Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
Прикметник (і дієприкметник) змінюємо за відмінками, родами й числами: син'-ій, син'-ого, син’-ому, син'-а, син'-ої, син'-у, син'-ою, син'-е, син'-і, син'-іх, син'-іми.
Дієслово змінюємо за особами й числами: сиІЇж-у, сид-иш, сид-ить, сид-имо, сид-ите, сид'-ать; працюй-у, працюй-еш, пра-цюй-е, працюй-емо, працюй-ете, працюй-уть.
2. Щоб визначити корінь, зіставляємо між собою різні споріднені слова й виділяємо в них спільну частину: пере-буд-ова, буд-ів-ництво, з-буд-ую; за-мрій-аний, мрій-емо, мрій-ний, мрій-а; за-зор'-іти, зор'-аний, зор'-а, згр-ка.
3. Після того як знайдемо закінчення й корінь, виділяємо префікс (стоїть перед коренем) і суфікс (стоїть між коренем і закін ченням): при-береж-н-ий, по-прац-уй-емо (попрацюємо), по-двір-й-а (подвір'я).
4. При цьому треба мати на увазі, що окремі звуки в коренях і суфіксах можуть чергуватися: їзд-ииі, їждж-у; гн-ав, жен-у; рок-и, річ-ний.
12. Подивіться, як треба визначати будову слова. Після цього самостійно роз беріть подані слова і свій аналіз звірте з аналізом, що в книжці.
Слово Префікс Корінь Суфікс Закінчення
Зв'язок 3 в’яз OK —
перев'язаний пере в’яз ан ий
відв'яжу від в'яж — У
в'язка — в’яз K а
зав’язь за в’язь — —
Відзначений від знач єн ий
відзначають від знач ай уть
позначка по знач K а
значок — знач OK —
знак — знак — —
Побоїще по бой іщ а
бойовище — бой овищ е
боєць — бой ець —
бійця — бій ц' а
(з) боями — бой — ами
прибій при бій — —
б’є — бй — е
13*. Визначте будову слів за наведеною в попередній вправі схемою.
1. Міняю, міняємо, зміна, змінний, беззмінний, мінливість.
2. Прізвище, прозваний, прэзивають, звемо, звуть, назва. 3. Течія, тече, текучий, стічний, потічок, протока. 4. Зм’яклий, розм’якає, пом’якшений, м’якість, м’якуш. 5. З’єднаю, роз’єднаний, приєднаний, об’єднує, єдність. 6. Село, селянин, сільський, поселений, оселя, 7. Тру, стер, стираю, витираю, потертий, потеруха.
14. Запишіть слова в кожній частині за їхньою будовою в такому порядку (буквами п. к, с, з позначено відповідно префікс, корінь, суфікс, закінчення): I) n-f к+з; 2) л+*+с+з; 3) я-f-K-fc; 4) /c-f-з; 5) п+к\ 6) к-j-r; 7) к-fc-f-з.
1. Кінний, орач, обв’я:аний, затінок, довіра, іскра, розквіт.
2. Бачиш, об’їзд, роз’яснений, істинний, трудар, окраєць, віддяка.
3. Запал, ідея, нагода, проміжок, орлиний, носій, експортний.
Ключ. З перших букв прочитаете закінчення: 1) давнього латинського вислову *Через терни...*-, 2) українського прислів’я «Пташку пізнати у польоті, а людину — 3) українського прислів’я сВчитися ніколи...*.
§ 5. Українські та іншомовні слова
Правила написання українських та іншомовних (тобто таких, що недавно запозичені з інших мов) слів часто бувають зовсім різними. Тому для правопису важливо вміти розрізняти їх.
L Майже всі слова, які починаються на а, е, і більшість на і — іншомовного походження: абажур, абрикос, абсолютний, автомобіль; евкаліпт, екзотичний, електрика, ефір; ідея, інструмент, історія.
2. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біолог, буржуазія, віртуоз, ідеал, океан, поет, стереоскоп.
В українських — збіги голосних можливі лише на межі префікса й кореня: виорати, приозерний, наодинці. Таких слів небагато.
3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, демонстрант, ландскнехт, матч, пункт, пюпітр, сандвіч, смокінг, тембр, шифр.
4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук [ф]: фабрика, фігура, фрукт, футбол, графік, сифон, торф (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе).
5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних O1 е: бет он — бетону (пор. українське: дзвін — дзвону), ка-м*н — каміна (пор.: камінь — каменя), ваніль — ванілі (пор.: сіль — солі), бюлетень — бюлетеня (пор.: день — дня), артишок— артишока (пор.: кусок — куска).
Але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються ® He випадають: тінь — тіні, ліс — лісу, холод — холоду, берег — берега, приятель — приятеля.
її
6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів: вітамін, галюцинації, гіпотенуза, дисципліна, кандидат, температура, целюлоза. Якщо ж і виділяємо префікси і суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-симіляція; де-дуктивний, ін-дуктив-ний; екс-порт, ім-порт; трансплантація, ре-плантація; демократизм, демонстр-ант, демонстр-ація.
7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, кенгуру, кіно, метро, пюре, рагу, радіо, шосе.
Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом і т. д.
Ta це ж просто...
Допитливий. В іншомовних словах, як неважко здогадатися, є ознаки різних мов світу: і латинської, і грецької, і французької, і німецької, і хтозна ще якої. Як їх запам’ятати?
Кмітливий. Ля зібрав усі ці ознаки в одному слові: аерофільтр. Воно починається на а: е збіг голосних ае, є важкий для вимови збіг приголосних льтр, є звук [ф]; нема випадного е (як у нашому слові вітер — вітру), звук [і] не чергується
