Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
Апарати останнього покоління дають можливість отримувати об'ємні, просторові зображення.
З діагностичною метою використовують ультразвукові промені, так звану ультразвукову індикацію. Досить дешевий, практично нешкідливий для здоров'я метод УЗД дуже швидко набув широкого застосування. Опис ультразвукового зображення включає зміни розмірів, форми, структури і щільності органа. Особливе місце УЗД зайняла при виявленні і поширеності злоякісних процесів.
Термографія в онкології
Нині накопичено значний досвід застосування термографічного методу в онкології, який ґрунтується на виявленні асиметричних гіпертермічних ділянок над зоною локалізації пухлини. За допомогою методу термографії можна: І) вирішувати питання топічної діагностики пухлинних вогнищ; 2) проводити диференціальну діагностику доброякісних і злоякісних пухлин; 3) прогнозувати перебіг захворювання.
Термографічне обстеження, проведене в динаміці, дає змогу виявляти ранні рецидиви та метастази, оцінювати ефективність консервативного лікування. Цей метод найширше застосовують при діагностиці пухлин грудної залози, шкіри, м'яких тканин, ЛОР-органів.
Є різні патогномонічні ознаки термографічного зображення. Але найсуттєвішою є відмінність температур одного з парних органів щодо другого. Якщо ця різниця більша, ніж З °С, то можна запідозрити, що процес злоякісний, якщо менша, ніж 2 °С, то маємо справу з доброякісним процесом. В інтервалі 2—3 °С дані сумнівні.
Подібна залежність зберігається і при діагностиці непарних органів — шкіри, м'яких тканин. Тоді визначається різниця температур щодо прилеглих тканин.
Точність термографічної діагностики коливається в межах 80—85 %. Загалом це — перспективний, економний і цілком нешкідливий метод обстеження.
90
Розділ 5. Діагностика злоякісних пухлин
Лабораторні методи досліджень
Морфологічні дослідження. Найточнішим методом діагностики пухлин, зокрема їхніх ранніх стадій, є біопсія. Термін був запропонований у 1879 р. дерматологом Ернестом Анрі Беньє для окреслення гістологічного дослідження шматка тканини, видаленої за життя хворого хірургічним методом. Згодом у поняття біопсії включено морфологічне дослідження екскретів, секретів, зскрібків, мазків, пунктатів та інших матеріалів, отриманих іншим шляхом. Водночас з'явилися нові способи забирання біоп-тичного матеріалу, зокрема під час проведення ендоскопічного обстеження або під контролем ультразвукового дослідження з органів, досі недоступних для морфологічної верифікації без оперативного втручання.
Суттєво зросла роль біопсії в плануванні та проведенні лікування хворих. Гістологічна характеристика пухлини визначає її стадію при ранніх формах, чутливість до хіміопрепаратів і променевої терапії. Тому біопсія застосовується не тільки в сумнівних випадках, але і при клінічно встановленому діагнозі "рак". Крім цього, повторне дослідження ураженої тканини під час або після лікування дає змогу спостерігати за ефективністю терапії. Простота освоєння, точність діагностики, уникнення обширних оперативних утручань визначають економічну і лікувально-діагностичну цінність даних методик.
Розрізняють такі форми біопсії:
Пункційна біопсія — метод, який найчастіше застосовують для первинної верифікації діагнозу, суть якого полягає в отриманні біоптату за допомогою голок різної конструкції завдовжки 5— 25 см, діаметром 1,5—0,4 мм. Вибір конструкції, діаметра і довжини голки залежить від глибини розміщення органа чи структури, що цікавить. Цей вид біопсії незамінний при ураженні внутрішніх органів (печінка, підшлункова залоза, нирки, заочеревинні пухлини), коли будь-які хірургічні втручання з діагностичною метою не бажані.
Ексцизійна біопсія — хірургічне видалення всього патологічного вогнища. Найчастіше застосовують при процесах шкіри, грудної залози, збільшенні лімфатичного вузла. Часом ексцизійна біопсія є і лікувальним заходом.
91
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія_
92
Інцизійна біопсія — висічення одного або кількох шматків пухлини (при пухлинах великих розмірів).
Трепанобіопсія — отримання стовпчика тканини за допомогою спеціально сконструйованої для цієї мети голки. Цей вид біопсії при глибоко розміщених пухлинах можна проводити під контролем рентгеноскопії або ультразвукового дослідження.
Щипцева біопсія — отримання шматочка тканини за допомогою щипців різної конструкції. її застосовують, зокрема, при ендоскопічних дослідженнях.
Кюретаж — отримання матеріалу шляхом вишкрібання (матки або гайморової чи іншої порожнини).
Випадкова біопсія — якщо матеріал отримано несподівано, наприклад, при відкашлюванні шматка пухлини бронха чи при вагінальному дослідженні шматка пухлини хворої матки.
Біопсія, як і будь-який інший діагностичний засіб, вірогідна лише тоді, коли дотримані всі необхідні правила. Необхідно заздалегідь вибрати вид біопсії, найкраще під контролем ока. її слід проводити з найменшою травмою пухлини і прилеглих тканин. Видалений шматок пухлини за об'ємом має бути достатнім для гістологічного дослідження, бажано забрати його з краю пухлини. При доклінічній стадії процесу біоптат повинен містити підлеглу тканину.
