Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
При локалізації пухлини в субплевральних відділах легенів вона проростає в навколишні структури, і при цьому виникає низка нових симптомів. Різновидом периферійного раку легенів є пухлина Пенкоста (мал. 44). Пухлина виникає в дуже дрібних субплеврально розміщених бронхіолах верхівкового або заднього сегментів верхньої частки легенів, рідше — в шостому сегменті нижньої частки. Оскільки основний об'єм легеневої паренхіми функціонує нормально, то у хворого відсутні будь-які симптоми легеневої патології. Пухлина швидко переходить на симпатичний нервовий стовбур у паравертебральній зоні, грудну стінку, зокрема ребра, плечове нервове сплетення та підключичні судини, й спричинює виснажливий біль, неврологічну семіотику (синдром Горнера, явища плекситу), порушення кровообігу у верхній кінцівці.
Інші можливі варіанти субплевральних форм раку легенів показано на мал. 44.
328
Розділ 15. Пухлини легенів
Подальший розвиток раку легенів значною мірою зумовлений добре розвиненою лімфатичною і кровоносною системами цього органа. Це сприяє дуже ранньому лімфо- та гематогенному метастазуванню.
Особливість лімфовідтоку з легенів полягає в тому, що регіонарні лімфатичні вузли — сегментні, часткові та кореневі -розміщені в паренхімі органа в зоні формування відповідних бронхів (мал. 45). Уся названа група лімфатичних вузлів у міжнародній клінічній класифікації за системою TNM позначається символом N1 і підлягає видаленню при радикальній операції. Наявність метастазів хоча б в один із лімфатичних вузлів внутрішньо-легеневого колектора диктує необхідність проведення пульмон-ектоми.
Лімфовідтік від внутрішньолегеневих лімфатичних вузлів здійснюється в середостінний колектор (символ N2): верхнє та нижнє середостіння, аортально-венозну зону. Внутрішньолегене-вий лімфатичний колектор тісно пов'язаний із лімфатичною системою, яка оточує кровоносні судини та плевру. З одного боку, це зумовлює пухлинну інфільтрацію магістральних судин легенів, а з другого — блок лімфовідтоку з плеври і появу випоту в плевральній порожнині. При такій формі плевриту злоякісні клітини у випоті визначатися не будуть
Регіонарні лімфатичні вузли легенів і середостіння анастомо-зують із вузлами шийно-надключичної ділянки та заочеревииного простору, тому у хворих на рак легенів необхідно звернути увагу на стан цих анатомічних ділянок, де можуть з'являтися метастази.
Пухлини, розміщені в часткових і головних бронхах, мають безпосередній контакт із відповідними магістральними судинами легенів. Проростання раку бронха в названі судини може зумовити гостру смертельну кровотечу.
У зв'язку з багатою васкуляризацією легенів ракові клітини проникають безпосередньо в кровоносні капіляри та дрібні судини й утворюють у них мікроскопічні тромби. Це є причиною раннього гематогенного метастазування раку легенів.
За своєю гістологічною структурою рак легенів поділяється на:
A. Плоскоклітинний рак (40—50 % спостережень). Б. Аденокарциному (15—25 %).
B. Дрібноклітинний рак (20—25 %). Г. Крупноклітинний рак (10—15 %).
329
Частина друга. Спеціальна онкоіг >гія
Мал. 45. Лімфатична система легенів: / — сегментні лімфатичні вузли; 2 — лімфатичні вузли часток; З — міжчаст-кові лімфатичні вузли; 4 — кореневі лімфатичні вузли; 5 —трахеобронхіальні лімфатичні вузли; 6 — навколотрахеальні лімфатичні вузли; 7 — лімфатичні вузли аортального вікна та поворотного гортанного нерва; 8 — лімфатичні вузли висхідної аорти та діафрагмового нерва; 9 — лімфатичні вузли непарної вени; 10 — лімфатичні вузли верхньої порожнистої вени; 11 — біфурка-ційні лімфатичні вузли; 12 — навколостравохідні лімфатичні вузли; 13 — лімфатичні вузли легеневої зв'язки; 14 — серце; 15 — аорта; 16 — верхня порожниста вена; 17— непарна вена; 18— трахея; /9— головні бронхи в бічній проекції; 20 — стравохід; 21 — легеневі зв'язки. Світлими кружечками позначені лімфатичні вузли, які підлягають видаленню під час радикальної операції, темними — лімфатичні вузли, які під час стандартних радикальних операцій не підлягають видаленню
330
Розділ 15. Пухлини легенів
ТІ Т2 ТЗ Т4
N0 N1 N2 N3
Мал. 46. Анатомічна схема класифікації стадій раку легенів
Гістологічна структура пухлини корелює із загальнобіологіч-ними характеристиками пухлинного росту: злоякісністю перебігу, чутливістю до хіміотерапії та променевого лікування. Найменш сприятливим є дрібноклітинний рак, який без спеціального лікування спричинює смерть хворого протягом 5—6 міс із часу появи перших симптомів хвороби.
Регіонарні лімфатичні вузли. До регіонарних лімфатичних вузлів належать внутрішньогрудні, прескаленні та надключичні.
Анатомічну схему класифікації стадій раку легенів показано на мал. 46.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ЛЕГЕНІВ (код МКХ-10 С34) за системою ТШМ-6 (2002)
ТИМ — клінічна класифікація Т — первинна пухлина
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини або існування пухлини підтверджене лише наявністю злоякісних тканин у мокротинні або змивах з бронхів, але не візуалізується радіологічними методами чи при бронхоскопії.
331
Частина друга. Спеціальна онкологія
