Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Медицина -> Білинський Б.Т. -> "Онкология: Учебник" -> 110

Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.

Билинский Б.Т. , Володько Н.А. , Гнатишак А.І., Галай О.О. Онкология: Учебник. Под редакцией Билинского Б.Т. — К.: Здоровье, 2004. — 528 c.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка): onkologiya2004.djvu
Предыдущая << 1 .. 104 105 106 107 108 109 < 110 > 111 112 113 114 115 116 .. 194 >> Следующая

Розділ 13. Пухлини товстої кишки
ності 9,9 на 100 000 населення). Захворюваність на рак прямої кишки в Україні з кожним роком збільшується на 2,4 %, в основному за рахунок збільшення частоти раку в чоловіків — на 4,7 %. Пік захворюваності спостерігається у віці 70—79 років. Найбільший ризик захворіти на рак прямої кишки є в осіб чоловічої статі у віці 60 років і старших — 3 %, а захворіти протягом життя — 3,3 % (1 із 30 осіб). Аналогічно раку ободової кишки захворюваність на рак прямої кишки є нижчою в Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях (відповідно 7,4; 10,9; 11,1; 11,9 на 100 000 населення). В інших регіонах України суттєвої різниці від середніх показників не відзначається.
Етіологія. Причини, шо призводять до розвитку раку прямої кишки, такі самі, як і при раку товстої кишки: характер харчування ("західний" тип дієти), високий вміст білків та жирів у їжі, шкідливі звички (куріння, алкоголь), зниження фізичної активності.
Передрак та фактори ризику в розвитку раку прямої кишки — поліпоз, неспецифічний виразковий коліт — також подібні. Важливішу роль відіграють аденоматозні поліпи. Сімейний поліпоз (Гарднера) вважається облігатним передраковим захворюванням.
Відповідними до етіологічних факторів передраку є групи ри-шку захворювання на рак прямої кишки.
Патологічна анатомія. Верхня межа прямої кишки відповідає висоті 15 см від краю відхідника. У прямій кишці розрізняють три відділи: нижньоампулярний (5 см), середньоампулярний (5— 10 см) і верхньоампулярний (10—15 см). Частота ураження цих відділів становить відповідно 25, 50, 25 %. Отже, в 75 % випадках уражуються нижні відділи прямої кишки.
Макроскопічні форми росту пухлин прямої кишки (ек-зофітна, ендофітна, мезофітна) та гістологічна класифікація такі самі, як і при раку ободової кишки. Недиференційовані пухлини (недиференційована аденокарцирома, недиференційований і некласифікований рак) чутливіші до променевого та медикаментозного лікування і водночас прогностично менш сприятливі, бо відрізняються більшою інвазивністю, швидше дають метастази. Основний шлях метастазування — лімфогенний, хоча можливі гематогенні та імплантаційні метастази. Найчастіше спостерігаються метастази в печінку (при ураженні верхньо- і середньоампу-лярного відділів прямої кишки). При ураженні відхідникового
299
Частина друга. Спеціальна онколої ія
(анального) відділу можливі метастази в пахвинні лімфатичні вузли.
Регіонарні лімфатичні вузли. Регіонарний лімфатичний апарат прямої кишки розглянуто в розділі "Пухлини ободової кишки". Анатомічну класифікацію раку прямої кишки, яка тотожна класифікації раку ободової кишки, наведено в розділі "Пухлини ободової кишки". Для пухлин каналу відхідника є окрема класифікація, яка розглядається в спеціальних посібниках з проктології.
Схематичне зображення росту ракової пухлини в прямій кишці подано на мал. 39.
Групування за стадіями таке саме, як при раку ободової кишки.
Клініка. Симптоматика раку прямої кишки залежить від локалізації пухлини, форми росту, морфологічної структури і. звичайно, стадії захворювання.
Найчастіший симптом — наявність патологічних виділень із прямої кишки. Домішки крові в калі, які з'являються перед дефекацією або під час дефекації, спостерігаються в 75—90 % хво-
тз Т4
Мал. 39. Схема росту пухлин прямої кишки
300
Розділ 13. Пухлини товстої кишки
301
рих. Виділення крові пов'язане з деструктивними процесами, які раніше розвиваються в екзофітних пухлинах, та з морфологічною структурою недиференційованого раку. Здебільшого виділення крові на певний час припиняється, що заспокоює хворого і він не звертається до лікаря. Інколи за відсутності деструктивних змін у пухлині, що частіше спостерігається при ендофітних пухлинах, домішок крові в калі взагалі може не бути. Інші патологічні виділення (слиз, гній) також пов'язані із названими факторами і з'являються при розпаді пухлини і наявності запального процесу, що характерно для пізніших стадій.
Інша група симптомів — закреп, зміна форми калу, позиви до випорожнень (тенезми) — пов'язана з порушенням функції кишок. Ці симптоми спостерігаються не в усіх хворих і залежать від локалізації, форми росту, розмірів пухлини. Закреп швидше з'являється при локалізації пухлини у звужених відділах прямої кишки (анальний, ректосигмоподібний відділи). Якщо пухлина займа* півколо кишки, то кал може бути у формі стрічки, при циркулярному рості — олівцеподібної форми.
Тенезми з'являються при стенозуванні пухлиною просвіту кишки з явищами непрохідності і свідчать про поширення процесу. Позиви до випорожнень можуть бути часті (до 15 разів на добу), характерні для раку ректосигмоподібного відділу товстої кишки. Однак близько третини хворих не скаржаться на порушення функції кишок.
Біль при пухлинах прямої кишки може мати різний характер і також залежить від низки причин. Періодичний переймистий біль у животі свідчить про кишкову непрохідність з локалізацією пухлини частіше в ректосигмоподібному відділі. Після дефекації і відходження газів біль зменшується або взагалі зникає. Постійний біль може бути наслідком місцевого поширення процесу з проростанням пухлини в навколишні органи і структури. При локалізації пухлини в анальному відділі прямої кишки він з'являється і на ранніх стадіях. При локалізації пухлини в ампулі прямої кишки без поширення на прилеглі структури хворі можуть не відчувати болю. У деяких хворих він пов'язаний з наявністю пе-рифокального запалення в ділянці пухлини.
Предыдущая << 1 .. 104 105 106 107 108 109 < 110 > 111 112 113 114 115 116 .. 194 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed