Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практикум по правописанию украинского языка" -> 35

Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практикум по правописанию украинского языка — К.: Образование, 2000. — 254 c.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка): praktikumpopravopisaniu2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 29 30 31 32 33 34 < 35 > 36 37 38 39 40 41 .. 117 >> Следующая


Для усунення збігів голосних і приголосних українська мова має спеціальні фонетичні засоби.

1. Найуживанішим засобом милозвучності мови є чергування У в та і — й: день у день, рука в руку; підняв угору, піднявся вгору;

crHen і море, море й степ; дощ іде, дощ не йде.

77
Іноді прийменник у набирає форм ув, уві, вві: 1. Петриків батько був ув економії за корівника. (Остап Вишня.) 2. Стало так легко, як уві сні. (ТО. Яновський.)

Проте, щоб уникнути важких збігів вв, вф, навіть після голосних вживається у: Сумний був час; товариші мої пішли у військо. (Леся Українка.)

В іншомовних словах та в деяких словах переважно книжного походження нема чергування у — в, і — й: був на Уралі, вступив до інституту, виконаєш вправу, уклали угоду.

2. У кінці деяких префіксів, прийменників та прислівників можуть додаватись або відкидатися голосні звуки: відір-вати, (від + рвати) — відрізати, переді мною — перед тобою, знову промовив — знов обізвався, пізніше сталося — пізніш усвідомив.

Прийменник з може мати форми із, зі, зрідка зо: LI блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко.)

2. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. (М. Коцюбинський.)

3. Після приголосних вживаються частки би, же, після голосних — б, ж: зробив би — зробила б, як же — що ж.

4. Перед приголосними вживаються форми дієслів на -ся, перед голосними — на -сь: дивлюся на воду — дивлюсь у воду; зібралися всі — зібрались усі; повернемося вночі — повернемось уночі.

Але після приголосних завжди пишеться -ся: дивишся, дивиться, дивляться, дивився (і рідше — дививсь).

У дієприслівниках, як правило, виступає форма -сь: подивившись, звернувшись, дивлячись, зупиняючись„•

121. Випишіть підряд у колонку словосполучення: І) спочатку ті, у яких нічого не треба виправляти; 2) потім ті, у яких виправите порушення милозвучності мови.

Справа йде на лад, лунає у вухах, рятуватись втечею, ідуть в ногу, оце й усе, в усій красі, далось взнаки, над всяке сподівання, в глибині душі, один в один, мірялись силою, а мені і невтямки, піді мною, так і сказали би, раз у раз, з щирою душею, от тобі й маєш, раніше і тепер.

Ключ. З перших букв виписаних словосполучень прочитаєте назву вір* ша М. Рильського.

122*. Знайдіть порушення милозвучності мови і виправте їх.

1. Поет-революціонер в «Гайдамаках» показав нестримну силу повсталого народу. 2. В словах і діях гайдамаків відбилось прагнення народних мас до соціальної справедливості. 3. Колишній наймит і попихач, Ярема іде у перших рядах повстанців. 4. Визволивши Оксану і одружившись з нею, він того ж вечора повернувсь в свій загін. 5. Він вже не убогий сирота, а дужий народний

78
сник. 6. В героїчному плані змалював Шевченко і ватажків *овстання — Залізняка та Гонту. 7. Вони до глибини душі прой-Jjялися інтересами і болями поневоленого народу.

§ 40. Деякі художні засоби милозвучності мови

Милозвучності мови можна досягти також певним добором І розташуванням слів.

1. Будуючи речення, треба стежити, щоб на межі слів не виникали немилозвучні збіги звуків: ці цікаві розповіді — ці за-хоплюючі розповіді; велика калюжа — здоровенна калюжа; вар-товий вийшов — вартовий подався надвір; поривчасто дув вітер — дув поривчастий вітер.

2. He слід допускати римування слів у прозі: любов людини до батьківщини — любов людини до рідної землі; основна тема цієї поеми — у поемі говориться про; в показі образів троянців — у змалюванні образів троянців.

3. Треба уникати набридливого повторення однакових або близьких за вимовою звуків, звукосполучень та слів. Наприклад, у реченні' (прочитайте його вголос!) «Самовідданість, скромність, людяність і принциповість Свирида підкреслюється в багатьох місцях роману» нагнітається свистячий звук [с], чотири рази підряд вжито звукосполучення [іс'т'\, яке потім підсилено звукосполученнями [с'л'], [ц'ц'] та [с'ц']. Таким чином виникло суцільне сичання. Щоб усунути цю ваду, речення можйа переробити так: Свирид — самовідданий і принциповий і разом з тим скромний та людяний. Це автор підкреслює в багатьох місцях роману.

4. Але правильно дібрані звукові повтори в художній літературі посилюють емоційний вплив твору на читача.

1. Гармидер, галас, гам у гаї, срамотні співи. (Т. Шевченко.)

2. А сурми сумно плакали. (77. Тичина.) 3. Безлюдна, безводна, безлісна земля розлягається навкруги. (О. Гончар.) 4. Вночі повалив сніг, тихий, густий. (Григорій Тютюнник.) 5. На річці скрегоче крига, сірий весняний присмерк ввесь у тривозі. (М. Коцюбинський.) 6. На бистрині блискучі скалки неначе бігали по воді, блищали, лисніли, миготіли. (7. Нечуй-Левицький.)

Ta це ж просто...

Допитливий. Я зрозумів, що таке милозвучність: коли пишеш, то весь час м°вчкн промовляй речення і вслухайся, чи гарно, легко вони звучать.

Кмітливий. Цілком згодний з тобою.

79
123*. Знайдіть порушення милозвучності мови і виправте їх.

1. Наталка палко кохає бідного парубка Петра. 2. Для щ характерні працьовитість, енергійність, дотепність і рішучість у боротьбі за своє щастя. 3. Петро — роботящий, щирий хлопець
Предыдущая << 1 .. 29 30 31 32 33 34 < 35 > 36 37 38 39 40 41 .. 117 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed