Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
II стадія — поширення пухлинного процесу за межі ниркової капсули з локальною інфільтрацією, поширенням уздовж ниркової вени і захопленням парааортальних лімфатичних вузлів. Можлива операція без макроскопічного залишення залишкової пухлини.
473
_Частина друга. Спеціальна онкологія
474
III стадія — при операції залишається макроскопічно резиду-альна пухлина чи перитонеальні лімфатичні вузли або явне розсіювання пухлини при операції.
IV — віддалені метастази.
V — ураження обох нирок.
Додаткову інформацію отримують за допомогою методу ангіографії.
Лікування. Нефробластома лікується комплексно, з використанням хірургічних, променевих і цитостатичних впливів. Хірургічне лікування полягає в нефректомії. Променева терапія застосовується в передопераційний період та для опромінення ложа пухлини після операції. Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання, морфологічної структури пухлини, віку дитини. Із цитостатиків найефективніші дактиномщин, вінкристин, цик-лофосфамід, доксорубіцин.
Прогноз. Віддалені результати лікування при пухлині Вільмса визначаються стадією захворювання на початок лікування, морфологічним варіантом пухлини і віком дітей. При І стадії захворювання одужують 90 % дітей, при II — 70—80 %, при III — 40 %, а при IV і V — 10 %.
Пухлини ниркової миски та сечоводу
Епідеміологія. Пухлини ниркової миски та сечоводу становлять лише 5—10 % пухлинних захворювань нирки. Хворіють переважно люди 40—60 років, частіше чоловіки.
Етіологія. Рак ниркової миски та сечоводу виникає переважно під впливом хімічних канцерогенів, таких, як нафтиламін, бензидин, амінодифеніл. Спостерігається пряма залежність виникнення цього захворювання від праці на анілінофарбових виробництвах, що дає підставу вважати це захворювання професійним
Патологічна анатомія. У сечоводі розвиваються такі види пухлин: папілома, папілярний рак, плоскоклітинний рак. Останній трапляється доволі рідко.
Папілома — утвір на тоненькій ніжці з множинними, довгими, тонкими відростками. Особливістю папілом сечоводу є їхня часта малігнізація з переходом у папілярний рак. Цей процес су-
Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
проводиться інфільтрацією та стовщенням ніжки, укороченням відростків.
Папілярний рак метастазує лімфогенно та шляхом імплантації. Гематогенне поширення метастазів не характерне. Пухлинні клітини розносяться течією сечі в дистальному напрямку та імплантуються найчастіше біля вічка сечоводу. Є принципова особливість — пухлина практично ніколи не поширюється в ретроградному напрямі. Дочірні пухлини-імплантати мають злоякісніший характер.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ НИРКОВОЇ МИСКИ ТА СЕЧОВОДУ (код МКХ-10 С65, С66) за системою TNM-6 (2002)
TNM — клінічна класифікація Т — первинна пухлина
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини. ТО — первинна пухлина не визначається. Та — неінвазивна папілярна карцинома. Tis — carcinoma in situ.
ТІ — пухлина поширюється на субепітеліальну сполучну тканину.
Т2 — пухлина поширюється на м'язовий шар.
ТЗ — (Ниркова миска) пухлина поширюється за межі м'язового шару на навколомискову клітковину або паренхіму нирки.
ТЗ — (Сечовід) пухлина поширюється за межі м'язового шару на навколосечовідну клітковину.
Т4 — пухлина поширюється на сусідні органи або навколо-ниркову клітковину.
N — регіонарні лімфатичні вузли
NX — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.
N0 — немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів.
N1 — метастази в одному лімфатичному вузлі до 2 см у найбільшому вимірі.
475
Частина друга. Спеціальна онкологія
N2 — метастази в одному лімфатичному вузлі розміром понад 2 см, але до 5 см або в кількох лімфатичних вузлах розміром до 5 см у найбільшому вимірі.
N3 — метастаз у лімфатичний вузол понад 5 см у найбільшому вимірі.
М — віддалені метастази
МХ— недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.
МО — віддалені метастази не визначаються. МІ — наявні віддалені метастази.
рГАШ — патоморфологічна класифікація
Категорії рТ, pN та рМ відповідають категоріям Т, N і М.
Є — гістопатологічна градація (див. розділ 4, с. 66) Групування за стадіями
Стадія Оа Та N0 MO
Стадія Ois Tis N0 MO
Стадія І ТІ N0 MO
Стадія II Т2 N0 MO
Стадія III ТЗ N0 MO
Стадія IV Т4 N0 MO
Будь-яке Т N1. 2, 3 MO
Будь-яке Т Будь-яке N Ml
Клініка. Основні симптоми раку ниркової миски та сечоводу — це гематурія і тупий біль. Гематурія з'являється внаслідок розпаду пухлини. При цьому кров'яні згустки обтурують сечовивідні шляхи, що спричинює затримку сечі і виникнення тупого болю. За умови розвитку пухлини в нирковій мисці гематурія може бути і безболісною.
Діагностика. Найпростішим методом обстеження є аналіз сечі. Розвиток пухлини супроводиться появою мікро- і макроге-матурії, лейкоцитурією. Мікроскопія сечі дає змогу виявити також пухлинні клітини. Обов'язковим елементом діагностики є цистоскопія. Якщо вона проводиться на висоті кровотечі, то легко визначити, з якого боку ураження. За умови розвитку пухли-
476
Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
