Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Выховець И.Р. -> "Таинство слова " -> 28

Таинство слова - Выховець И.Р.

Выховець И.Р. Таинство слова — К.: Рад. шк., 1990. — 284 c.
Скачать (прямая ссылка): tainaslova1990.djvu
Предыдущая << 1 .. 22 23 24 25 26 27 < 28 > 29 30 31 32 33 34 .. 82 >> Следующая


94 зі і граніті і була залюблена в геній і високість духу Лесі Українки:

Слухняна й смертна глина, як раба, Згинається, чужій підвладна волі. Та непокора зріє в ній поволі, Встає за невмирущість боротьба.

У бронзі грає слово, мов труба, В граніті — вкриті інеєм тополі. Душі землі, де стигнуть людські болі, Торкається її рука слаба.

Та ось — Галина відійде від Лесі, Як донор... Кров її пульсує, б'є У кволій плоті на каміннім плесі.

Той камінь їй безсмертя віддає, Що закричав і вчув життя своє На стилоса її натхненнім лезі.

(Д. Павличко.)

Ім'я Г алина має багато зменшено-пестливих форм: Галя, Галинка, Галинонька, Галиночка, Гало-нька, Галочка, Галечка, Галюня, Галюнька, Галюся, Галюсенька, Галютонька, Галюточка, Галютенька. Візьмемо деякі з них у творах для дітей: Сміється Галя дзвінко, Від сонечка рожева.— Здорова будь, Галинко! — В саду шумлять дерева. (М. Пригара.); Татко напився та й хвалить її: — Дуже солодка водичка. Тільки чому це, Галюсю, твої Очки — немовби кринички? (П. Усенко.)

А яке ніжне-преніжне ім'я Марічка, що опоетизоване народом, відшліфоване до віртуозності, мелодійної витонченості. У цьому пестливому слові мелодія гір, спів полонини, мовчазна задума дерев, поклик вічності:

Тут, в небі, тихо. Ані шум потічка, ні вітру шум, ні пташка лісова. І тільки десь Іванова Марічка із того світу кличе його: — Йва-а-а!..

(JJ. Костенко.)

95 Не проста справа — обрати красиве ім'я. Цьому зарадять гарні родинні традиції, приміром, називають сина чи доньку іменем батька, матері, дідуся, бабусі. Або обранням імені вшановують видатних осіб, літературних героїв тощо. І, звичайно, велика роль милозвучності слова, його легкості у вимові. Отже, краса імені і в його зв'язках з родинною традицією, і в освяченості діяннями синів і дочок народу, і в його естетиці, і в розмаїтті, і у звуковій довершеності, і у варіаціях пестливих найменувань, і у врахуванні гармонії з прізвищем і батьківським іменем.

За нашого часу називають новонароджених переважно іменами, успадкованими від попередніх поколінь, але старанніше дібраними і естетично відшліфованими. Цікавий такий факт: зараз коло імен звузилося до 50 одиниць. До того ж перші, найчастіше вживані, ймення охоплюють близько 70 процентів. Водночас батьки прагнуть збагатити й оновити склад імен. І знову звертаються до попередньої скарбниці, багатої схованки цих слів. Які ж імена тепер найпоширеніші? Розгорнемо словник-довідник «Власні імена людей» Л. Г. Скрипник і Н. П. Дзятківської, видрукуваний 1986 року. Тут читаємо, що «і в містах, і в селах чітко окреслюється група панівних імен, окремі з яких можуть у той чи інший рік відрізнятися частотою реєстрації, заступатися іншими, але сама група імен-улюбленців різко вирізняється на тлі імен обмеженого чи поодинокого вжитку. Лідерство по всій Україні тривалий час тримають імена Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, Дмитро, Євген, Ігор, Олег, Олександр, Сергій, Юрій? Ірина7Людмила> Марина, ГНаталія ^Наталя), Олена, Ольга, Світлана, Тетяна^Оета^нім часом до імен масового поширення долучилися Максим, Роман, Руслан, Алла, Валенти-

