Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Серйозною діагностичною проблемою є морфологічна диференціація папіломи та злоякісного ураження слизової оболонки. Через те класифікація ВООЗ зараховує папіломи до ТО пухлин. Це означає, що хоча такі пухлини і не вимагають агресивного лікування, слід уважно спостерігати за хворими на папілому.
Більшість випадків раку сечового міхура розвиваються на фунті пренеопластичних процесів (атипова гіперплазія, дисплазія слизової оболонки, особливо коли зміни мультифокальні). Carcinoma in situ оцінюється більшістю онкологів як пухлина, що має
__ Частина друга. Спеціальна онкологія
480
високий потенціал прогресування та інвазії стінки сечового міхура.
Папілярний рак. Серед злоякісних пухлин сечового міхура найчастіше трапляється папілярний рак. Макроскопічно папілярний рак подібний до папіломи, однак ця пухлина позбавлена ніжки і розміщена на широкій основі. Сосочки, як правило, короткі, складчасті. Пухлина має вигляд цвітної капусти, ділянки виразкування чергуються із ділянками некрозу. Від різноманітних папілярних розростань сосочковий рак відрізняється вираженим деструктивним ростом, вростанням у стінку сечового міхура. Справедливо було б розглядати появу папілярного раку як трифазний процес: проста папілома, атипова папілома, папілярний рак. Межею, яка розділяє доброякісні і злоякісні стани, є поява інфільтрації ніжки пухлини, вростання її в стінку сечового міхура.
Псрехілноклітинний рак має вигляд паляниці з виразкованою поверхнею.
Плоскоклітинний рак макроскопічно має вигляд бляшки або блюдечка.
Аденокарцинома (колоїдний рак, слизовий рак) у сечовому міхурі трапляється рідко. Псрехілноклітинний, плоскоклітинний рак та аденокарциному часто класифікують як первинноінфільт-рівний або солідний рак. Він вирізняється ендофітним ростом, інтенсивним виразкуванням, вираженими супровідними запальними явищами. У сечовід пухлина, як правило, не проростає, лише стискує його, чим створюється перешкода для відтоку сечі. На сечівник пухлина теж не переходить. Розростаючись, рак сечового міхура переходить на клітковину малого таза, пряму кишку, передміхурову залозу, піхву, шкіру. Рак на верхівці сечового міхура проростає в черевну порожнину. Метастазування відбувається переважно лімфогенним шляхом.
Регіонарні лімфатичні вузли. До регіонарних належать лімфатичні вузли малого таза, розміщені нижче від біфуркації загальних клубових артерій. Категорія N не залежить від локалізації регіонарних метастазів. Класифікація стосується тільки епітеліальних пухлин. Анатомічну схему класифікації стадій раку сечового міхура показану на мал. 55.
Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
Мал. 55. Анатомічна схема класифікації стадій раку сечового міхура
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА (код МКХ-10 С67) за системою TNM-6 (2002)
TNM — клінічна класифікація Т — первинна пухлина
Індекс "т" повинен додаватися до категорії Т для позначення множинності пухлин. Індекс "is" може додаватися до будь-якої категорії Т для позначення наявності супровідної carcinoma in situ.
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини. ТО — первинна пухлина не визначається. Та — неінвазивна папілярна карцинома. Tis — carcinoma in situ: "плоска пухлина".
ЗІ—4-19І2 481
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
482
ТІ — пухлина поширюється на субепітеліальну сполучну тканину.
Т2 — пухлина поширюється на м'яз.
Т2а— пухлина поширюється на поверхневий м'яз (внутрішня половина)
Т2Ь— пухлина поширюється на глибокий м'яз (зовнішня половина).
ТЗ — пухлина поширюється на навколоміхурову клітковину: ТЗа — мікроскопічно.
ТЗЬ— макроскопічно (екстравезикальні маси).
Т4 — пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: передміхурову залозу, матку, піхву, стінку таза, черевну стінку.
Т4а — пухлина поширюється на передміхурову залозу або
матку, або піхву. Т4Ь— пухлина поширюється на стінку таза або черевну
стінку.
N — регіонарні лімфатичні вузли
ИХ — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.
N0 — немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів.
N1 — метастази в одному лімфатичному вузлі до 2 см у найбільшому вимірі.
N2 — метастази в одному лімфатичному вузлі розміром понад 2 см, але до 5 см або в кількох лімфатичних вузлах розміром до 5 см у найбільшому вимірі.
N3 — метастаз у лімфатичний вузол понад 5 см у найбільшому вимірі.
М — віддалені метастази
МХ— недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.
М0 — віддалені метастази не визначаються. МІ — наявні віддалені метастази.
рТИМ — патоморфологічна класифікація
Категорії рТ, рИ і рМ відповідають категоріям Т, N і М.
Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
G — гістопатологічна градація (див. розділ 4, с. 66)
Групування за стадіями
Стадія Оа Та N0 MO
Стадія Ois Tis N0 MO
Стадія І ТІ N0 MO
Стадія II Т2а N0 MO
Т2Ь N0 MO
Стадія III ТЗа N0 MO
ТЗЬ N0 MO
Т4а N0 MO
Стадія IV Т4Ь N0 MO
Будь-яке Т N1, 2, 3 MO
Будь-яке Т Будь-яке N Ml
Клініка. У клініці раку сечового міхура домінують два симптоми — гематурія та дизурія.
Гематурія, тобто виділення сечі з кров'ю, у випадку раку набуває найрізноманітнішого характеру. Найчастіше кров'янисті виділення значні (макрогематурія). Сеча має червоний колір із кров'яними згустками, які можуть спричинити тампонаду сечового міхура. Кровотеча може бути постійною або періодичною. Рідше спостерігається мікрогематурія.
