Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
Ще кілька слів перед початком мандрівки до 25 міст. У їх назвах відбито своєрідні мовні особливості. Приміром, 17 із 25 власних назв належать до іменників чоловічого роду однини, 3 назви — іменники жіночого роду однини, 2 назви — іменники середнього роду однини, 3 назви — множинні іменники.
Усі приготування до мандрівки закінчено. Прямуємо на Київ — найдавніше місто східного слов'янства, одне з найкрасивіших міст Європи, столицю Радянської України.
Це прамісто-премісто Кий з братами творив
Київ... Місто, оспіване багатьма поетами і письменниками, композиторами і художниками. Кожен, хто побував у Києві, зачарований схилами правого берега, банями стародавньої лаври, золотим чолом Софійського собору, Хрещатиком, могутнім плином Дніпра, мереживом мостів... Приїхавши до Києва, побачите багато учнів, які під час канікул наповнюють місто гомоном і милуються його вічно юною красою. До дітей промовляє Київ своєю багатовіковою історією. Тут початки звершень східного слов'янства. Пригадаймо князювання Володимира Святославича і Ярослава Мудрого, коли Київська Русь досягла найвищого розквіту. У Киево-Могилянській академії формувалося могуття ідей видатного українського просвітителя, філософа і поета 18 століття Григорія Сковороди. Київ освітлений генієм Тараса Шевченка
57 і талантом багатьох діячів науки і культури. Славне місто своїми трудівниками, які прикрашали його будовами і творіннями працьовитих рук, боронили його в час ворожої навали... Ідемо у серце Києва, на головну і найулюбленішу вулицю — Хрещатик. Тут завжди стрінеш багато приїжджих. І повінню юною — діти. Це про них і про вас, юні гості столиці України, мовить поет Іван Драч у вірші «Діти ходять по Києву»:
Діти ходять по Києву.
Скільки ж їх понаїхало! Ворсклою блискають очі.
Дністер у їх зорі тече. Бийся ж у груди печерські
краваток вогненна віхоло! Бугом світяться очі.
Черемош у них казку тче. З Росі вони і Стоходу,
з Раставиці вони й Лотариці. І падають річенята
з їхніх очей в Дніпро, І прагнуть Дніпро перетнути
краватки — їх вогненні птиці, Та Гоголь за середину
не пускає їх ні на крок! А діти всотують місто
в зухвалі і жадібні очі, Ось воно, сиве диво,
казка сільських ночей, Громаддям Хрещатика зноситься,
сонмом машин гуркоче І в їхню дитячу спрагу
Славутичем чисто тече. Вони переплутують вулиці.
Тролейбусами помиляються. Бігають екскурсоводи
захекано коло них. Якась там грандеса столична
з машини презирливо лається, Якийсь там піжон солом'янський
губи скривити встиг.
58 Та діти затоплюють Київ
реготливою зливою-повінню, Юна республіка дихає
і розмива береги! Серце моє розчинене,
щебетом сонця наповнене, Серце моє прояснене,
ковтнувши цієї снаги. Всі діалекти плюскочуть:
то поліський, а то покутський, А полтавчаночки котять
своє ніжноласкаве «ель», А гуцулята в киптариках,
сплівши руки як джгутики, Випромінюють слово просонцене,
прозоре, мов карамель... Чоло золоте Софії.
Арсеналу постріляні груди. Невміло ще клацають «Києви»,
Києвом повні вщерть... Вдивляйтесь, майбутні господарі,
мої найдорожчі люди — Київ святкує вами,
здолавши смертей вогневерть!..
У цьому вірші знайдете багато географічних назв. Чимало разів повторюється слово Київ, походження назви якого витлумачимо. І ще Ворскла, Дністер, Буг, Черемош, Рось, Стохід, Раставиця, Лотариця, Дніпро, Славутич та інші. Про кожну назву ви колись прочитаєте або й поясните їх самі. Цікаво доторкнутися до таємниць топоніміки. А поки що повернемось до назви нашої столиці Київ.
Замилувавшись Києвом, не забуваймо нашого завдання — з'ясувати походження назви міста. Київ багато віків стоїть над могутнім Дніпром-Славути-чем. Археологи вважають, що місто виникло приблизно у 5 столітті, отже, його вік сягає 15O0 років. Пізніше, з утворенням давньоруської держави — Київської Русі, Київ став її політичним центром, «матір'ю містам руським». Переказ про заснування
59 Киева (Kyapa) знаходимо у вірменській хроніці 8 століття. Згадки про місто трапляються також у творах арабських географів і письменників 9—10 століть та в інших джерелах.
Походження назви Київ цікавило давньоруських літописців, високоосвічених людей свого часу. У Києві жив і творив славнозвісний літописець Нестор, який з 1073 року став ченцем Києво-Печерського монастиря. Уявімо собі, як він у глибокій задумі годинами стояв над дніпровими схилами, а потім повертався у тісну келію Києво-Печерського монастиря і писав безсмертні рядки «Повісті временних літ». Повість містить оповідь про заснування Києва, яка є найдавнішою писемною згадкою східних слов'ян про місто. На час створення «Повісті временних літ» (початок 12 століття) виникнення міста і походження його назви стали сивою давниною. За легендою, три брати Кий, Щек і Хорив та Ixсестра Ли-бідь були засновниками Києва. Брати стояли на чолі східнослов'янського племені полян. Місто Київ назвали на честь старшого брата Кия. Багато мовознавців стверджують, що Несторову думку про походження назви Київ можна визнати ймовірною. У такому разі Київ — це колишній присвійний прикметник, утворений за допомогою суфікса -ів (-евъ) від особового імені Кий. А власна назва Кий походить від слов'янської загальної назви кий «палиця, дрючок; молот».
