Інфекційні хвороби, які вражають нервову систему - Суренко М.С.
ISBN 966-7985-53-9
Скачать (прямая ссылка):
По тривалості перебігу розрізняють гострі, затяжні та хронічні (прогредієнтні) форми. Форми прогредієнтного перебігу: первин-но-прогредієнтний, вторинно-прогредієнтний.
Наслідки. Для більшості хворих прогноз сприятливий. Період оду-ання може тривати до 2 років. Інколи залишаються резидуальні Ula (Т1 ознаки ураження нервової системи, які залишаються пі-
31
сля гострого періоду хвороби і надалі не мають тенденції до прогресування, зберігаючись на все життя). Смертність коливається від
5 до 30%.
Діагностика. Діагноз встановлюють на підставі клініко-епідеміо-логічних даних та специфічних вірусологічних та серологічних досліджень. Виділення вірусу проводять з крові та ліквору хворих (перші 5—7 днів хвороби) або головного мозку померлих. Лабораторним підтвердженням діагнозу є також зростання титру антитіл, яке виявляють за допомогою реакції зв'язування комплементу (РЗК), реакції нейтралізації (PH) та ін. Досліджують парні сироватки, взяті від хворих з інтервалом у 2—3—4 тижні. Діагностичним є наростання титру антитіл не менш ніж у 4 рази. Якщо наростання титру антитіл відсутнє, хворих обстежують тричі: у перші дні хвороби, через 3—4 тижні, та через 2—3 місяці від початку хвороби. Треба мати на увазі, що у хворих, яких лікували імуноглобуліном у перші 5—7 днів хвороби, може бути тимчасове пригнічення імуногенезу. Тому необхідно проводити додаткове дослідження через 2—3 місяці. Третє обстеження значно підвищує процент серологічного підтвердження діагнозу. При бульбарних порушеннях (з розладами ковтання та дихання) люмбальна пункція протипоказана і може бути виконана лише після усунення бульбарних розладів.
Лікування.
Усі хворі з підозрою на КЕ повинні бути госпіталізовані.
Етіотропна терапія. Специфічний препарат проти кліщового енцефаліту — гетерогенний кінський імуноглобулін, який вводять протягом 3 днів: у 1-й день одноразово (легка форма — по 3 мл, середньотяжка — по 6 мл, тяжка — по 12 мл), на 2-й та 3-й день — по 3 мл одноразово. Ефект настає вже через 12—24 години: температура тіла знижується до норми, загальний стан хворих покращується, зменшується головний біль та менінгеальні явища. Чим раніше вводять імуноглобулін, тим швидше настає терапевтичний ефект. В останні роки застосовують сироватковий імуноглобулін, отриманий від донорів даної місцевості.
Для специфічного лікування КЕ використовують також рибонуклеазу (РНК-аза затримує розмножування вірусу у клітинах нервової системи). Рибонуклеазу вводять на фізіологічному розчині по 30 мг кожні 4 години. Добова доза — 180 мг. Лікування триває 4—5 днів, що звичайно відповідає нормалізації температури тіла.
32
Сучасним засобом лікування вірусних нейроінфекцій є використання препаратів інтерферону (лаферону, реа-ферону, реальдерону, лейкінферону та ін). Великі дози інтерферону викликають імуносупресію, тому використовують відносно невеликі дози інтерферону або використовують індуктори інтерферону (циклоферон, лари-фан, аміксин, камедон та ін.)
При менінгоенцефалітичній, поліомієлітичній та полі-радикулоневротичній формах хвороби обов’язковим є призначення глюкокортикостерощів.
У період реконвалесценції призначають вітаміни групи В, прозерін, дібазол, антигістамінні препарати, фізіотерапевтичне лікування.
Профілактика.
СпеттиФічна — планова вакцинація, якій підлягають особи, які працюють з живою культурою збудника або виїжджають у природні осередки КЕ; сезонні робітники та ін. Повний курс вакцинації складається з 3-х ін'єкцій: перші 2 — 3 інтервалом 14—30 діб, третя — через 3 місяці після другої, але не пізніше ніж за 14 діб до виїзду в осередок інфекції. Ревакцинацію проводять щорічно протягом 3 років перед початком епідсезону.
Негайна серопрофілактика. У випадку, якщо знайдені кліщі, що присмокталися, необхідно їх обережно витягнути та звернутися до медичного закладу. Постражда-лому вводять донорський імуноглобулін внутрішньом'я-зово у дозі: 0,05 мл/кг або по 1,5 мл дітям до 12 років,
2 мл — від 12 до 16 років, 3 мл — особам у віці 16 років та старшим. Доцільно вводити імуноглобулін у перші
3 доби після присмоктування кліща. Якщо ввести пізніше, профілактичний ефект різко знижується. За такими особами встановлюється медичний нагляд протягом 21 доби.
Загальна профілактика включає боротьбу з кліщами (використання інсектицидів, репелентів, раціональне ведення лісного господарства та ін. Індивідуальний захист: спецкостюми, використання репелентів, медичний огляд.
33
5.3. Комариний енцефаліт
Комариний енцефаліт — гостра вірусна трансмісивна природно-осередкова інфекційна хвороба, яка перебігає з тяжким ураженням мозку та мозкових оболонок, значним рівнем інтоксикації та високою летальністю.
II Етіологія. Збудник — вірус роду Flavivirus, належить до арбовірусів групи В. Містить РНК. Чутливий до дезінфікуючих засобів, ефіру, нагрівання (при температурі 56 °С гине через ЗО хв, при 100 °С — І через 2 хв).
Епідеміологія. Джерелом інфекції можуть бути дикі та свійські тварини та птахи. Хворі люди та вірусоносії також можуть бути джерелом інфекції. Переносником інфекції є комарі родів Culex та Anopheles. Характерна сезонність із збільшенням захворюваності у серпні—вересні.
