Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
1 Сухомлинський В. О. Слово про слово//Вибрані твори: В 5 т.— К. : Рад. шк., 1977.— Т. 5.— С. 167.
272 Геніальність Тараса Шевченка виявляється у вічності його слова, у незмірних глибинах думки й почуття. Зачарування мовою, її силою знаходимо в безсмертних рядках вірша «Ну щоб, здавалося, слова...» великого Кобзаря:
Hy що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'еться-ожива, Як їх почує!..
А які глибокі роздуми про мову повідав нащадкам невтомний трудівник пера Максим Рильський. Він наголошував, що «не тільки в художній літературі, а й у кожному слові людському увага до мови доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню кришталеву форму». 1 Дмитро Павличко в одному із сонетів циклу «Гранослов», присвяченого Максимові Рильському, закликає вчитися у цього мудрого поета, як піклуватися про слово, любити рідну мову:
Учіться в нього, юні гранослови, В незграбній брилі думки віднайти Ясні і вперті лінії плити, Придатної для вічної будови,
Приєднувати геніїв світи До володінь Тарасової мови; Коли ж похвал насунуться димове, Від їх трутизни очі берегти!
Шануйте коми кожної пір'їну В розкриллях білих ста його томів, Що піднімали з урвищ Україну.
Він так її любив і розумів, Що не загубиться у пітьмі тліну І на світанку вернеться домів.
Це до вас звертається поет, юні гранослови, майбутні майстри поезії. Вам треба вчитися у титанів
1 Рильський М. Як парость виноградної лози.— K.: Наук, думка, 1973.—С. 16. слова чіткості мислі і почуття. Від вас залежить прийдешнє української поезії, новий квіт українського слова.
Покликання письменника — леліяти чисте й цілюще джерело народної мови, шліфувати слово. Справжність таланту визначається ставленням до мовних скарбів. Скільки проникливих віршів про мову написали поети! Скільки поетичних образів про слово! Візьмімо, наприклад, висловлювання «Слово, моя ти єдиная зброє» хворої фізично, але незламної духовно Лесі Українки.
Мову ревно оберігають мовознавці, невтомні творці словників і граматик. Вони розглядають цей вид діяльності як найважливіше служіння слову. Творча діяльність мовознавця вимагає від нього широкого бачення мовних явищ і культури в цілому, вимагає дару вловлювати ледве помітні зародки нового в мові, вміння дати суспільству цінні поради щодо мовних норм. Індивідуальні смаки повинні переборюватися в ім'я вироблення бездоганних загальнонародних норм естетики слова. На цих принципах грунтувалася і грунтується справжня культура мови.
На сучасному етапі одним з актуальних завдань нашого суспільства є виховання високої культури міжнаціонального спілкування. Повноцінне міжнаціональне спілкування будується на взаємній пошані до мови, на розумінні природності й необхідності рідної мови, мовного розмаїття в багатонаціональній країні, на розумінні потреби гармонійного взаємозв'язку національних мов і російської мови як мови міжнаціонального спілкування. Інтернаціональне виховання має зростати на випробуваному фундаменті дружби народів та їх мов, на глибокому усвідомленні того, що кожна з мов, вливаючись у мовний океан світу, дає йому повнокровне життя
274 й силу. Адже з відмиранням будь-якої мови (не кажучи вже про розвинену мову, що дала світові перлини словесного мистецтва) людство бідніє, назавжди втрачає один з неповторних виявів своєї духовної історії.
Усе життя наше пов'язане з мовою. Завжди ми шукаємо найточнішого для думок або почуттів слова. Можливості нашого пізнання безмежні. І невичерпні можливості розвитку мови. Тому постійно потрібно піклуватися про здоров'я нашого слова. Олесь Гончар у творчому замилуванні рідною мовою зазначає: «У вигляді мови природою дано людині великий скарб. Не тільки користуватися ним, рідним словом, але й натхненно ростити, оберігати його коріння й леліяти його цвіт — ось тоді воно й буде запашним та співучим, сповненим музики й чару, життєвої правдивості й поетичності» Підійти найближче до таїни істини за допомогою слова, якнайточніше з'єднати думку із словом — справа нелегка, яка вимагає чимало зусиль, мук пошуку потрібного мовного засобу. Культура мови народжує культуру думки. Це стосується не тільки таких високих мистецьких сфер, як художня література, а й усіх різновидів нашого мовлення^ Тож плекаймо мову, прислухаймось до мудрих порад великого знавця української мови Максима Рильського, які він висловив у вірші «Мова»:
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіше від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
1 Гончар Олесь. Цвіт народного слова // Культура слова.— 1977.— Вип. 12.— С. 20.
275 ПІСЛЯМОВА
Перегорнуто останню сторінку книжки — і наша мандрівка до таїни слова закінчилася. Світ слова безмежний, велетенський, захоплюючий. Як бажало-ся б нам пройти всі простори рідного слова, сягнути його космосу і проникнути в його незмірні глибини. Це найбільший дивосвіт, найвища духовність і коштовність кожного народу.
Автор ставив за мету прилучити тебе, юний друже, до мовної скарбниці народу, щоб ти своїми діяннями сприяв розквіту мови, ніс у майбуття її красу, неповторні барви і могуття. Але це буде можливим за умови, якщо ти докладеш чимало зусиль для пізнання мовних надбань народу, який творив їх упродовж сторіч, виборював право збагачувати світову культуру своїм словом, своєю відшліфованою до вершин мовної і музичної віртуозності піснею. Пізнання має початок, але не має кінця. Дороги пізнання збагатять тебе, і тільки в цьому разі народяться незборні пагілля мислі, рідне слово заграє новими гранями крдси й довершеності.
