Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
Головним творцем слова, його будівничим є народ. Проте не можна уявляти собі справу так, що немовби усім людям заманулося вигукнути якесь нове слово. Або скликати спеціальну раду, де біль-
18 шістю голосів вирішувати: яке слово та яким способом утворити. Ні, так не буває. Завжди є перший, відомий або невідомий, творець слова на позначення певного поняття. Від зусиль першотворця залежить прийдешня доля творіння. Якщо слово майстерно вигранене, то йому усміхається щастя. Ось його назвав уперше словотворець. Слово сподобалося — і його підхопила інша людина. За нею сотні і тисячі людей. Це означає, що слово почало закріплюватися в мові і стало необхідним у спілкуванні. Воно успішно пройшло випробування багатьма людьми. Тому має право увійти в мову як слово, що виявилося найкращим, найзрозумілішим і найзручнішим для всього народу. Від покоління до покоління бережуть відповідне слово і, нарешті, передають його нам. Як же тоді встановити конкретну людину, яка послала у світ це слово, увічнила себе в ньому і крізь віки й покоління промовляє ним до нас?! Отож кожне слово, хоч яким прадавнім не видається тепер, було колись малюком, «новонародженим».
19 Життя слова неповторне. Кожне слово містить у собі скарби пізнання. Особливо цікаві слова, які ведуть свій родопочаток від інших слів. Візьмемо прикметник надзоряний — зрозуміло: який міститься вище зірок, за межами земної атмосфери. А надмор'я — місцевість біля моря, надхмар'я — надхмарний простір, надхмарна височінь, надводний — який міститься над поверхнею води або який плаває на поверхні води, надзвуковий — який перевищує швидкість поширення звуку... Нам легко визначити спорідненість цих слів з іншими, їх «батьками», якими у надзоряний є зоря, у надхмар'я — хмара, у надмор'я — море, у надводний — вода, у надзвуковий — звук.
Ви відразу ж помітили, що слова мають різну будову. Одні побудовано простіше (зоря, море, хмара, вода, звук), інші — складніше (надзоряний, надмор'я, надхмар'я, надводний, надзвуковий). Чому ми складніше слово так легко «розшифровуємо»? Бо складніші за будовою слова мотивовано простішими. Вони неначебто ведуть нас у країну, звідки вони прибули. Отже, чимало слів утворено від інших. І для їх спорудження мова має у своєму розпорядженні велику кількість значеннєвих частинок, за допомогою яких ми виготовляємо численні слова. Науку, що вивчає закони творення слів, називають словотвором. Надмогутня машина словотвору працює, немов вічний двигун. Без будь-яких відпусток. Здавалося б, хіба встигнути словам зафіксувати швидкі темпи зміни світу? А встигають. Для позначення змін обов'язково буде утворено нове слово або додано до вже існуючого слова нове значення.
Щоб краще пізнати, як народжується слово, придивимося до найменших його значеннєвих частин. Найменшу значеннєву частину слова називають морфемою. Морфема — це і корінь слова, і суфікс, і пре-
20 фікс, і закінчення, і така незвична частинка, як постфікс. Наприклад, у прикметнику надводний чотири морфеми: префікс над-, корінь -вод-, суфікс закінчення -ий. Морфеми звичайно відіграють різну роль. Вони розрізняються також місцем у слові. Корінь — основна значеннєва частина слова. Його обслуговують інші морфеми. Корінь спроможний об'єднувати велику сім'ю слів. Візьмімо досить поширений корінь вод-. Його бачимо в багатьох словах, зокрема вода, водиця, водичка, водиченька, водний, водник, водявий, водявість, водявіти, водяний (багатий на воду, водянистий), водянйй (пов'язаний з водою, водний), водяник, водянистий, водянистість, надводний, підводний, підводник, підводниця. Корінь робить слово словом. Яке ж призначення суфіксів і префіксів? Суфікс використовується для творення нових слів або граматичних форм і стоїть після кореня. Префікс також вживається для творення нових слів або граматичних форм, але стоїть перед коренем. Закінчення — морфема, що стоїть у кінці іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови і є основною морфемою для творення граматичних форм. Вкажемо ще на постфікс — морфеми -ся, -но і подібні, які звикли стояти після закінчень (співається, бажалося, підійди-но). Ось перелік найменших частинок, якими користуємося при словотворенні. Похідні слова творяться від різних мовних одиниць — кореневої морфеми, основи слова (частини слова без закінчення), слова, словосполучення тощо, які називають твірною основою.
Ми творимо нові слова постійно. Найчастіше їх утворюємо за допомогою суфіксів, префіксів або суфіксів і префіксів водночас. З-поміж похідних слів варто вирізняти слова, які утворюються безпосередньо від іншого слова, і слова, які утворюються на базі більших одиниць — словосполучення або речення.
21 Найпотужніші у словотворенні іменники. Тому помандруємо насамперед їх словотвірними шляхами. На іменниковому полі найбільше трудяться суфікси. Уміють вони все. Можуть утворювати численні назви осіб і предметів, пестливі слова. Змінюють в іменників рід та число. Можуть перетворювати на іменник інші частини мови.
У сучасній українській мові іменники нерідко походять від дієслів і прикметників. Вони виражають те саме значення, що й вихідне дієслово або прикметник, але мають відмінні від дієслівних і прикметникових синтаксичні функції. Наприклад, у реченнях Письменник написав роман, Написання роману — помітна подія останнього десятиріччя, Хлопець мужній, Його мужність захоплює нас слова написав і написання позначають ту саму дію, мужній' і мужність — ту саму ознаку, але написав і мужній виконують роль присудка, а написання і мужність — роль підмета. Здебільшого вважають, що написання і мужність утворено від дієслова написати і прикметника мужній. Утворення слів потрібно визначати точніше — на тлі речення. У такому разі бачимо, що написання і мужність утворено від присудкових форм за допомогою суфіксів -нн(я) і -ість. Порівняймо дієслова любити, ненавидіти та віддієслівні іменники ненависть, любов у поетичних рядках Дмитра Павличка: Я тільки раз, єдиний раз любив, А скільки я ненавидів — не знаю, Ненавистю душі не погубив; Ненависть і любов — неначе крила. Коли одне крило в льоту пробила Ворожа куля — не склади його, Бо на однім летіти вже несила.
