Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему - Суренко М.С.
ISBN 966-7985-53-9
Скачать (прямая ссылка):
Кількість СМР у дорослої людини складає 120—150 мл. Добова продукція — 500 мл. У спинальному відділі підпавутинного простору знаходиться 70—80 мл СМР. Зміна всієї СМР у дорослих здорових людей відбувається 3 рази на добу.
Після роз'яснення хворому суті маніпуляції виконується поперекова пункція з дотриманням усіх правил асептики і антисептики. Для проведення операції по вилученню спинномозкової рідини використовують спеціальну пункційну голку завтовшки 0,5—1 мм й довжиною 9—12 см, гострий кінець якої скошений під кутом 45°
і до якої добре підігнаний мандрен з фіксатором. Ззовні мандрен має капелюшок з насічками, за який можна легко вхопитись при витягуванні та введенні мандрена.
Хворого вкладають на бік з зігнутими в стегнових та колінних суглобах ногами, зі злегка нахиленою головою, розміщеною в одній горизонтальній плошині з тулубом. Після обробки шкіри на значній площі спиртом і йодом, лікар пальпує остисті відростки і намічає місце пункції. Звичайно поперековий прокол виконують у про-
16
міжку між остистими відростками L3—L4, іноді L5, які розміщуються приблизно на горизонтальній лінії, що з'єднує гребені здухвинних кісток. У місці пункції чітко в сагітальній площині тонкою голкою вводять внутрішньошкірно і далі майже до кістки 1—3 мл 0,5%-ного розчину новокаїну або 2%-ного розчину лідокаїну, остерігаючись при цьому попадання і введення розчину в підпавутин-ний простір.
Після цього тонку голку витягують і за допомогою спеціальної пункційної голки виконують пункцію підоболонкового простору. Отвір голки закритий мандреном. Голку при пункції направляють строго в сагітальній площині й дещо догори так, щоб вона, пройшовши шкіру і підшкірну клітковину, жовту зв'язку, епідуральну жирову клітковину, тверду і павутинну мозкові оболонки, потрапила в підоболонковий простір. На момент проколу твердої мозкової оболонки у лікаря виникає своєрідне відчуття "провалювання голки".
Далі голку просувають уперед ще на 1—2 мм і витягують манд-рен, після чого починає витікати спинномозкова рідина. Відразу вимірюють спинномозковий тиск, як правило, в положенні хворого лежачи. Тонкі перетинки, розташовані в підпавутинному просторі, можуть потрапити до просвіту голки та сповільнити або припинити витікання спинномозкової рідини. При повороті голки на 30°—180° і легкому просуванні її вперед або назад ця перешкода може зникнути і рідина почне витікати з голки швидше. З діагностичною метою показане вилучення 2—3 мл (іноді 5 мл) спинномозкової рідини зі швидкістю не більше 30—40 крапель на хвилину для проведення основних досліджень її складу. Спинномозкову рідину набирають у 4 пробірки: перша — для бакпосіву, друга — для бактеріоскопії, третя — на біохімічне дослідження і четверта — визначення "павутинки" для виключення патології туберкульозної етіології. Вилучення ліквору з більшою швидкістю і(або) у більшій кількості, навіть при підвищеному спинномозковому тиску з метою його найшвидшої нормалізації, недоцільне і навіть інколи небезпечне для хворого (може призвести до дислокації мозку і вклинювання довгастого мозку в отвір черепа або до підвищення тиску ліквору в післяопераційний період).
Протягом пункції стежать за станом хворого. На місце проколу накладають стерильну пов'язку. Транспортують хворого з операційної (маніпуляційної) в палату в положенні лежачи на животі. Кладуть на дві години в ліжко без подушки (на животі), через 2 години хворий може повернутись на спину, а через добу — вставати. Стежать за сечовиділенням.
Тиск СМР у положенні лежачи — 120—200 мм водяного стовпчика (50—70 крапель на хвилину). Зміна положення, страх, кашель,
17
різкий нахил або закидання голови підвищує внутрішньочерепний тиск (ВЧТ). За необхідності можна брати до 15-20 мл лік-вору, але треба враховувати, що після взяття 5 мл тиск знижується на 30—35 мм водяного стовпчика (20%).
Показання для проведення ЛП останнім часом значно розширилися. Коло протипоказань невелике, й усі вони відносні. Абсолютними протипоказаннями є лише об’ємний процес задньочерепної ямки або скроневої частки мозку. Перед проведенням ЛП рекомендований огляд окуліста і проведення КТ. ЛП, проведена технічно грамотно, переноситься хворими добре і не є причиною ускладнень. У деяких випадках може виникати постпункційний синдром, що проявляється головним болем, нудотою, блюванням. Частіше виникає у жінок.
Таблиця З
Основні диференційно-діагностичні показники СМР в нормі та при захворюваннях ЦНС
Показ Норма Г нійні Серозні Туберку Субарах- Енце Пухлина Менін-
ники менін менін льозний ноїдаль- фаліт мозку гізм
гіти гіти менінгіт ний кро
вовилив
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Прозо Прозора Кала Прозора Прозора Кала Прозора Прозора Прозора