96 на, Вікторія, Ганна, Інна, Оксана, Юлія. Не обійдені увагою батьків, хоч використовуються рідше, ніж вищезгадані, імена Анатолій, Антін, Богдан, Вадим, Валерій, Василь, Владислав, Вячеслав, Геннадій, Григорій, Костянтин, Леонід, Микола, Мирослав, Назар, ^авло; ^Тетро, Станіслав, Тарас, Ярослав; Галина, ВТргагКатерина, Любов, Лариса, Лідія, Лілія, Марія, Надія, Яніна» Деякі імена борються за свою попередню популярність. І іноді її завойовують. Знову молодо починають звучати Арсен, Артем, Данило, Денис, Єгор, Іван, Ілля, Платон, Анастасія, Антоніна, Дарія, Євдокія, Єлизавета, Марія, Соломія, Уляна. Бувають і в імен припливи і відпливи. На тлі узвичає-ності вирізняються жіночі імена Зоряна, Зорина, Калина, Сніжана, яким притаманні поетичні барви.

Сучасне українське найменування людей великою мірою збігається з російським і білоруським. Однак маємо тут і своєрідні вияви. Зокрема, українській мові притаманне ширше творення жіночих імен від чоловічих: Богдан — Богдана, Василь — Василина, Іван — Іванна, Михайло — Михайлина, Роман — Романа. Також зростає кількість давньоруських і слов'янських жіночих найменувань типу Мирослава, Ярослава, Златослава, Зореслава. Українська мова вирізняється і сукупністю офіційних варіантів того самого імені, порівняйте: Антон — Антін, Никон — Никін, Єремія — Ярема, Єфрем — Охрім, Влас — Улас, Мойсей — Мусій, Амвросій — Амбросій, Ус-тин — Устим,, Парфен — Пархом і Пархім, Феодосія — Теодозія, Фотинія — Хотина, Іларіон — JIapi-он, Анастасій — Анастас, Арсеній — Арсен, Олексій — Олекса, Гарасим — Герасим, Дорофій — До-роиі, Костянтин — Кость, Олександр — Олесь і Лесь,

1 Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей.— К. : Наук, думка, 1986.— С. 11.

4 9—311

97 Євгенія — Євгена і ївга, Наталія — Наталя і Наталка.

Українці часто називають дітей іменами, пов'язаними з видатними діячами української культури, з історичними особами. Ми любимо великого Кобзаря — і ймення Тарас у великій шанобі. Дерево поезії Шевченка розкинуло віти на весь світ. Захоплюються життям і творчістю цієї світлої людини братні народи нашої країни. Тому ім'я Тарас зустрінемо не тільки на Україні. А яке популярне в нас ім'я Леся! Це пестлива форма від імен Лариса, Олександра та інших. Пестлива форма від'єдналася від вихідних слів і перетворилася на самостійне ймення. Велика заслуга в цьому геніальної поетеси Лесі Українки, життя якої було подвигом. Чарує могуття її дум і те, що Леся Українка взяла собі на віки ім'я свого народу і щоденно його звеличувала в борні і праці. Ймення Леся ніжно і гордо звучить у симфонії сучасних найменувань людей. У нашій республіці закріплюється ім'я Роксолана (Роксоля-на), музичне і світле, напоєне свіжістю барв. Донедавна воно було майже не знане. Але ось побачив світ роман Павла Загребельного — і ймення народилося вдруге. Слово Роксолана походить від латинського Roxolana, що позначало роксоланку, або представницю іраномовного скіфського племені, а пізніше переосмислилося на назву русинки, українки. Рок-соланою назвали в 16 столітті українську дівчину з міста Рогатина (теперішньої Івано-Франківської області) Настю Лісовську, яку захопили в рабство кримські татари і продали турецькому султанові. Потім Роксолана стала дружиною турецького султана і відігравала велику роль у політичному житті тодішньої Османської імперії. Вона відзначалася красою, розумом і музичним обдаруванням. Це ім'я припало багатьом до вподоби.
Предыдущая << 1 .. 22 23 24 25 26 27 < 28 > 29 30 31 32 33 34 .. 82 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed