Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Социология -> Кратко А.А. -> "Соціологія" -> 37

Соціологія - Кратко А.А.

Кратко А.А., Якуба Е.А. Соціологія: Конспект книги Якуба Е.А. Соціологія/ -Х.: Константа, 1996. -192c. — Київ, 1998.
Скачать (прямая ссылка): yakuba.rar
Предыдущая << 1 .. 31 32 33 34 35 36 < 37 > 38 39 40 41 42 43 .. 74 >> Следующая

Соціальна активність особистості
В умовах якісного перетворення суспільства проблема соціальної активності мас та особистості набуває особливого значення.
Процес радикального оновлення неможливий без залучення до нього найширших мас, без розвитку нових, нетрадиційних форм соціальної активності. Разом з тим, ця потреба суспільства не задовольняється. Загострюється протиріччя між необхідністю розвитку конструктивної творчої активності та реальним станом активності мас, між цією потребою та деструктивними, негативними і дестабілізуючими факторами прояву активності.
Що ж таке соціальна активність?
Висхідним, відправним у розумінні соціальної активності є з'ясування її зв'язку з соціальністю особистості. Соціальність особистості у широкому значенні цього слова — це її зв'язок із со-ціально цілим: суспільством, соціальними спільнотами, людством. Соціальність може бути розкрита лише через вивчення системи соціальних зв'язків особистості з найрізноманітнішими спільнотами:
класовими, професійними, поселенськими, демографічними, етнічними, культурологічними, статусними, т. п. Інтереси, потреби, цінності цих труп багатоманітні. Поняття соціальної активності дає уявлення про якість соціальності, рівень та характер її реалізації.
В умовах якісних змін особливо важливо виявити рівень, характер соціальності особистості. Чи відчуває, чи розуміє особистість потреби, інтереси соціуму та в зв'язку з цим цілі ти завдання соціальних рухів? Чи сприймає їх як власні? Бездумно наслідує їх чи здатна усвідомити, самостійно осмислити? Чи усвідомлює себе суб'єктом суспільних відносин? Наскільки розвинене людське у людині, чи засвоєний досвід Ті історичного соціального розвитку? На ці питання неможливо відповісти без звертання до категорії соціальної активності.
Соціальна активність особистості — це системна соціальна якість, у котрій виражається та реалізується рівень її соціальності,

96

тобто глибина й повнота зв'язків особистості з соціумом, рівень перетворення особистості на суб'єкт суспільних відносин.
Соціальна активність не може бути зведеною до одного з моментів свідомості чи діяльності особистості. Це висхідна соціальна якість, що виявляє цілісне, стійке активне ставлення до суспільства, проблем його розвитку і визначає якісні особливості і свідомості, і діяльності, і станів особистості.
Інтереси особистості, цінності, які вона приймає, можуть вступати в протиріччя з інтересами більш широких спільнот, суспільства в цілому, але це зовсім не означає, що особистість не є соціальне активною. Високий рівень соціальної активності передбачає не бездумне наслідування інтересів соціуму, механічне сприйняття його цінностей.
Соціальна активність — це не лише розуміння і прийняття інтересів суспільства, але й готовність, уміння реалізувати ці інтереси, активна діяльність самостійного суб'єкта.
Найважливішими ознаками соціальної активності особистості (в протилежність особистості пасивній) є сильне, стійке, а не ситуативне прагнення впливати на соціальні процеси (в кінцевому підсумку суспільства в цілому) та реальна участь в громадських справах, яка продиктована прагненням змінити, перетворити або, навпаки, зберегти, зміцнити існуючий соціальний порядок, його форми, сторони. І за своїм змістом, спрямованістю на певні цінності, а також за рівнем їхнього осмислення, за характером і за рівнем реалізації соціальна активність багатоманітна. Уявляється, що саме аналіз її зв'язку з соціальністю дає змогу виявити певні типи соціальної активності. Виходячи з особливостей цього зв'язку, можна виділити три основних критерії соціальної активності |12].
Перший критерій дає змогу виявити широту, діапазон цінностей особистості, рівень соціальності в плані орієнтації на інтереси не лише вузької соціальної групи, але й більш широких спільнот, суспільства в цілому, людства. Соціальна активність може мати егоцентричну спрямованість, замикаючи людину в просторі його власної суб'єктивності; альтероцентричну, що підпорядковує життя служінню близьким; соціоцентричну, направлену на реалізацію суспільних потреб різного рівня, яка робить життя людини невіддільним від турбот і проблем широких соціальних спільнот. У сучасних умовах зростає значення орієнтації на загальнолюдські цінності. Для соціальне активної особистості вони є висхідними, визначальними. Таким чином, перший критерій виявляє характер

97

спонукальних сил, потреб, цінностей, що є основою соціальної активності.

1 II 111
Спрямованість на певні інтереси, потреби, цінності. Характер і рівень прийняття інтересів, потреб, цінностей. Характер і рівень реалізації інтересів, потреб, цінностей.

Активна особистість — це така особистість, для якої найвищою цінністю є життя в ім'я суспільних інтересів, життя у гущині соціальних подій, життя, об'єктивно включене у рух і розвиток суспільних організмів та суспільних процесів.
В основі соціальної активності лежать особливі характеристики самосвідомості особистості, котрі ідентифікують її з соціумом та розглядають її як суб'єкт, що виражає та захищає інтереси спільноти як власні. Продуктивним є поняття генеральної ціннісної спрямованості особистості, яка інтегрує у ціннісну єдність усі цінності, уявлення. Знаючи зміст генеральної ціннісної спрямованості індивіда, не можна з упевненістю передбачити його вчинки на певних, дискретних відрізках життєвого шляху (вони можуть бути наслідком впливу багатьох факторів), та можна з упевненістю прогнозувати загальні лінії його соціальної активності у тривалій життєвій перспективі [9, 12).
Предыдущая << 1 .. 31 32 33 34 35 36 < 37 > 38 39 40 41 42 43 .. 74 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed