Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Соціальне, соціальні механізми в економіці
Соціолог вивчає соціальне у сфері економіки: суб'єктів, носії економічних відносин, їхню взаємодію, ролеву поведінку, організаційно-нормативні форми його закріплення, соціальні механізми, що викликають функціонування, розвиток в економіці. За словами Т. 1. Заславської та Р. В. Ривкіної, соціологія у цьому смислі цікавиться економікою як полем дії соціальних процесів [1, с. 561.
На відміну від економічного підходу, при якому людина розглядається як елемент трудових ресурсів, як умова виробництва. соціологічний підхід розглядає людину як суб'єкта економічних та соціальних процесів.
Соціальна взаємодія складається у суспільстві під впливом внутрішньої та зовнішньої регуляції. Внутрішня регуляція пов'язана з потребами, інтересами, цінностями соціальних спільнот, які формуються під впливом соціальїю-скономічного стану групи. Зовнішня регуляція пов'язана з системою керування економікою,
109
зі сформованою культурою суспільства, з впливом різних факторів, що діють у суспільстві. Т. 1. Заславська та Р. В. Ривкіна розробляють концепцію соціального механізму розвитку економіки, дають його визначення, розкривають структуру.
Соціальний механізм — це складна взаємодія поведінки соціальних спільнот в економічній сфері та внутрішньої і зовнішньої регуляції цієї поведінки. Це складна взаємодія поведінки, її внутрішніх спонукань і факторів, що впливають на поведінку (со-ціально-скономічне положення груп, різних соціальних інститутів, культури і т. ін.). У всіх випадках способом функціонування соціального механізму розвитку економіки є активність суб'єкта.
У схемі структури соціального механізму виділяють ряд блоків, котрі дають змогу уявити собі основні його елементи (Див. мал. № 7).
Центральний блок відображає соціальну активність соціальних груп, на яку справляють вплив соціально-економічна ситуація, культура суспільства, система керування. Результат соціально-економічного розвитку (рівень розвитку продуктивних сил, національний доход, соціальні якості робітників) впливає на положення груп
110
та опосередковано — на активність. Результати вивчаються органами управління, які вносять корективи до розміщення груп, оплати їхньої праці, розподілу національного доходу тощо.
Культура суспільства впливає на поведінку груп, а відповідно й на результати, а через них — на управління і положення груп і т. ін. [1, с. 58 - 64].
Таким чином, соціальний механізм розвитку економіки являє собою взаємодію цілої системи взаємопов'язаних факторів.
Структура економіки як соціального інституту
Економіка як соціальний інститут має складну структуру. Її можна уявити як сукупність більш конкретних інститутів виробництва, розподілу, обміну та споживання, як сукупність інститу-ціоналізованих секторів економіки: державного, кооперативного, індивідуального.
Оскільки соціолога цікавлять соціальні механізми, що викликають взаємодію, то особливе значення має розгляд структури як сукупності елементів: економічної свідомості, економічних нормативних установлень та організацій, установ та економічних відносин.
Економічна свідомість — це погляди, погреби, інтереси, ідеї, уявлення, настрої, переконання відносно економічних процесів та явищ, власного соціально-економічного стану, про види занять, трудової діяльності, її винагороди, ставлення до професії, просування по службі та можливостей соціального переміщення, можливостей економічної самостійності та ін. Соціолога цікавить не свідомість взагалі, а функціонуюча реальна свідомість, що визначає конкретну поведінку. Масова реальна практична свідомість складна та суперечлива. В ній існують різнорідні поля, шари свідомості [З]. Вона включає базовий шар, ціннісні утворення у вигляді нових парадигм, старих та нових стереотипів та нестійкі швидко-минучі стани, що піддаються впливу. В умовах загальної кризи суспільства для свідомості характерна надзвичайна нестійкість, суперечливість. На нові складні ситуації свідомість реагує масовими неврозами, міфами спасіння, нігілізмом, песимістичними настроями.
Вербальна поведінка визначається складною взаємодією глибинних особливостей свідомості (цінностей, потреб) з поверхневими шарами. Почасти фіксуються протиріччя між ціннісними орієн-
111
таціями та соціальними установками, останніми та реальною діяльністю.
Відбувається постійний процес іпституціопалізації економічних питань. Це виражається в утвердженні певних якостей, цінностей працівників, їхніх економічних ролей та норм поведінки. В процесі розвитку виникають багато професійних та посадових ролей, нові норми, нові організаційні структури. Так, за останні роки з'явилися, наприклад, нові ролі, пов'язані з втіленням ринкових форм. Разом з тим, відбулася девальвація економічних ролей, пов'язаних з багатоланковістю галузевого управління, і т. п.
Соціальні ролі, в кінцевому рахунку, залежать від місця соціальних груп у системі економічних відносин, від панування певного тину економічних відносин. Поведінка залежить від того, в якій системі — приватновласницьких чи відносин, що грунтуються на державній власності — виконують свої ролі соціальні групи, в умовах панування адміністративних чи економічних методів управління.
