Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
2. Але не ставиться кома між двома частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(ц), та (= і), або, чи (= або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину.
1. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій. (В. Сосюра.) 2. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді. (М. Коцюбинський.) 3. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика. (В. Собко.) 4. Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама. (С. Васильченко.) 5. Неприемно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг. (О. Довженко.) 6. Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, [сполучник повторюваний]І І під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. (В. Сосюра.)
3. He ставиться кома між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (= 0» або, чи(=або), якщо речення питальне, спонукальне або окличне.
1. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський.) 2. Таке розкішне над нами небо і такі ми Д°
226
безмежності молоді! (Вал. Шевчук.) 3. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах.)
4. Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться.
1. Мама каже, що коли уві сні літаеться, значить, росте він, росте! (М. Стельмах.) 2. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони прос-тяглись недалеко. (М. Коцюбинський.) 3. Бійці не кривдили старого, і, коли сідали їсти, кожний закликав Ференца до свого казанка. (О. Гончар.) 4. Рота пробивалась крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира. (Я. Качура.)
Ta це ж просто...
Допитливий. Ніби в складносурядному реченні коми ставляться так само, як і між однорідними членами речення?
Кмітливий. He зовсім так. Між однорідними членами перед одиничним сполучником чи, або, та, і (счиаботаі коми ковтає») кома ніколи не ставиться, а в складносурядному реченні перед одиничним чи, або, та, І кома не ставиться лише тоді, коли є спільне слово для обох частин або коли це окличне, питальне чи спонукальне речення.
277*. Поясніть, чому в поданих реченнях перед сполучником І в одних випадках стоїть кокга, а інших — ні.
1. Земля тремтить у млості і ронить пелюстки, і невідомі гості злітаються в садки. (М. Рильський.) 2. Я іду до гаю, І в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає про весну чудесну на моїй Вкраїні. (В. Сосюра.) 3. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає. (Т. Шевченко.)
278*. Перепишіть, розставляючи коми між частинами складносурядних і складнопідрядних речень.
І. 1. Бринять живою радістю ліси як ранок спалахне на небокраї як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси. (В. Симоненко.) 2. Із поля дівчина утомлена прийшла і хоч вечеряти дбайлива кличе мати за сапку — і в квітник де рожа розцвіла. 3. Ta знай що тільки тут де невгамовний труд землі насиченій родюче лоно ранить доспіють ягоди і радощі постануть. 4. Той хто любить паростки кленові хто діброви молоді ростить сам дос-тоїн людської любові бо живе й працює для століть! (З тв. М. Рильського. ) 5. Нехай серця не знають супокою хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко.) 6. Коли набирають стяги
227
епохи вітру нового і висоти думай що світ змінити хоч трохи повинен і ти. (Д. Павличко.) 7. Треба докласти всіх зусиль щоб перетворити оточення на ліпше якщо воно відстале або ж самому дорівнятися йому якщо відстав сам. (О. Гончар.) 8. Люди зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть то щось зароблять. (Григорій Тютюнник.)
II. 1. Батьківщино, ти в кожного одна бо хто хоче мати дві батьківщини той залишається без жодної. (В. Земляк.) 2. Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає як твої споді, ванки і мрії у життя вливаються моє. (В. Симоненко.) 3. Недарма ж давно помічено моряками що судно йде хутчіше коли йде до рідних берегів. (О. Гончар.) 4. Той хто зневажливо ставиться до рідної мови не може й сам викликати поваги до себе. (О. Гончар.) 5. Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах мені здається що збираю цілющі трави я в лугах. (М. Рильський.)
6. Я так люблю мою Україну убогу що проклену святого Бога, за неї душу погублю! (Т. Шевченко.) 7. Хто зневажає рідний край ті серцем немічні каліки. (Т. Шевченко.) 8. Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя і сяйво добра освічує їй душу. (Григорій Тютюнник.)
III. 1. Усе що йти нам заважає зумій одкинути в собі. (В. Сосюра.) 2. Всесвіт — не поле і люд — не глядач і час — не ворота футбольних моментів і куля земна — не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів. (М. Вінграновський.) 3. Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб. (Д. Павличко.) 4. Друзів на землі не так багато дбайте щоб в житті їх берегти. (Д. Луценко.) 5. Я люблю коли є в домі діти і коли вночі вони сміються. (М. Рильський.) 6. Хто чув як рано навесні земля пробуджується в сні або як в літнім місяці колишуть жито вітерці? (О. Підсуха.) 7. Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу і коли він зійшов на горбок перед ним встали в повній красі всі ниви. (М. Коцюбинський.) 8. Торік був уродив хліб та як полили дощі то позносило з гір половину снопів. (І. Нечуй-Левицький.)
