Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Дайте д0 Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)
2. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.) 3. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (70. Яновський.) 4. У журбі отакій і подру. жився Давид з одним австріяком, на імення Стах. (А. Головко.)
3. Прикладка із' словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Як визволителів своїх нас зустрічали на кордоні. (О. Підсу-ха.) 2. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.) 3. У горах Брянський, (чом у?] як командир, зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.) 4. Івась, [ч о м у?] як менший, завжди терпів від Карпа. (Панас Мирний.) 5. He треба забувати заслуг Рильського як перекладача [Рильського-пере-кладача.]
267*. Знайдіть відокремлені прикладки і виділіть Ix комами або тире.
1. Встає над землею людина господар своєї землі. (М. Бажан.) 2. Перед тобою світ великий том розкритий. (М. Рильський.) 3. Дивлячись на людей, усміхався і мій батько великий добрий чоловік. (О. Довженко.) 4. Благословенна щедрість! Все від неї від щедрості думок, сердець і рук. (В. Симоненко.)
5. Я полководець миру сонце несу у жмені. (Д. Павличко.) 6. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила... (Т. Шевченко.) 7. Бодай кати їх постинали отих царів катів людських! (Т. Шевченко.) 8. Шевченко як поет відомий усьому світові.
268*. Перепишіть, виділяючи відокремлені члени речення.
1. Любов до вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати, до стежки на городі втоптаної дитячими ногами. (М. Рильський.) 2. Дніпро внизу розлитий сяє, грає, котить води. (М. Рильський.) 3. У Моринцях в Шевченковім краю хай буде вік благословенна хата така убога і така багата. (Т. Коло-мієць.) 4. He називаю її раєм тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села. (Т. Шевченко.) 5. Греблею йшла череда і здіймаючи куряву ревла та мекала. (М. Коцюбинський.) 6. Димок від розкладених на землі вогнищ прозорими струмочками здіймався до блакитного неба. (М. Коцюбинський.) 7. Один-однісінький серед морської рівнини бовваніє крейсер вдалині, і крім нього ніде ні паруса, ні катерка. (О. Гончар.) 8. Озеро схоже на велетенську пласку чашу. (Є. Гуцало.)
214
269 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки на розділові знаки при відокремлених ііленах речення, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).
1. Там, по тому боці, [109.1] були хащі кущів і дерев —
[114.1] густі й непролазні зарослі,— [101.7] і від них пахло вогкістю і рясним листям. (70. Смолич.) 2. Черниш уже не бачив нічого, [110.0] крім протилежного берега, [113.2] завихреного вогнем. (О. Гончар.) 3. Очерет кінчається, відкривається чимала,
[106.3] обрамлена заростями [112.1] галявина. (О. Гончар.)
4. Вдалині, на обрії [109.1], з’явилася щогла [112.3] з. білим вітрилом. (М. Трублаїні.) 5. Освітлена місяцем [112.1] шхуна
[103.1] стояла непорушно на водній поверхні. (М. Трублаїні.) 6. Звивиста вогниста смуга повільно ворушилася десь далеко [106.5; 109.2] на потемнілому обрії. (О. Гончар.) 7. Високо, трохи не серед неба [109.1], стояв місяць, [113.3] ясний, блискучий, повний. (І. Нечуй-Левицький.) 8. Покроплена майським дощиком (112.1} земля [103.1] ніби дихала пахощами [105.1 [ весняних майських квіток. (І. Нечуй-Левицький.) 9. Наперекір суховіям та чорним бурям [///.31 повсюди йде акація за людиною. (О. Гончар.) 10. Степ, оповитий тишею [113.2], дихав пахощами росяних трав. (Петро Панч.) 11. В садку поета щедрого, Максима [114.1 J, вербова гілочка з’явилася мала, що в Koc-Ара лі дальньому росла [114.3] як віра і любов непогасима. (О. Ющенко.)
12. В срібнім верболозі, [114.1] таємні спільники мої, не підкоривши серця прозі [///./], співають пізні солов’ї. (М. Рильський.) 13. Хата [112.4] посилана зеленою, пахучою травою, кутки [112.4] обставлені клечанням, сіни*[/12.4] прибрані квітами (Ю. Яновський.) 14. Мене там мати повивала [107.2J і, повиваючи [///./], співала, свою нудьгу переливала [105.1] в свою дитину. (Т. Шевченко.) 15. Погулявши коло бджіл [107.2] і наївшись огіркових пуп’янків [///./], натрапив я на моркву. (О. Довженко.) 16. Я йшов [112.4] стривожений, безтямний, німий. (1. Франко.) 17. Богдан, як індивідуаліст [114.3], сидів окремо, [109.1] за маленьким столиком. (П. Колесник.)
СЛОВА, СИНТАКСИЧНО HE ПОВ'ЯЗАНІ З ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ (ВНЕСЕННЯ)
§ 115. Звертання
Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді — предмет, до якого звернена мова.
Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене).
У вимові перед звертанням паузи звичайно немає, є пауза тільки після нього, але на письмі звертання обов'язково виділяється
215
і обох боків комами: Світи нам, день, безсмертними огнями, иіуміть, сади, роди зерно, земляI (В. Сосюра
