Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
Є слова — ну й цікаво! Є слова — просто диво!
Прочитаймо їх з вами: чи то зліва направо, чи то справа наліво — означають те саме.
Народжуються і народжуються нові слова. І постає необхідність створювати нові тлумачні словники, які б охоплювали більшу кількість слів. Знову найдо-бірніші слова захочуть зібратися на своє віче. Так воно й буде. Словникарі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні AH УРСР приступають до укладання другого, виправленого і доповненого, тлумачного словника української мови. Він міститиме близько 200 тисяч слів. Незмірне мовне багатство!
У багатобарвності і могутності рідного слова втілюється краса людини — творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю, любов'ю до пісні, до матері:
Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру в небесну синь пташиним граєм і, спивши там від сонця жару, зеленим дихаєш розмаєм.
Ось дивіться: корок, біб, око, Кирик, зараз, піп... Є ще й інші на умі, та назвіть ви їх самі.
(Д. Білоус.)
15 Людина багата і нездоланна, коли вирощує хліб на щастя людям, коли вічною працею береже світ, коли плекає мову:
У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне.
(77. Білоус.)
Для кожного народу рідна мова — найдорожче. З нею людина йде до інших народів, творить пісню дружби. Про любов до мови, якою співала мати своїй дитині колискову, проникливо повідано у вірші Дмитра Білоуса «Найдорожче»:
Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею: — Яку ви любите найбільше мову? — І всі відповідали:—Ту, що нею співала рідна мати колискову.
У мовну скарбницю нашого народу несуть красу душі і пломінь рідного слова найкращі письменники. Скількома ж словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря. Словник мови поетичних творів Т. Г. Шевченка охоплює 10116 слів, а прозових — 20548. Хіба вдалося нам, -підрахувавши усі слова у творах Т. Г. Шевченка, виявити словниковий запас великого поета, який опанував він, користувався в усному мовленні?! Нема сумніву, що наш Кобзар володів і іншими словами
16 української мови, але у художній творчості їх не використовував. -
Скільки ж слів потрібно окремій людині для спілкування, для читання художньої, наукової і науково-популярної літератури? Обсяг словника конкретної особи зележить від роду її занять, освіченості та здібностей. Встановлено, що мовець активно використовує близько 3000 слів, а розуміє — в десять разів більше. Побажаю тобі, юний читачу, досконало опанувати словесне багатство нашої мови. Для цього користуйся одинадцятитомним «Словником української мови» і шкільним «Коротким тлумачним словником української мови», до якого включено близько 6750 слів. Закінчимо першу розповідь порадою мудрого поета Максима Рильського:
Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лігіуйтесь доглядать свій сад.
Коли писав Максим Рильський вірш «Мова», ще не побачив світ давно очікуваний ним наш найкращий «Словник української мови» в одинадцяти томах. Тепер пораду поета можна доповнити: «Не бійтесь заглядати також у великий тлумачний словник». Там, юний читачу, знайдеш достиглий плід українського слова. Зрозумієш, як треба доглядати сад рідної мови. РОЗПОВІДЬ ДРУГА ВІЧНИЙ ДВИГУН
Як ви знаєте, перпетуум-мобіле (від латинського perpetuum mobile — «безперервно, вічно рухливе») — це вічний двигун. Довго людство билося над тим, як винайти таку машину. І нарешті, з'ясувалося, що вічний двигун неможливий. Через такі-сякі причини — хоча б тому, що існує тертя, закони механіки... Однак деякі затяті люди й досі не воліють повірити в неможливість вічного двигуна. Василь Шукшин у своєму талановитому оповіданні «Упертий» змальовує одного з цих затятих. Герой оповідання Моня Квасов вирішив довести, що вічний двигун можливий. Ідея створення двигуна не давала спокою. Моня пересварився з інженером і вчителями, які радили покинути марну справу. Але він був невгамовний... І своїм теоретизуванням і особливо — практичними діями довів, що вічний двигун неможливий. Отже, марність спроб винайти подібну машину є абсолютною істиною.
Проте... Невже не існує у світі явища, подібного до вічного двигуна? Все-таки, існує. Вічним двигуном у мові є словотвір. Механізм словотвору діє без перепочинку, виготовляючи потрібні для людей слова. Діє щохвилини, щосекунди. Двигун словотвору — справжній perpetuum mobile.
Кожне слово має свій рік, день і хвилину народження. Воно народилося в сиву давнину чи недавно. Або народиться в майбутньому... Як же народжується слово? Яка таємнича сила спонукає його побачити світ і назвати щось, зрозуміле всім?
