Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 180

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 174 175 176 177 178 179 < 180 > 181 182 183 184 185 186 .. 194 >> Следующая

З цією метою проводять додаткову (ад'ювантну) терапію шляхом внутрішньоміхурового введення імунотерапевтичних або ци-тостатичних агентів. Нині методом вибору при поверхневих формах раку сечового міхура є внутрішньоміхурове застосування мітоміцину, що дозволяє зменшити частоту рецидивів майже вдвічі. Внутрішньоміхурова хіміотерапія іншими цитостатиками (доксорубіцин, тіотепа) зменшує кількість рецидивів на 10—30 %
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
486
При проростанні в м'язовий шар є високий ризик наявності віддалених метастазів уже в момент виявлення пухлини, через що завданням лікаря в цих випадках є не тільки місцеве лікування, але й системне. Методом вибору є системна хіміотерапія після (ад'ювантна) чи до (неоад'ювантна) радикального хірургічного втручання. Найефективнішими є комбінації М-УАС (метотрек-сат + вінбластин + доксорубіцин + цисплатин) та СМУ (циспла-тин + вінбластин + метотрексат). Роль хіміотерапії в комбінованому та комплексному лікуванні раку сечового міхура дуже активно досліджується. Радикальна цистектомія є травматичною операцією, яка різко погіршує якість життя хворих, і тому цей метод лікування застосовується порівняно рідко. Важливу роль при інвазивних формах раку сечового міхура відіграє променева терапія, яка в багатьох хворих дає можливість зберегти сечовий міхур, не погіршуючи, порівняно з хірургічним методом, якості життя хворих.
При метастатичному раку сечового міхура найчастіше застосовують паліативну хіміотерапію, яка при вже названих комбінаціях цитостатиків ефективна в 30—50 % хворих.
Прогноз. Найчастіше несприятливий. П'ятирічне виживання становить 36 %, десятирічне — 20 %. При оптимальному сучасному лікуванні хворих на рак сечового міхура п'ятирічне виживання становить при (І стадії 60—85 %, при III — 50—75 % (ТЗа) або 15—50 % (ТЗЬ), а за наявності регіонарних метастазів (IV стадія) - 0-25 %.
Відновне лікування спрямоване на поліпшення функції сечового міхура, ушкодженого хворобою та лікуванням. Особливої уваги вимагає лікування інфекційних ускладнень — циститу, цис-топієліту, ниркової недостатності, уремії та запобігання їм.
Пухлини яєчка
Доброякісні пухлини яєчка трапляються дуже рідко. Майже всі новоутворення, які локалізуються в яєчку, належать до злоякісних.
Епідеміологія. Пухлини яєчка становлять 3 % всіх злоякісних захворювань у чоловіків. Найчастіше спостерігаються у віці від 20 до 45 років. В останні роки частота пухлин яєчок зростає.
Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
Етіологія. Появі пухлин яєчка сприяють різні гормональні порушення і процеси, що спричинюють їх: крипторхізм, гіпоплазія яєчка, запальні процеси, травми. Відомі випадки пухлин яєчка в дітей, матері яких під час вагітності приймали гормональні препарати (естрогени).
Патологічна анатомія. Гістологічна класифікація пухлин яєчка складна і залежить від характеру тканин, з яких вони розвиваються.
Розрізняють семіномні пухлини, що розвиваються зі сперма-тогенних клітин епітелію покручених сім'яних канальців яєчка, і несеміномні (ембріональний рак, тератобластома, хоріокарцино-ма, рак жовткового мішка). Тератоми розвиваються із різноманітних тканинних структур, іноді — з трьох зародкових листків, частіше — із зародків епітеліальної тканини. Ці пухлини можуть бути зрілими і незрілими. Хоріокарцинома і рак жовткового мішка розвиваються з екстраембріональних тканин (хоріона, жовткового мішка). Часто пухлини мають неоднорідну структуру, об'єднуються два або три види пухлин. Семіноми трапляються в 40 % випадків, несеміномні пухлини — у 60 % випадків усіх пухлин яєчка. Праве яєчко уражується дещо частіше, ніж ліве.
Пухлини яєчка досить швидко метастазують у заочеревинні лімфатичні вузли. Цьому сприяє розвинута сітка лімфатичних судин. Метастази в пахвинні лімфатичні вузли виникають при пахвинному крипторхізмі, при проростанні оболонок яєчка та мошонки. Метастази з'являються, як правило, протягом перших двох років від часу, коли встановлено діагноз, однак можливі і через 5 років після видалення первинної пухлини.
Регіонарні лімфатичні вузли. Регіонарними лімфатичними вузлами є парааортальні (періаортальні), преаортальні, прекавальні, паракавальні, ретрокавальні та ретроаортальні. Вузли вздовж сім'яної вени повинні розцінюватись як регіонарні. Внутрішньо-тазові та пахвинні вузли розцінюють як регіонарні після хірургічного втручання на мошонці й у пахвинній ділянці. Категорія N не залежить від локалізації регіонарних метастазів. Анатомічну схему класифікації стадій пухлин яєчка показано на мал. 56.
Слід зазначити, шо при раку яєчка немає IV стадії. Справді, стадія раку значною мірою визначає його прогноз. Традиційно IV стадія означає несприятливий прогноз і неможливість радикаль-
487
Частина друга. Спеціальна онкологія
Мал. 56. Анатомічна схема класифікації стадій раку яєчка
ного лікування (а отже — вилікування). Проте при раку яєчок для значної частини хворих навіть за наявності численних віддалених метастазів залишаються значні шанси на повне одужання. Ще однією особливістю класифікації TNM для раку яєчок є врахування при визначенні стадії рівня пухлинних маркерів. Це зроблено вперше і свідчить про визнання ролі цих факторів в онкології.
Предыдущая << 1 .. 174 175 176 177 178 179 < 180 > 181 182 183 184 185 186 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed