Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Социология -> Кратко А.А. -> "Соціологія" -> 10

Соціологія - Кратко А.А.

Кратко А.А., Якуба Е.А. Соціологія: Конспект книги Якуба Е.А. Соціологія/ -Х.: Константа, 1996. -192c. — Київ, 1998.
Скачать (прямая ссылка): yakuba.rar
Предыдущая << 1 .. 4 5 6 7 8 9 < 10 > 11 12 13 14 15 16 .. 74 >> Следующая

У суспільстві відбувається постійне горизонтальне та вертикальне переміщення індивідів та соціальних груп. У період якісного оновлення суспільства, докорінної зміни соціально-економічних та політичних відносин соціальні переміщення особливо інтенсивні. Практично в такі періоди відбувається заміна правлячих соціальних верств, з'являються нові соціальні групи — носії нових відносин. Кризовий стан суспільства, загострення соціальних конфліктів призводять до погіршення становища і зубожіння основної маси населення. Нині всі ці процеси можна спостерігати в нашій країні. З'явились нові соціальні групи, відмінні від інших за місцем у системі соціально-економічних відносин. Це підприємці, банкіри, кооператори, орендарі, фермери та інші. У міру усвідомлення власних інтересів, розвиваються домагання цих груп на місця у вищих владних структурах. Відбувається заміна старої політичної еліти шляхом її витіснення або трансформації.
У перехідні періоди в зв'язку із зростанням соціальної мобільності особливої гостроти набуває проблема маргінальності.

29



30

Маргінальиість — це стан особистості або спільности, що існує на межі різних культур. Це стан тих, хто відійшов від своєї страти, але ще не адаптувався до нової, не прийняв її цінностей, норм. Типовим прикладом є стан тих, хто переїздить із села до міста, міняє професію, входить до управлінської структури. Вони вже існують у нових умовах, зазнають впливу інших факторів, нової професії, міського способу життя, та не одразу стають городянами, професіоналами, управлінцями. Труднощі адаптації до нового со-ціокультурного осередку породжують внутрішню напругу, стресові стани. У зв'язку з цим поведінка маргінала відзначається мінливістю, крайніми проявами. Маргінальним може бути також все суспільство, якщо перехід до нових соціальних умов здійснюється швидко, руйнуються його підвалини, та все ще продовжують діяти старі стереотипи, цінності свідомості, старі норми поведінки.
Соціальні інститути у системі соціальних зв'язків
На розвиток, рух соціальних груп суттєвий вплив справляють соціальні інститути, які вже склалися.
Рівень розвитку інституціональних форм суспільства, їхній конкретний стан відбиваються на різних соціальних процесах. Соціологи КамАЗу, наприклад, виявили, що на етапі, коли завершилося будівництво, були подолані основні матеріальні та побутові труднощі, кількість молодих жінок почала зменшуватися. Виявилося, що це було пов'язано з відсутністю філій вищих і незначним числом середніх учбових закладів. Як тільки були створені учбові заклади, масовий від'їзд припинився.
Соціальна структура — це не лише система соціальних груп, спільнот, а й інституціональні організаційні форми, що забезпечують їхній розвиток та переміщення, додають стабільності та визначеності соціальним зв'язкам (Див. мал. № 4).
Організованість припускає систему соціальних статусів, ролей, цінностей, які додають взаємодії цілеспрямований, регулярний, стійкий характер [9, с. 73 —75].
Нормативність виражається у тому, що соціальні норми є обов'язковим компонентом соціального інституту. Вони функціонують у вигляді звичаїв, традицій, законів та ін., забезпечують узгодження дій, стандартів.

31

Соціальний інститут передбачає застосування соціального контролю, бо норма не лише проголошується, а й забезпечується системою санкцій.
Інституціоналізація означає нормативне та організаційне зміцнення, упорядкування соціальних зв'язків. Її ознаками можна вважати виникнення нової соціальної спільноти, що займається спеціалізованою діяльністю, появу соціальних норм, що регулюють цю діяльність, установ, організацій, що забезпечують захист певних інтересів. Так освіта стає соціальним інститутом, коли виникає особлива соціальна спільнота, зайнята професійною діяльністю з навчання й виховання, набувають розвитку масова школа, спеціальні норми, що регулюють процеси передачі соціального досвіду. В сучасних умовах у нашому суспільстві Інституціоналізація нових форм господарської діяльності пов'язана з появою норм, законів, що сприяють її розвитку, спеціальних установ, організацій, зайнятих підготовкою та оформленням цих нових форм, наприклад, шляхом приватизації, які захищають інтереси нових власників. Нині ці процеси відбуваються повільно і не задовольняють потреб суспільства. Відсутні необхідні норми, іноді робляться спроби вирішувати питання приватизації за допомогою старих структур, у старих формах, що приречене на невдачу.
Надаючи сталості і визначеності діяльності соціальних груп, спільнот, соціальні інститути інтегрують їх, надають їхній взаємодії цілісного характеру. Це дасть змогу розглядати соціальні інститути як різновид особливих соціальних зв'язків, тобто таких, що забезпечують цілісність. Соціальні інститути діють від імені суспільства як цілого. Поряд з позитивним характером процесів інститу-ціоналізації слід відзначити й негативні моменти, прояви. Інститу-ціональні форми дуже консервативні і можуть служити перешкодою для розвитку інноваційних процесів. Вступаючи у життя, нове покоління наслідує інституціональні форми, що вже цілком склалися. Воно зазнає впливу усталених форм господарської діяльності, політичних інститутів, стандартів, стереотипів поведінки. Перехід до нового потребує подолання цього впливу. Якісне оновлення суспільства в нашій країні зажадало подолання впливу старих політичних структур тоталітарного суспільства, старих зразків поведінки, що є нелегкою справою.
Предыдущая << 1 .. 4 5 6 7 8 9 < 10 > 11 12 13 14 15 16 .. 74 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed