Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
172
Контрольні запитання
1. Назвіть аспекти вивчення науки як багатогранного явища.
2. У чому виявляється процес інституїііоналізашї науки?
3. Які особливості сучасного розвитку науки?
4. Р. Мертон про моральний імператив науки.
5. Сучасні моральні проблеми науки.
6. Що вивчає соціолог в галузі науки?
7. Особливості науково-дослідницької діяльності і наукових колективів.
Теми рефератів
1. Наука як складне багатогранне явище.
2. функції науки.
3. Наука як практична сила суспільства.
4. Наука і моральність.
5. Наука і якісне оновлення суспільства.
Література
1. Американская социология. - М.: Прогресе, 1972.
2. Бернал Дж. Наука в истории общества. - М., 1956-
3. Вернадский В.Й. Философские мысли натуралиста М.: Наука, 1988.
4. Волков Г.Н, Социология науки. - М.: Наука, 1968.
5. ГилбертД., Малкей М. Открывая ящик Пандоры. - М.: Наука, 1987.
6. Добров Г.М. Наука о науке. - Киев: Наукова думка, 1989.
7. Добров Г.М., Задорожный 3-М., Щедріїна Т.И. Управление эффективностью научной деятельности. - Киев: Наукова думка, 1978.
8. Каныгин Ю.М.. Яковенко Ю.И. Введение в социальную когнитологию. К.:
Наукова думка, 1992.
9. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы.-М.: Наука, 19Я8,
10. Козлова Т.3. Возрастные группы в научном коллективе. - М.: Наука, 1983.
11. Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресе, 1975.
12. Лейман Й.Й. Наука как социальный институт. - Ленинград, 1971.
13. Малкей М. Наука и социология знания. - М. Прогресе, 1983.
14. Merton R. The sociology of science. Chicago L 1973.
15. Новые научные направления и общество. - М. - Л.: Наука, 1983.
16. Отдельные отрасли социологического знания. Словарь-справочник М • Нау ка, 1 990.
17. Пельц Д., Зндрюс ф. Ученые в организациях. - М.: Наука, 1973.
18. Проблемы деятельности ученого и научных коллективов. Тезисы докладов
Международной конференции по науковедению. Лснинград, 1990. !9. Современная запаяная социология науки. Критический анализ - М • Наука
\Ш. ' ' •'
20. Социология науки в СССР. Вопросы теории и практики. - М,: Наука, 1982.
21. Социального показатели в систем научно-технической политики М. -Л.: л-ры, 1986.
22. Тарапов Й.Е. ИнтеллектуальЕіьш труд, наука и образование. Кризис в Украине, Хорьков. "Фолио", 1994.
23. Учёный и научный коллектив. Социальные аспекты деятельности. М.: Наука,
24 Яхиел Н Социология науки: теоретические и методологические проблемы. - М.: Наука, 1977.
173
VI. ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
Роль громадської думки завжди зростає у складні переломні епохи людської історії. У сучасних умовах в нашій країні це особливо очевидно. Політики апелюють до громадської думки, посилаються на неї. Усі намагаються її виміряти. Найскладніші питання державного життя, що потребують скрупульозного аналізу, пробують вирішувати шляхом референдуму — голосування населення і т.п. Посилення впливу громадської думки на соціальні відносини пов'язане з об'єктивними процесами, із загальним прискоренням суспільного розвитку, глобальним характером проблем, які стоять перед людством, підвищенням рівня культури, освіченості населення, активізацією інформаційних, комунікативних зв'язків. Разом з тим, вона є безпосереднім виявом стану соціальних відносин, їхньої конфліктності, рівня демократизації управління суспільством. Зіткнення інтересів прискорює процес становлення думок, робить їх більш чіткими, зрілими, активізує процес інституціоналізації громадської думки.
Вивчення та врахування громадської думки в нашій країні органічно пов'язані з глибиною та масштабами процесів оновлення суспільства. Розвиток демократії немислимий без систематичного вивчення та врахування громадської думки, а останні є способом реалізації гласності, знаряддям удосконалення усієї системи суспільних відносин.
Поняття громадської думки, його відмінність від оцінювального судження, знання, переконання, настрою
У нашій країні в останні роки триває активний процес інституціоналізації громадської думки. Виникла спеціалізована діяльність з вивчення громадської думки, з'явилися відповідні організаційні структури — численні центри її вивчення. Проте аналіз та врахування громадської думки не стали обов'язковими моментами прийняття управлінських рішень, у тому числі й на рівні суспільства. Немає ще відповідних положень у Конституції, не розроблені й не закріплені у підзаконних актах механізми врахування громадської думки управлінськими ланками. Іншими словами, громадська думка
175
ще не перетворилася у розвинутий інститут, що здійснює функції соціального контролю та управління.
Що ж таке громадська думка? Яке її місце у духовній структурі суспільства .'Для характеристики духовних процесів, явищ соціологія користується цілою низкою понять. Найбільш широким з них є "духовна сфера". Духовна сфера — це не лише стан свідомості, а ці інститути, норми, які забезпечують виробництво, розповсюдження, укорінення свідомості, задоволення духовних потреб. Структура духовної сфери розкривається через поняття суспільної свідомості, норм, відносин, організацій, інститутів. Для соціолога плідним є звернення до поняття "духовного життя" — цілісної системи духовної діяльності, структура якої розкривається через інтереси, потреби, цілі і т. п. Для характеристики якості духовних процесів, рівня їхньої технології служить поняття "духовної культури", Особливо важливим для соціолога є поняття "реальної свідомості мас", оскільки соціолог вивчає не свідомість взагалі, її форми, рівні, елементи, а реальну свідомість, що спонукає до діяльності. У реальній свідомості переплітаються різні форми, рівні, елементи свідомості.
