Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
130. Через дефіс: І) тихо-тихо, щастя-долі, безсило-малим, невпізнанно-знане; 2) густо-червоним, вряди-годи, бурштиново-коралово-жовтими, криваво-червонимиі, ніжно-рожевим, світло-жовтим. Інші — разом.
132. Дефіс не треба вставляти.
133. І. МОЗ, HOfIt ЕОМ, ЛАЗ, ?ЛІУ, /777, загс. 2. Міськком, профспілка, виконроб, універмаг, спецкор, Кремгес, Донбас.
143. Вставити u тільки в словах: /} тривоги, руки, катами, столяри, механіки; 2) мови, затоки, береги, вишнями, плугамиt луки, вечори, береги, хмари, рядами, сливи, дубами, пташки, квітки.
144. /. З Волги дув холодний вітер. 2. Стрижі давно відлетіли. Табуняться й ластівки. 3. Де-не-де край дороги (при дорозі) трапляється понура верба або молода берізка. 4. Раптом усе ожило: і ліси, і ставки, і степи. 5. Скрізь променистими алмазами спалахнули великі краплі роси. 6. Мама, згорблена, у теплій хустці, проводжала мене на вокзал.
14в. Муляром, столяром, гончарем; ніччю, вечора, зоря; затишшя, бурями; тишею; горя, залізяччям; кущах; Кайдашеві, багатирями.
150. Закінчення а, я вставити лише в словах: повітря, хліба, сонця; Дніпра, кінця, горбика, корчика, кінця; Миргорода; Будапешта.
151. І. І. День витікає із ночі, як із темного лісу ріка. 2. Вітру нема,
І нема ні сонця, ні світла, ні тіні, ні шуму. 3. На тому боці Дону в лісі навперебій витьохкували солов'ї. 4. Здавалося, що собор збудований не з каменю. а з розмаїто й блідо забарвлених повітряних мас.
153. На порозі; Дніпрі, Дінці, Збручі; народові; горінні; Козаковим; Самієвим, кулаці; степу, бурею; у пру зі, лузі.
155. Доблестю, любов'ю, ненавистю, кров'ю, смертю, Россю, Оріллю, нехворощю, даллю, голубінню, мудрістю.
156. /. Густа висока трава на дні долини, уся мокра, біліла рівною скатертю. 2. Мені доводилося ночувати в ожередах у жовтні, коли трава на світанку вкривається інеєм, як сіллю. 3. Наступного дня після своєї розмови з матір'ю Наташа чекала цілий день Волконського, але він не приїхав.
161. Вставити и лише в словах: І) великим, лежачим, далекими, вишневий, тихий, бойових, козацьких; 2) свіжий, вогкий, тихим, м'який, скороминущих.
162. /. Пахло дощем та свіжим сіном. 2. На віночках лугових квітів погойдувалися смугляві дикі §джоли. 3. На далеких деревах кричать сонні граки.
4. Загадкові і тому прекрасні темні хащі лісів.
163. Цілющої, гарячої, пущею, вранішньою, гарячою, спокоєм, тишею, пахучою, давнього, козачого, лежачого> ледачому.
164. /. Тихо в осінньому лісі. 2. Де-не-де червоніє шапка пізнього красно-головця (підосичника). 3. Усю довгу зиму будуть харчуватися глухарі колючою й жорсткою сосновою хвоєю.
166. І. Наймудріший, найдужче, дорожчі, найвища, гіршими, кращими, найважче, нижче, вище, найкоштовнішу. II. Найогидніші, найгрізніше, найнік-чемніші, найпрекрасніша, найпідліша, найсолодші, найчистіша, найскладніша, найтяжче, гостріша, більш сліпа, найдорожче, вужчала, ближче.
167. 1. Чим зрозуміліший твір мистецтва, тим він вищий. 2. Мистецтво тим доступніше для всіх, чим воно простіше, коротше й тому ясніше передає почуття.
3. Митроша був молодший від сестри на два роки. 4. У дитинстві гарячіше сонце, густіша трава, рясніші дощі, темніше небо й смертельно цікава кожна людина.
169. Дідусеві, Танину, Галин, Чіпчиному (Чіпчинім), Матюшин, тітчиному, Чернишева, Сергіїв, Сергієвому (Сергієвім).
172. Вісьма; від ста сорока семи; до ста п'ятдесяти двох; трьомстам шістдесяти п'яти цілим і двомстам сорока двом тисячним; двадцяти трьом; п'ятдесяти шести; сорока мільйонами сімдесятьма п'ятьма тисячами сьомастами чотирма; п'ятсот десять мільйонів; на трьохстах шістдесяти одному цілому і одному десятому мільйона; на сімдесяти одному.
173. /. Січ складалася з шістдесяти з лишком куренів. 2. У саженях п’ятдесяти від нас, там, де вибоїни, ями й купи зливалися водно з нічною імлою, блимав тьмяний вогник. 3. Гроза тривала близько двох годин. 4. Живе Балда в поповім домі, спить на соломі, їсть за чотирьох, працює за сімох.
245
174. Шістдесятих, шістнадцятиповерховий, шістдесятирічному, дев'ятнадцятий, дворічний, чотиригранний, триденною, стопудовим, двохсотий.
175. /. Це було в сімдесятих роках. 2. Мати з чотирирічним хлопчиком переходила вулицю. 3. Двощоглова фелюга ліниво погойдується з боку на бік. 4. Лагу, на відділена від моря двоярусним валом.
177. Моторів, гусениць, коліс; вогники, яструби; дні; хату; сини; явори; боки.
179. /. Своєї, цій, цьому, ні з чим, моєму, цим, твоє, всіх, такі, яких, Tieii своєї. II. Усієї, чимось, моєму, тебе, своєї, до неї, своєю, моєї, цієї, всіх[ чиї, цих.
180. 1. Листя ледве шуміло над моєю головою. 2. У цих озер одна дуже дивна властивість: чим менше озеро, тим воно глибше. 3. Я зробив тільки те, що всякий інший зробив би на моєму місці.
181. Молодь ... на неї; допомагають їй; ненавидів панів; військо почало; побачив у саду ... будинок, якіїй.
184. Маємо, дбаємо, плачемо; коле; пройдеш, вернешся, наносить; з'їздиш, замерзнеш; зрубаєш, вдержиш, втаїш, ходить, шкодить, перемелють.
185. Боремось, прагнемо, вривається, озиваєшся, іржуть, виростеш, вирушиш, виростуть, стогнеш; бродить, усміхається; сидимо, гомонимо.
