Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Социология -> Кратко А.А. -> "Соціологія" -> 46

Соціологія - Кратко А.А.

Кратко А.А., Якуба Е.А. Соціологія: Конспект книги Якуба Е.А. Соціологія/ -Х.: Константа, 1996. -192c. — Київ, 1998.
Скачать (прямая ссылка): yakuba.rar
Предыдущая << 1 .. 40 41 42 43 44 45 < 46 > 47 48 49 50 51 52 .. 74 >> Следующая


119

туціоналізується в систему політичного панування, провідною силою якої є держава. В організаційному аспекті політика — це система складних механізмів, які віддзеркалюють та забезпечують соціальну взаємодію, у тому числі панівне положення одних соціальних груп, форми опору інших. У функціональному відношенні будь-які політичні форми завжди є виразниками та захисниками інтересів певних соціальних груп.
Безперечно, політика при цьому служить також узгодженню інтересів, розв'язанню спільних справ, та головне її призначення — закріплення взаємин панування та підлеглості.
Для характеристики політичних явищ, процесів соціологія застосовує цілий ряд понять. Найширшим з них є поняття "політичної сфери". Сюди входять всі явища політичною характеру. Це політичний простір, у якому відбуваються всі політичні процеси. Структура політичної сфери розкривається через поняття політичної свідомості, норм, організацій, установ, відносин. Залежно від аспекту розгляду, для аналізу одних і тих самих процесів можуть використовуватися різні поняття. Якщо нас цікавить політична діяльність, ми оперуємо поняттям "політичне життя". Якщо методи та способи участі мас в управлінні — звертаємося до категорії демократії. Характеризуючи політику як спосіб, рівень освоєння та перетворення світу, ми користуємося поняттям "політична культура". А коли нас цікавить суттєве, типове у політичній сфері як цілісному утворенні, застосовуємо поняття "політична система". Це більш глибоке, містке поняття, ніж сфера. Воно дає системне, цілісне уявлення про функції та розвиток політичної сфери та ін.
Центральним поняттям, що зв'язує, об'єднує всі інші, є поняття влади, яке характеризує політичні явища, процеси. М. Вебер визначає політику як "прагнення до участі у владі або справляння впливу на розподіл влади, чи то між державами, чи всередині держави, між групами людей, котрі її складають" [2, с. 646). За словами Р. Арона, політика — не боротьба за владу та пов'язані з нею переваги [1, с. 42—43].
Політика — то є царина цілеспрямованих відносин між соціальними групами з приводу використання влади та її розподілу для реалізації їхніх життєво важливих інтересів.

120

Політичне панування, його легітимність
Система політичного панування організаційно оформлює виділення та закріплення управлінської праці з певними соціальними привілеями. У зв'язку з цим М. Вебер говорить про неминучість бюрократії як такої системи управління, яка потребує професійних експертів та відзначається ієрархією, безликістю, безперервністю, конкурентним відбором.
Щоб уникнути тиранії бюрократів, М. Вебер пропонує реалізувати ідеї плебісцитарної демократії, згідно якої силу парламентської демократії має доповнювати лідер, обраний прямим голосуванням народу.
К. Маркс звертає увагу на зв'язок бюрократії з панівною класовою групою, на прагнення бюрократії подати свої корпоративні інтереси як загальні. З точки зору К. Маркса, суспільство в кінцевому рахунку повинно позбутися держави та її атрибуту — бюрократії.
Як ставиться населення до державної влади?
Держава, за М. Вебером, — відношення панування людей надлюдьми, що спирається як на засіб на легітимне (визнане тими, ким керують) насильство |2, 646, 647].
М. Вебер виділяє три типи легітимного панування, що характеризують мотиви підкорення. Перший тип — легальне легітимне панування — передбачає правову державу, де всі підпорядковані закону. Будь-яка влада, що видає та забезпечує виконання законів, — легальна. Разом з тим вона може бути нелегітимною, тобто не визнаватися населенням. З другого боку, в суспільстві може існувати нелегальна влада, наприклад, влада мафії.
Другий тип — традиційне легітимне панування — руйнуэться на вірі у непорушність, святенність давніх порядків, звичаїв. Традиційне панування характерне для монархічної форми правління.
Третій тип — харизматичне панування — передбачає особисту відданість керівникові, вождю, пов'язану з вірою у його особливі якості, його священний дар (харизму).
Існують також інші типи легітимності, зокрема, ідеологічні (класова, націоналістична) та ін., зв'язані з виправданням влади тієї чи іншої ідеології.

121

Політична нестабільність, державні перевороти в сучасному світі, як правило, свідчать про кризу легітимності.
Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
Політика зазнає впливу різних факторів: соціальних, економічних та духовних процесів, моральних та правових систем і т. п. Марксизм вважає, що у взаємодії політики та економіки пріоритет належить економіці, бо лише глибинні економічні процеси можуть пояснити саму зміну політики, підвищення ролі тих чи інших політичних форм та ін. Політика є вторинною, похідною, бо тип політичного панування кінець кінцем визначається типом панівних економічних відносин. Зміни в політичній сфері й кінцевому рахунку пояснюються особливістю глибинних економічних процесів. У той же час марксизм не заперечує зворотнього впливу політики. В демократичних суспільствах зв'язок політики з іншими сферами носить більш гнучкий характер, посилюється роль моральних, релігійних норм, методів самоорганізації економічного життя.
Предыдущая << 1 .. 40 41 42 43 44 45 < 46 > 47 48 49 50 51 52 .. 74 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed