Русско-украинский словарь для военнослужащих - Бурячок А.
ISBN 5-7707-7108-9
Скачать (прямая ссылка):
2. (слитые остатки напитков)
зливки, -ків. сливочный вершковий, слйзы мн. мор. слі'зи, -зів, ракси,
-сів.
слип мор. сліп.
слйперсы мн., мор. слїперси, -сів. слйпинг-док мор. сліпінґ-док, -ку. слитный (нераздельный) нероздільний;
~ная наводка нероздільне націлювання.
слито к зливок, -вку, злиток, -тку.
сличать, сличить (кого-что с кем-чем) звіряти, звірити (що з чим); (сравнивать) порівнювати, -нюю, -нюєш, порівняти; (сопоставлять) зіставляти, зіставити, -влю, -виш.
сличение звірення, звіряння; порівняння, порівнювання; зіставлення, зіставляння.
сличительный звіряльний; порівнювальний.
слишком надто; занадто; забагато.
Словакия Словаччина.
словарь словник, -ка;
с. военный військовий словник; с. иностранных слов словник чужомовних (іншомовних) слів.
словесный словесний;
~кая сдача словесне здавання; ~ный портрет словесний портрет.
слоевой шаровий.
слоение шарування.
сложившийся який (що) склався, складений; який (що) створився, створений; який (що) сформував-
ся, сформований.
сложный складний.
слоистый шаруватий.
слой шар, -ру;
с глинистый глинистий шар; с дёрна шар дернин; с защитный захисний шар; с песчаный пісковий шар; с половинного ослабления шар половинного ослаблення; с предохранительный запобіжний шар;
с скачка шар стрибка.
сломать зламати; (сломить) зломити, -млю, -миш; (поломать) поламати, поломити.
сломка злам, -му, злом, -му.
сломленный зломлений, поламаний; зламаний.
служащий 1. прич. який (що) служить; 2. в знач. сущ. службовець, -вця, твор. -вцем.
служба 1. служба; служіння; 2. церк. відправа, служба; с. административно-хозяйственная адміністратйвно-господарча служба;
с артиллерийского снабжения
служба артилерїйного постачання;
с вещевого снабжения служба
речового постачання;
с внутренняя внутрішня служба;
с. воєнная військова служба;
с военных сообщений служба
військових сполучень;
с войск служба війська;
с вооружения служба озброєння;
с времени служба часу;
с. внутренняя внутрішня служба;
с гарнизонная залогова служба;
с. горючего служба пального:
с движения служба руху;
с. действительная дійсна служба;
с дозорная стёжна служба;
с донесений служба донесень;
с. караульная вартова служба;
с конвойная конвойна служба;
с. корабельных нарядов служба
кораблевих нарядів;
с. лагерная таборова служба;
с. наблюдения и связи служба
спостереження і зв'язку;
с охранная охоронна служба;
с. погоды служба погоди:
служёбно-боевой
264
смазочный
с. полевая польова служба; с. продовольственного снабжения
служба харчового постачання; с. противовоздушная протиповітряна служба;
с. разведывательная роз в і дч а
служба;
с. ракётно-артиллерййского вооружения служба ракётно-арти-лерійного озброєння; с. сверхсрочная надстрокова служба;
с. связи служба зв'язку;
с. снабжения служба постачання;
с. срочная строкова служба;
с. строевая муштрбва (ладова)
служба;
с. штабов служба штабів; ~бы административно-хозяйственные и снабженческие адміністративно-господарчі і постачальні служби;
~бы гражданской обороны служби цивільної оборони; ~бы корабля служби корабля: медицинская медична, радиотехническая радіотехнічна,
снабжения постачання, химическая хемїчна. служёбно-боевой служббво-бо-йовйй.
служебный службовий; (вспомогательный, подсобный — ещё) допоміжний;
~ная карточка службова картка; ~ная нагрузка службове навантаження;
~ная обязанность службовий обов'язок;
~ная переписка службове листування;
~ная собака службова собака, службовий пес;
~ная тайна службова таємниця; ~ное поручение службове доручення.
служение І. служіння; 2. служба; 3. церк. відправа, правлення, служіння, служба.
служить 1. служити (служу, служиш); 2. (чем, для чего — выполнять свою роль, назначение) правити, -вить (за що), служити (чим, для чого); 3. церк. прави-
ти, відправляти, служити.
слух 1. слух, -ху; (весть, известие) чутка, поголоска, поголос, -су.
слухач (работник на звукоулавливателях) воен. підслухувач.
слуховой слуховий;
~вое окно дахове вікно.
случай випадок, -дку; нагода; с, не терпящий отлагательства випадок, що не терпить зволікання.
случайно випадково.
случайность 1. випадковість, -вості; (неожиданность — ещё) несподі-
- ваність, -ності, несподіванка; 2. випадок, -дку.
случайный випадковий;, несподіваний;
~ная величина випадкова величина;
~ные события випадкові події.
случившееся те, що трапилося (сталося, скоїлося); (происшествие) подія; (приключение) пригода.
случившийся який (що) трапився, який (що) стався.
слушатель слухач, -ча, твор. -чём.
слушать 1. слухати;
~шай слухай; (при обращении разг.— ещё) слухай-но, слу-хай-бо; 2. (слушаться, повиноваться) слухатися, слухати; ~шаю (ответ подчинённого) слухаю, слухаюсь.
слышать (слухом) чути, реже учувати.
слышимость чутність, -ності. слюда мин. слюда, лосняк, -ка. слюдяной слюдяний, лоснякбвий;
