Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 156

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 150 151 152 153 154 155 < 156 > 157 158 159 160 161 162 .. 194 >> Следующая

422
_Розділ 18. Пухлини м'яких тканин_
423
п'ютерної томографії та особливо ядерно-магнітного резонансу. Отримані при цьому знімки (сканограми) дають можливість достатньо точно визначити розміри та локалізацію пухлини, її відношення до навколишніх нервових, судинних і кісткових структур. Ця інформація є надзвичайно важливою для вибору обсягу радикальної операції.
Якщо пухлина безпосередньо прилягає до кістки, доцільно вдатися до сканування кісток. Гіперфіксація радіофармпрепаратів у кістці свідчить про наявність реакції окістя на пухлину. Справжнє проростання м'якотканинних сарком у кістки спостерігається рідко.
Лабораторне дослідження зазвичай малоінформативне.
Єдиним надійним способом діагностики сарком м'яких тканин є морфологічна верифікація характеру синдрому плюс-тка-нини. Аспіраційна біопсія тонкою голкою не має значної діагностичної цінності і навіть при позитивній відповіді має попередній характер. Значно кращі результати отримують при трепанбіопсії в тих випадках, коли вдається отримати достатній об'єм тканини. Відкрита біопсія дає можливість отримати достатній об'єм пухлинного матеріалу. Вона здійснюється через поздовжній, а не поперечний розріз, супроводжується ретельним гемостазом і не дренується. Надалі при проведенні радикальної операції місце біопсії підлягає видаленню.
Диференціацію слід проводити з доброякісними пухлинами, запальними процесами різного генезу.
Лікування. Хірургічне втручання є основним методом лікування цієї патології. Радикальна операція повинна включати широке видалення пухлини в межах відповідної анатомічної ділянки. Рівень пересічення нормальних тканин повинен проходити досить далеко від макроскопічно визначуваних країв пухлини: при екзофітних формах росту — не менше ніж 5 см від її краю, при ендофітних формах росту, великих розмірах пухлини та низько-диференційованій структурі — 10 см. При ліпосаркомах межі розрізу повинні бути на відстані 8—10 см від краю пухлини, який визначається клінічно чи рентгенологічно, при інфільтративних формах фібросарком — 10—15 см. При рабдоміосаркомах у зв'язку з вираженим інфільтративним ростом уздовж ураженого м'яза, багатовогнищевими фокусами пухлини слід здійснити ампутацію або екзартикуляцію.
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
424
При проведенні широкої локальної, але радикальної операції необхідно дотримуватися таких рекомендацій:
1) обсяг тканин, які підлягають видаленню, залежить від ступеня злоякісності пухлини (категорія Є);
2) місце біопсії не повинно впливати на виконання подальшої операції;
3) необхідно встановити локальну неоперабельність пухлини на найраніших етапах її мобілізації (зв'язок з магістральними судинами, нервами, іншими структурами);
4) краї тканин, що залишаються після видалення пухлини, позначаються металевими скріпками для визначення мінімальних меж полів опромінення;
5) до закінчення операції з гістологічної лабораторії необхідно отримати інформацію про адекватність виконаної резекції. Наявність резидуального процесу по краях резекованого препарату диктує необхідність розширення обсягу локальної операції або заміну її на ампутацію;
6) локальна радикальна операція та подальша променева терапія не повинні негативно впливати на можливість ампутації в майбутньому.
Разом з пухлиною необхідно видалити місце попередньої відкритої біопсії, а сама операція не повинна супроводжуватись оголенням пухлини та її капсули.
На ампутацію припадає приблизно 50 % хірургічних утручань. Радикальні операції забезпечують безрецидивний перебіг у 80 % хворих.
Місцевий рецидив сарком м'яких тканин виникає внаслідок неадекватного видалення первинного вогнища. По суті, це продовження її росту. Незалежно від гістологічної структури первинної пухлини майже 95 % локальних рецидивів виникають у перші 2 роки після операції. При операбельності локального рецидиву і відсутності віддалених метастазів така лікувальна тактика залежить від ступеня диференціації первинної пухлини та її біологічної характеристики. При Єї та доброякісному перебігу хвороби адекватним варіантом лікування може бути широке повторне видалення рецидиву з подальшим опроміненням зони операції. При СІ—Є2 та злоякісному перебігу процесу найадек-ватнішим лікуванням є ампутація кінцівки.
Розділ 18. Пухлини м'яких тканин
425
У переважній більшості спостережень вибір альтернативи між органозберігаючою операцією та ампутацією кінцівки залежить від особливостей анатомічної локалізації пухлини та ступеня її злоякісності (категорія Є).
Для більшості сарком м'яких тканин можливість ураження пухлинним процесом регіонарних лімфатичних вузлів невелика Лише при рабдоміосаркомах, низькодиференційованих синовіальних саркомах необхідно проводити радикальне видалення регіонарних лімфатичних вузлів (абляція аксилярної ділянки, пахвинна лімфаденектомія — операція Дюкена). Із профілактичною метою регіонарна лімфаденектомія не проводиться. Якшо є підозра на метастази саркоми м'яких тканин у регіонарних лімфатичних вузлах, необхідно вдаватися до аспіраційної біопсії (пункції), а при її негативних даних — до відкритої біопсії. При морфологічному підтвердженні наявності метастазів проводиться радикальна лімфаденектомія.
Предыдущая << 1 .. 150 151 152 153 154 155 < 156 > 157 158 159 160 161 162 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed