Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
17
Мал. 3. Структура соціологічної системи знань
18
вальна активність, вдоволеність; розробляти систему показників, а згодом й індикаторів, за допомогою яких можна виміряти процес телевізійного впливу. При цьому необхідно також мати уявлення про особливості соціальних груп, що складають аудиторію. Таке уявлення дає спеціальне знання про соціальну структуру. Необхідно знати, як зовнішній вплив відбивається у свідомості людей, тобто звернутися до соціології особистості, теорії суспільної думки і т. ін.
Третій структурний елемент соціології — конкретно-соціологічний аналіз (теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних досліджень). Це вимірювання конкретних соціальних процесів на основі тих підходів, принципів, понять, показників, які дають загальна соціологічна і спеціальні теорії. Іноді третій структурний елемент називають емпіричними дослідженнями, але це неточно, бо тут також присутня своя теорія, зокрема, теорія виміру. Існує багато видів конкретно-соціологічного аналізу. Дослідження різняться масштабами (міжнародні, загальнонаціональні, регіональні, місцеві), часом дії (довготривалі й оперативні, що проводяться у гранично стислі строки) і т. п.
За метою усі соціологічні дослідження можна поділити на фундаментальні та прикладні. Метою фундаментальних є розвиток науки. Прикладні ж вирішують завдання, пов'язані з використанням знань для удосконалення соціальних процесів, розв'язання практичних задач життєдіяльності суспільства.
Спеціальні соціологічні теорії та конкретно-соціологічні дослідження мають більш яскраво виражений прикладний характер, ніж загальна соціологічна теорія. Вони безпосередньо зорієнтовані на вирішення тих чи інших соціальних проблем. Проте глибокі фундаментальні дослідження також можуть мати вихід до царини прикладної соціології. Дані прикладної соціології, здобуті шляхом проведення поглиблених досліджень, використовуються для розвитку наукової теорії-Розмежування фундаментальних і прикладних досліджень не співпадає з розмежуванням на теоретичні та емпіричні. Останні різняться не за метою, а за рівнем абстрактності одержуваних знань, за специфікою методів, прийомів аналізу. І теоретичні, і емпіричні дослідження можуть мати як фундаментальний, так і прикладний характер.
19
Усі структурні елементи соціології, усі види соціологічних досліджень тісно пов'язані між собою, доповнюють, забезпечують одне одну, утворюючи єдину систему соціологічного знання.
Функції соціології
Соціологія виконує різноманітні пізнавальні й практичні функції.
Оскільки соціологія дає висхідні уявлення про суспільство як цілісну систему, частина її пізнавальних функцій носить методологічний характер. Положення соціології мають методологічне значення для інших наук про суспільство.
Соціологічні дослідження справляють ідеологічний, виховний вплив. Вони привертають увагу до реальних соціальних протиріч, активізують діяльність, мобілізують на якісні перетворення, сприяють формуванню соціального мислення.
Разом з тим, слід розмежовувати поняття ідеології та соціології. Ідеологія — це система ідей, що відбивають і захищають інтереси соціальних груп, яка дає уявлення про суспільство крізь призму цих інтересів. Соціологія — наука, що розкриває закономірності й механізми реального розвитку суспільства Якщо ідеологія орієнтована на соціальний інтерес, то соціологія — на істинне відбиття соціальних процесів. Звичайно, соціолог не може не зазнавати ідеологічного впливу. Він належить до певних груп, вивчає соціальне. Та як представник науки він зобов'язаний нейтралізувати ідеологічний вплив, прагнути об'єктивного аналізу. У цьому плані необхідно розвести соціологію та філософію, бо остання являє собою світогляд і не може не бути ідеологізованою.
У сучасних умовах, коли різні політичні діячі все частіше звертаються до соціології, посилаються на соціологічну інформацію, виникає небезпека перетворення соціології на інструмент політики. Все це ускладнює діяльність соціолога. Він повинен бути борцем, що обстоює істину, свою незалежність. У його діяльності все більшого значення набувають питання професійної етики.
До практичних функцій належать перш за все інформаційно-діагностична і прогностична функції. Соціологія дає уявлення про стан соціальних процесів. Більше того, нагромаджуючись, соціальна інформація дає змогу виходити на прогнози стосовно тенденцій подальшого розвитку.
20
До практичних функцій, які мають яскраво виражений соціально-інженерний характер, відносяться функції соціального проектування і соціальної технології. Соціолог визначає оптимальний шлях вирішення практичних проблем, розробляє методи, способи, прийоми, процедури управлінських рішень, тобто розробляє соціальну технологію. На жаль, як правило, соціологи ще слабо володіють прийомами трансформації соціологічної інформації, одержаної в ході дослідження, у практичні рекомендації і по часті обмежуються порадами загального характеру.
У силу специфіки своїх функцій соціологія тісно пов'язана з теорією і практикою соціального керування суспільством. Вона здатна слугувати знаряддям наукового перетворення. Чи вдасться реалізувати цю властивість? Це залежатиме від багатьох факторів і, зокрема, від стану самого суспільства, від методологічної, теоретичної та методичної озброєності соціолога, від його моральних позицій.
