Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
281*. Перепишіть, де треба, виділяючи комами порівняльні звороти. П с тавте також потрібні розділооі знаки між частинами складних речень.
І. 1. Моя любов як море, що висохнуть не може... (В. Сосюра.
2. Люби свій край! Як океан глибока твоя любов нехай не тон
230
в млі! (В. Сосюра.) 3. Благословенна в болях ран степів широчина бездонна що як зелений океан тече круг білого Херсона. (М. Рильський.) 4. Любіть Україну як сонце любіть як вітер, і трави, і води. (В. Сосюра.) 5. Листку подібний над землею що вітер з дерева зрива хто мову матері своєї як син невдячний забува. (В. Сосюра.) 6. Нема такого хліба на землі як той що моя мати випікала на листі горіховому в печі. 7. У книги люди наче бджоли в соти знесли духовний, чародійний мед. 8. На світі більше куль аніж сердець! На світі більше мін ніж томиків поезій! (З тв. Д. Павличка.)
II. 1. Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Гори збудились і лине як птах пісня весела і сміла. (Д. Павличко.) 3. Задумана береза над яром посумніла і мов золоті сльози без вітру ронить додолу свої пожовклі листочки (І. Франко.) 4. Погляди збираю наче квіти, погляди зриваю наче цвіт на безмежних велелюддях світу і від того не бідніє світ. (Є. Гуцало.) 5. В синіх скелях поезії волею й розумом я обтесую слово мов камінь тверде. (В. Забаиі-ганський.) 6. Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця щоб ви лилися мов отрута млява і посідали душі мов іржа. (Леся Українка.) 7. Голова без розуму як ліхтар без свічки. (Народна творчість.) 8. Неволя як той чад задурманила людям голови. (Панас Мирний.)
§ 123. Розділові знаки в складному безсполучкшовому реченні
Складні безсполучникові речення за характером смислових зв’язків між їхніми частинами поділяються на:
1) речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Народна творчість.);
2) речення із залежними частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу: Будеш сіяти з сумом — вродить печаль. (М. Стельмах.)
Від характеру смислових зв’язків між його частинами залежить інтонація складного безсполучникового речення, а отже, й уживання коми, крапки з комою, двокрапки чи тире (пор. § 101).
1. Між відносно рівноправними частинами ставиться кома. А якщо ці частини значно поширені або далекі за змістом, то можна поставити й крапку з комою.
1. Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу. (О. Десняк.) 2. Прокотився грім з розгоном, грають блискивок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі. (М. Рильський.) 3. Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір. (Леся Ук-
231
раїнка.) 4. Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише. (Марко Вовчок.)
2. Двокрапка ставиться, якщо друга частина:
а) виражає причину того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання чому?, а перед нею вжити сполучник бо);
б) доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання а що? а який? а як? і що побачив?)
І. Оксані — радість: [ч о м у? — бо] мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. (А. Головко.) 2. Мені здається: [що? J твої очі в мою душу світять з вишини. (В. Сосюра.) 3. І пригадалося йому дитинство: [а щ о сам є?) над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті. (М. Рильський.) 4. Переконатися пора: [в чому?] зробиш зло —не жди добра. (Д. Білоус.) 5. Мені відкрилась істина печальна: [я к а?) життя зникає, як ріка Почайна \ (Л. Костенко.)
6. Поглянь у себе: [і що побачи ш?] море там вирує, міниться і грає. (Л. Горлач.)
3. Тире ставиться:
а) якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна, як правило, ,поставити сполучники якщо, коли);
б) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання і який наслідок? і що це означає?);
в) якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється (між ними можна поставити сполучники наче, а).
1. [ЯкщоJ Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, [якщо] вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш. (77. Тичина.) 2. [Коли] Махнула осінь в ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами. (І. Франко.) 3. Поет повинен промовляти до світу мовою і голосом свого народу [якщо поет буде промовляти... ] —тільки тоді він стане великим. (77. Загре-бельний.) 4. Вдарив революцьонер— [і який наслідок?] захитався світ! (П. Тичина.) 5. Танцюють зорі— [і що це означає?] на мороз чималий показують. (М. Рильський.) 6. Любов і надія не в зорях, не в морі — [а] між людьми поради питати! (Леся Українка.) 7. Гляне— [наче] холодною водою обіллє. (Марко Вовчок.)
1 Невеличка притока Дніпра, що протікала через Київ; тепер її немає.
232
4. Треба мати на увазі, що письменники розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення часом ставлять не за правилами, а відповідно до інтонації (див. § 101).
