Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Патогістологічне стадіювання (післяхірургічна, або патогістоло-гічна класифікація) позначається латинською літерою "р" (patho-histology) — pTNM й означає, що на підставі патогістологічного дослідження видаленого операційного матеріалу характеристика кожної клінічної категорії підтверджена морфологічно. Із цього випливає, що клінічно отримана інформація кожної категорії буде або доповнена, або повністю змінена. Це стосується як первинної пухлини, так і регіонарних лімфатичних вузлів і віддалених метастазів. Патогістологічна оцінка регіонарних лімфатичних
62
_Розділ 4. Клінічні стадії і морфологія раку_
63
вузлів pN вимагає видалення лімфатичних вузлів у кількості, адекватній для підтвердження відсутності їхнього метастатичного ураження (рг>Ю) і достатній для встановлення вищих стадій рТ^-категорій, на що слід указати при розгляді кожної конкретної локалізації пухлини (рМ)). Необхідність патогістологічного стадію-вання пухлинного процесу зумовлена такими обставинами:
1. Навіть при візуальних локалізаціях раку (шкіра, нижня губа, слизова оболонка порожнини рота, грудна залоза та ін.), коли для клінічного обстеження доступні як первинна пухлина, так і регіонарні лімфатичні вузли, в значному відсотку спостережень (приблизно в 30—40 %) є розходження між результатами клінічного та гістологічного дослідження щодо розмірів і поширення первинної пухлини (категорія Т), стану регіонарних лімфатичних вузлів (категорія ЇЧ). Наприклад, при раку грудної залози клінічна категорія Т, як правило, завищена за рахунок підшкірної основи, яка оточує первинну пухлину, а відсутність збільшених і щільних регіонарних лімфатичних вузлів (клінічна категорія N0) виявляється помилковою, оскільки їхнє гістологічне дослідження в операційному препараті виявило наявність метастазів, часто множинних (категорія рїМІ) і навіть конгломератів (рИ2). І навпаки, клініцист у пахвовій ділянці хворої виявив щільні лімфатичні вузли розміром понад І см, які безапеляційно трактує як метастази в регіонарні лімфатичні вузли (категорія сЖ або навіть сИ2). Наступне гістологічне дослідження видалених лімфатичних вузлів установлює лише гіперплазію лімфоїдної тканини — тобто рМ).
2. При злоякісних пухлинах органів грудної чи черевної порожнини розміри первинної пухлини та глибину пухлинної інвазії тканинних структур того чи іншого органа (слизового, підслизового, м'язового, субсерозного та серозного шару) можна визначити інструментальним дослідженням (рентгенологічним, ендоскопічним). Для прогнозу перебігу захворювання важливе значення має саме визначення глибини інвазії стінки органа пухлиною (критерій рТ). Тому цей показник лежить в основі групування пухлинного процесу за стадіями. З іншого боку, під час операційної ревізії первинної пухлини хірург нерідко констатує її вихід за межі органа і проростання в сусідні анатомічні структури (категорія сТ4). Він приймає обгрунтоване рішення про можливість і доцільність виконання комбінованої операції. Мікроскопічне дослідження видаленого комплексу тканин часто
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
64
свідчить про відсутність гістологічно підтвердженого вростання пухлини в інші анатомічні структури, що відповідає категорії рТЗ. Клінічні ознаки "проростання" в 40—60 % спостережень зумовлені запальним перипроцесом.
3. У більшості випадків при пухлинах внутрішних органів важко отримати об'єктивну інформацію про стан регіонарних лімфатичних вузлів. Позитивні рентгенологічні (комп'ютерна томографія, лімфографія) та сонографічні дані про наявність регіонарних метастазів не завжди верифікуються гістологічно. І навпаки, негативна інструментальна інформація (сІЧО) виявляється помилковою, оскільки наступним морфологічним дослідженням установлено їхню наявність.
Це стосується й оцінювання віддалених метастазів. Для підтвердження їхньої наявності (категорія сМІ) також необхідно мікроскопічне дослідження матеріалу, який клінічно та інструментально трактується як метастаз.
Після визначення конкретних значень параметрів Т, N і М проводиться їхнє групування за стадіями. Установлена первинна стадія пухлинного процесу (клінічна, патологічна) залишається в медичній документації хворого без змін. Під час повторних звернень пацієнтів за лікарською допомогою в зв'язку з прогресуванням пухлинного процесу в медичній документації в графі "Ускладнення хвороби" робиться відповідний запис про його характер, але первинно встановлена стадія хвороби не змінюється. Корекції зазнає клінічна група, до якої належить хворий, про шо мова буде йти в подальшому.
Клінічна класифікація ступеня поширення патологічного процесу найбільш важлива для вибору та оцінки методів лікування, у той час як патогістологічна — для прогнозу хвороби та оцінки результатів проведеного лікування.
Якщо виникають сумніви щодо правильності визначення тієї або іншої категорії чи їхнього групування за стадіями, то необхідно завжди обирати нижчу категорію та стадію.
У випадках множинних синхронних злоякісних пухлин в одному органі за основу класифікації беруть найбільш високий параметр пухлинного процесу і додатково зазначають число таких утворень — Т2 (3). При синхронних білатеральних пухлинах парних органів кожна пухлина класифікується окремо.
