Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Розвиток економічних зв'язків, взаємодія ведуть до виникнення сталих економічних відносин між виробниками та споживачами, між власниками, орендарями та виробниками та ін. Нові моменти з'являються у відносинах розподілу прй".і, відносинах зайнятості, відносинах господарської самостійності. Змінюються й інститути планування, стимулювання, добору та розстановки кадрів, пов'язані з управлінням економікою. Це надає особливих форм економічним відносинам.
Взаємодія економічної свідомості, яка виступає у вигляді внутрішнього спонукальника економічної діяльності, із зовнішніми спонукальниками, інституціоналізованими формами та іншими факторами, складає соціальний механізм економічної діяльності та поведінки.
Функції економіки
Економіка як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій. Всі функції спрямовані на забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподілу, обміну й споживання. Маючи на увазі перш за все вплив на нові соціальні процеси, можна виділити з них як основні чотири функції.
112
Першою висхідною функцією є підтримка й розвиток форм суспільного розподілу праці. Це досягається за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кадрів. Реалізація цієї функції потребує гнучких механізмів розподілу та перерозподілу кадрів, забезпечення їхньої мобільності. У нинішній час відчувається дефіцит ряду професій, зокрема, робітників найвищої кваліфікації. Гостро стоїть проблема становища наукових працівників.
Друга функція — стимулююча — забезпечує посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість до праці. Соціологічні дослідження 80-х років показали, що у повну силу працювала лише 1/3 частина працюючих. Тут позначався негативний вплив зрівняльних тенденцій в оплаті праці, погані умови, слабка організація праці. Виявом цих процесів у кваліфікованих робітників був перехід на більш прості види праці. Лише 7—10% керівників середньої ланки припускалися думки про просування угору, разом з тим 80% готові були перейти у робітники.
Третя функція — інтеграційна — виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих. Про значення даної функції свідчить соціальна напруга відносин. За дослідженнями 1986 р., 85% керівників середньої ланки вказали на напружений, конфліктний характер взаємовідносин на промислових підприємствах.
Четверта функція — інноваційна — забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання. Інноваційні процеси залежать від того, як ставляться суб'єкти виробництва до нового, досягнень науки, який рівень і характер їхньої активності.
Ці функції здійснюються через велику кількість соціальних механізмів. Це механізми добору та розстановки кадрів, механізм розподільчих відносин, планування постачання, споживання і т. п. Ефективність реалізації функцій значною мірою залежить від рівня економічної культури суспільства, його членів.
Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп
В умовах якісних змін соціально-економічних відносин особливої актуальності набувають дослідження економічної свідомості та поведінки окремих соціальних спільнот. За станом економічної свідомості можна судити про рівень зрілості соціальних груп, про
113
розуміння власних економічних інтересів та потреб, про їхнє ставлення до новацій в економічній сфері, про готовність брати участь у нових формах господарської діяльності.
Вивчення економічної свідомості та поведінки передбачає виявлення ставлення до напрямків і форм економічних перетворень, шляхів виходу з економічної кризи, ставлення до ринку, розвитку підприємництва, приватизації, ціноутворення, особистого добробуту та ін.
Суттєвий вплив на економічну свідомість та поведінку справляє кризовий стан суспільства. Несталість, невизначеність, суперечливість об'єктивних процесів є головним джерелом суперечливості свідомості та поведінки.
Існує певна розірваність між сприйняттям ідей економічних перетворень та оцінкою явищ, пов'язаних з їх практичною реалізацією. Суперечливість свідомості виражається в тому, що респонденти, наприклад, лояльно ставляться до підприємництва "взагалі", але досить прохолодно до вже існуючих його форм, розвиток економіки багато в чому пов'язують з приватною власністю, та достатньо стримано оцінюють можливість "жити за рахунок найманої праці і т. п." Очевидно, це пов'язане з тим, що в економічній свідомості існують різні шари. Під впливом ситуації, засобів масової інформації змінюються верхні шари свідомості, у той час як глибинні шари залишаються старими, відтворюють особливості економічної культури попередніх періодів історичного розвитку.
Своєрідна роздвоєність економічної свідомості доповнюється протиріччям між орієнтаціями та реальною поведінкою. Це виявляється, зокрема, у певній інфантильності, небажанні, а часто і невмінні реалізувати на практиці нові форми економічної діяльності, котрі схвалюються та приймаються на вербальному рівні.
Позитивно оцінюючи нові форми господарської діяльності, багато хто разом з тим не орієнтується на розвиток якостей, необхідних для їхньої реалізації. Такі якості, як готовність боротися з негативними явищами, незалежність, самостійність, творчий підхід до справи, рішучість, готовність до ризику, підприємливість, помітно поступаються в оцінках та самооцінках якостям "виконавця".
