Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
243 лави віддієслівними прислівниками. Отак і живуть у згоді та злагоді з прислівником ці незмінювані віддієслівні слова.
Слід особливо ретельно вивчити специфіку дієслівного значення часу і дієприслівникового. Теперішній, минулий і майбутній час дієслова показують стосунок дії або стану до моменту мовлення, наприклад: Учень малює, Учень малював, Учень малюватиме. Дієприслівникове ж значення часу вказує на відношення основної дії чи стану, виражених дієсловом, до другорядної дії або стану, виражених дієприслівником. Через те другорядна дія чи стан супроводжує основну і перетворюється на прислівникове (обставинне) часове значення: одночасність, часову попередність і часову наступність. Наприклад: Притишуючи крок, юнак вслухається в шепіт листя; Притишивши крок, юнак вслухається в шепіт листя; Із свистом пролетіла куля, вдарилася об дерево, залишивши на ньому слід. Отже, не треба сплутувати значення часу дієслівного і дієприслівникового, тобто прислівникового, обставинного. Прислівниковий час орієнтований на вираження стосунку між двома явищами.
Виразно прислівниковою є синтаксична функція дієприслівника. Коли дієслово в реченні закріплене за функцією присудка, то у дієприслівника інша роль — бути обставиною. Синтаксична функція обставини та інші прислівникові ознаки дають підставу кваліфікувати дієприслівник як віддієслівний прислівник, а не форму дієслова.
На деякий час запанувала тиша. І в цій тиші, що хотіла заповнити все навколо, зазвучав голос кандидата наук. Вона закінчувала розмову про дієприслівник. Спочатку слухачам здавалося, що це буде підсумок суперечки. Проте відразу ж таке сподівання було зруйновано. У словах мовознавця
244 чітко карбувалися власні думки та спостереження.
— І в питанні про дієприслівник я дотримуюсь іншого погляду. Як і дієприкметник, дієприслівник поєднує в собі граматичні ознаки двох частин мови. Однак замість прикметникових (подібно до дієприкметника) тут виступають прислівникові ознаки. Дієслівні і прислівникові особливості дієприслівника творять неповторний граматичний сплав. Порівняно з дієприкметником дієслівні прикмети представлено в ньому незначною мірою: значення дії, до того ж послаблене обставинним значенням; вид; перехідність. Дієприслівник просякнуто також прислівниковими ознаками: морфологічною незмінністю, прислівниковими значеннями і обставинною синтаксичною функцією. Все це дає право твердити, що дієприслівник є окремою частиною мови, у якій органічно поєднуються ознаки дієслівні і прислівникові.
Цього дня суперечку було завершено. Думаю, що вона спалахне незабаром знову. А тепер я запитаю тебе, юний читачу: «До якої думки мовознавців про дієприкметники та дієприслівники ти приєднуєшся? Які міркування імпонують тобі найбільше? Чи, можливо, ти висловиш власні погляди?» РОЗПОВІДЬ ДВАДЦАТЬ ТРЕТЯ НЕ ДУМАЛОСЯ, НЕ ГАДАЛОСЯ, ПРОТЕ — СТАЛОСЯ
Чому ми пишемо Ампер і ампер, Герц і герц, Джоуль і джоуль, Кулон і кулон, Ом і ом по-різному? Тобто з великої і малої букви? Бо написанням з малої букви відзначаємо великі зміни у житті слова. З великої букви тут пишуться прізвища. І перестали бути прізвищами ті слова, які починаємо з малої букви. Що з'явилося на світ раніше — прізвища чи передані тими самими звуками не-прізвища?
А було це так. Жили собі великі вчені у різних країнах і робили наукові відкриття. У минулому та і в нашому столітті наука перетворювала чимало прізвищ славетних учених у свої наукові поняття — терміни, які затверджували всесвітні конгреси. Ось французький фізик і математик Андре-Марі Ампер (1775—1836) і названа його прізвищем одиниця сили електричного струму — ампер. Від прізвища німецького фізика Генріха-Рудольфа Герца (1857— 1894) пішов у світ герц — одиниця частоти коливань. Славнозвісний англійський фізик Джеймс-Прескотт Джоуль (1818—1889) спричинився до народження від його прізвища терміна джоуль — одиниці енергії та роботи. Коли ми говоримо про кулон як одиницю кількості електрики, то не обов'язково згадуємо французького фізика Шарля Огюстена Кулона (1736—1806), з прізвищем якого пов'язане виникнення цього терміна. Порівняйте ще прізвище німецького фізика Георга Сімона Ома (1787—1854) і ом — одиницю електричного опору. У цьому ж ряду стоять також італійський фізик Алессандро Вольта і вольт — одиниця електричної напруги, англійський винахідник Джеймс Уатт (1736—1819) і ват — одиниця потужності та інші.
246 У громадді слів постійно ідуть перетворення: загальні назви народжують власні, а власні — загальні. Такі зміни слів розпочалися не сьогодні, не вчора. Це трапляється з давніх-давен. Інколи важко уявити, що за звичною назвою ховається чиєсь ім'я або прізвище. Помандруємо з цього приводу у сиву давнину, у 4—3 століття до нашої ери. У ці часи в Стародавньому Римі надзвичайно шанобливо ставилися до богині Юнони-Монети, тобто Юнони-По-радниці, яка була дружиною Юпітера — бога головного, бога неба, світла, дощу, грому і блискавки. Пророкування богині багато важили у скрутних випадках державного життя. Легенда розповідає, що під час однієї з невдалих воєн римляни звернулись до богині Юнони-Монети з проханням передбачити наслідки війни. Найдошкульнішою у них була нестача грошей для захисту країни. Мудра богиня запевнила римлян в успішному закінченні війни, якщо вони будуть боротися справедливо. Вдячні за правдиве передбачення, римляни створили при храмі Юнони-Монети майстерню, де карбували грошові знаки із зображенням богині. Через деякий час металічні круглі знаки з образом Монети стали називати монетами. І пішло слово монета по світу, стерши в пам'яті людській своє першоджерело — ймення богині. Дивна біографія слова!
