачать (Н. тв.).
Склад кількісно-збірних числівників в українській мові ширший, ніж у російській. Літературними формами в російській мові
1 Курс сучасної української літературної мови, т. І, за ред. JI. А. Булахов-ського, K., 1951, стор. 312.
2 Е. М. Г а л к и н а - Ф е д о р у к, K-B. Г о р ш к о в а, Н. М. Ш а н-с к и й, Современный русский язык, Лексикология, фонетика, морфология, M., 1957, стор. 312—313.
3B. А. Трофимов, Современный русский язык, Морфология, JI., 1957, стор. 140.
4 Из трудов А. А. Шахматова по современному русскому языку (учение о частях речи), M., 1952, стор. 131—132.
296^ виступають числівники від двоє до десятеро та числівники оба, обе, а форми від двенадцатеро до девятнадцатеро належать до просторіччя. В українській мові до збірних числівників належать: двоє, троє, четверо . . . десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, тринадцятеро . . . двадцятеро і тридцятеро, а також числівники, що виражають парність: обидва, обидві, обоє.
Числівники обидва і обидві не тотожні своїм значенням з числівниками два і де/ (вважати їх синонімами не можна); вони мають таке саме значення, як і займенниковий вираз «і цей і той», «і ця і та» (порівн.: Два жої сшш були в партизанах і Обидва мої сини були в партизанах).
Найбільш вживані кількісно-збірні числівники від двоє до десятеро, особливо двоє, троє і четверо, які в розмовній мові не поступаються перед співвідносними кількісними числівниками два, три, чотири.
Функціонально-стилістичною ознакою кількісно-збірних числівників є те, що вони не властиві науковому і офіціально-діловому стилям мови і широко вживаються в розмовній мові. Крім того, в просторічних відгалуженнях розмовної мови збірні числівники сполучаються з більш широким колом іменників, ніж це допускається нормами літературної мови (троє жінок, двоє полотен і под.).
4) Кількісно-дробові числівники означають дробові величини в сполученні з цілими числами або без них і виражаються сполученням кількісних та субстантивованих порядкових числівників: п'ять шостих ; п'ять десятих ; нуль цілих і п'ять
десятих (0,5); сім цілих і п'ятдесят дві сотих гектара (7,52 га) та ін.
З найбільшим обсягом, різноманітністю і своєрідністю кіль-кісно-дробові числівники вживаються в мові математики — в різних математичних обчисленнях і позначеннях, властивих науковому і частково офіціально-діловому стилям мови. Замість слів півтора, половина, чверть у цих стилях здебільшого вживають-інші назви дробових чисел: один і п'ять десятих, один і п'ятдесят сотих, нуль цілих п'ятдесят сотих, одна четверта, двадцять п'ять сотих іут. ін. У математичних позначеннях відбулась нумералізація іменника нуль, який входить до складу дробових чисел: нуль цілих чотирнадцять сотих (0,14). Слова половина, чверть, третина, вжиті без чисельника одна, характеризують розмовну мову, якій також властиве опущення слова нуль у десяткових дробах та вживання слова сотка замість сота (найчастіше при вимірюванні в гектарах), напр.: двадцять соток. Позначення десяткових знаків числівниками десята, тисячна та ін. в розмовній мові трапляється рідко, обсяг цих десяткових знаків взагалі обмежений.
297^ За будовою та характером утворення кількісні числівники поділяються на три групи: прості, складні і складені.
Простими називаються однослівні числівники з невивід-ною основою, яка дорівнює кореню, напр.: один, два, п'ять, сто, тисяча.
Складними називаються числівники, що утворилися з двох числівників, об'єднаних в одне слово, напр.: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять, п'ятдесят, дев'яносто, двісті, дев'ятсот.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих або складних числівників, окремо взятих, напр.: двадцять п'ять, сорок сш, шістсот п'ятдесят чотири.
З цих трьох груп найбільша за своїм кількісним складом третя група. Прості і складні числівники новоутвореннями нині не поповнюються.
Базою для творення числівників є дуже давні за своїм походженням прості числівники першого десятка, числівники сто і тисяча, успадковані від загальнослов'янської мови. Числівник соро/с виник на східнослов'янському грунті від давнього слов'янського кореня. Етимологічно числівник сорок зв'язаний з іменником чоловічого роду сорокъ—«мішок з 40 соболиними шкурами». Числівники мільйон і мільярд запозичені з французької мови: перший — у XVII столітті, другий — у XVIII столітті.
