Русско-украинский словарь для военнослужащих - Бурячок А.
ISBN 5-7707-7108-9
Скачать (прямая ссылка):
у. заграждений вузол перепон; у. коммуникаций вузол комунікацій: у. космической связи вузол космічного зв'язку;
у. морских коммуникаций вузол морських комунікацій; у. обороны вузол оборони; у. петлевой зашморг; у. простой звичайний вузол; у. связи вузол зв'язку:
вспомогательный допоміжний,
опорный опорний,
особого назначения особливого
призначення,
подвижной рухомий,
пункта управления пункту
керування,
стационарный стаціонарний; у. радиолокационный радіолокаційний вузол;
у. сопротивления вузол опору; ~лы морские морські вузлй:
беседочный альтанковий,
гачный гаковйй,
двойной беседочный подвійний
альтанковий,
двойной гачный подвійний гаковйй,
плоский плоский,
простой штык звичайний штик,
прямой прямий,
рифовый рифовий,
рыбацкий штык рибальський
штик,
стопорный затрймний, удавка зашморг, шкотовый шкотовий, шлюпочный шлюпковий, штык со шлагом штик із шла-Гом.
узкий вузький; (тесный — ещё) тісний.
узковато завузько, вузьковато. узковатый завузький, вузьковатий. узкость вузькість, -кості, узловой вузловий;
~вые пазы вузлові гари, вузлові
пази.
узнавать, узнать 1. дізнаватися,
-наюся, -наёшся, дізнатися, довідуватися, -дуюся, -дуєшся, довідатися; 2. (обнаруживать в ком-чём-л. кого-л. или что-л. знакомое) пізнавати, пізнати, упізнавати, упізнати.
указ універсал, -лу, указ, -зу; (приказ— ещё) наказ, -зу.
указание (действие) указаний; зазначення; вказівка; наказ, -зу.
указатель показник, вказівник, -кат; (указатель пути) дороговказ; у. вйзира показник зірника; у. давления показник тиску; у. истинной воздушной скорости показник справжньої повітряної швидкості;
у. количества израсходованного топлива показник кількості витраченого палива; у. мгновенной вертикальной скорости показник миттєвої вертикальної (прямовисної) швидкості;
у. поворота и скольжения вказівник поверту і ковзання; у. прицела показник мірника; у. числа M показник числа М.
указательный вказівний;
~ные знаки вказівні знаки; ~ный палец вказівний палець.
указка 1. (палочка, которой что-л. указывают) указка; 2. (указатель) показник; 3. (указание, распоряжение) вказівка.
указывать, указать 1. (показывать) показувати, -зую, -зуєш, показати, -кажу, -кажеш; 2. (доводить до чьего-л. сведения) указувати, указати; (отмечать — ещё) зазначати, зазначити.
укараулить 1. (стеречь) устерегти, -режу, -режёш; (уберечь) уберегти, -режу, -режёш; 2. (подкараулить) підстерегти.
укатанный укочений; накочений; уторований, утертий; ~ная дорога накочений (укочений) шлях.
укатывание накочування, укочування.
укатывать, укатать накочувати, -кочую, -кочуєш, накотити, -кочу, -котиш, укочувати, укотити; уторовувати, -ровую, -ровуєш, уто-
укачивать
321
укрепление
рувати, -рую, -руєш, утирати, утерти (утру, утрёш).
укачивать, укачать 1. заколисувати, -сую, -суєш, заколисати, -лишу, -лйшеш, заколихувати, -лихую, -лйхуєш, заколихати, -лишу, -лйшеш; 2. (утомлять качкой) захйту-вати, -тую, -туєш, захитати.
укладка укладання, укладення; складання, складення.
укладочный укладальний;
~ный ящик укладальна скринька.
укладчик укладальник, укладач, -ча, твор. -чём.
укладывать, уложить 1. укладати, укласти (укладу, укладеш); 2. (складывать в одно место, упаковывать) складати, скласти, пакувати, -кую, -куєш, запакувати; 3. (отыскивать место) уміщати, умістити (уміщу, умістиш).
уклон 1. схил, -лу, похил, -лу; 2. (отклонение от какого-л. направления) ухил, лу; (отклонение в сторону — ещё) збочення; (наклонность) нахил, лу.
уклонение відхилення, відхиляння, ухилення, ухиляння; збочення, збочування; відбігання; відход-ження; ухилення, ухиляння, уникнення, уникання; у. от атаки ухиляння від атаки.
уклономер схиломір.
уклоняться, уклониться відхилятися, відхилитися, -хилюся, -хилишся, ухилятися, ухилитися; уникати, уникнути; (отворачиваться) відвертатися, відвернутися; збочувати, -чую, -чуєш, збочити.
уключина кочет; ~ныл*«. кочети, -тів.
укол укол, -лу; (мед.— ещё) укол, -лу, застрик, -ку; у. наведённый наведений укол; у. останавливающий зупйнюваль-ний укол;
у» предупреждающий попереджувальний (запобіжний) укол; у. прямой простий укол; у. с отводом оружия противника
укол з відведенням зброї ворога; у. с переводом укол з переведенням.
уколотый уколений; підколений; сколений.
укомплектование укомплектування, укомплектовування.
укомплектованность укомплектованість, -ності.
укомплектованный укомплектований.
укомплектовка укомплектування, укомплектовування.
укомплектовывать, укомплектовать укомплектовувати, -товую, -то-вуєш, укомплектувати, -тую, -туєш, поповнювати, -нюю, -нюєш, поповнити.
укорачивать, укоротить укорочувати, -чую, -чуєш, укоротити, -ро-чу, -ротиш, скорочувати, скоротити, прикорочувати, прикоротити.
укоренение укорінення, укорінювання.
укоризненный докірливий, укосина ав. косяк, -ка. Украйна Україна, украинец українець, -нця, -нцем; мн.
украинцы українці, -ців. украинизированный українізований, украинизировать українізувати, -зую,
