Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Прислівники, утворені від прикметників на -ський (-цький, -зький), а також похідні від назв тварин, замість -ому можуть мати кінцівку -и: по-батьківськи, по-християнськи, по-німець-ки, по-вовчи, по-ведмежи.
Прислівники типу по-новому треба відрізняти від поєднання прийменника з прикметником по новому. Прислівник відповідає на питання я к?: Живемо по-новому. Прийменник з прикметником відповідає на питання по якому?: Машина пішла по новому мосту. І прийменник у цьому словосполученні пов’язується не з прикметником, а з іменником: по мосту.
§105. Написання прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником
1. Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який уже не вживається, завжди пишуться разом: влітку (немає слова «літко»), дощенту (немає слова «щент»), згодом (слово «год» тепер не вживається), знічев’я, навпростець, нанівець, навколішках, навшпиньки, спересердя, спросоння, упереміш, ущерть, попідвіконню.
Так само разом пишуться прислівники, утворені від тепер
Морфологія і правопис
127
уже не вживаних форм іменників: восени, безвісти, увіч, вдома.
2. Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який і тепер вживається, теж пишуться разом: надворі, нагору, вдень. Але їх треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником, які пишуться окремо: на дворі, на гору, в день.
Іменник називає якийсь конкретний предмет (певний двір, подвір’я, певну гору, певний день), а прислівник лише абстрактно вказує на місце (надворі — тобто не в приміщенні), напрямок (нагору — означає лише напрям руху), час (удень — ідеться про пору, коли надворі видно) тощо. Такі ж абстрактні поняття виражають і прислівники звечора, надвечір, пополудні, опівдні, післязавтра, внизу, спереду, зсередини, вголос і т. д.
Наприклад, можна записати: Ми швидко збігли згори і Ми швидко збігли з гори. Але ці два висловлювання передають різний зміст: у першому стверджується, що хтось збіг з верхнього поверху на нижній (ідеться лише про напрямок дії), у другому мовиться про певну гору, з якої збігли вниз. Так само різне значення мають речення: Слон ходить поволі (тобто непоквапливо, повільно) і Слон ходить по волі (тобто поза приміщенням, надворі).
Між прийменником та іменником можна вставити означення: У гурті робити, що з гори бігти (Нар. творчість) — з пологої гори бігти. Тим часом прислівник так роз’єднати не можна: А згори лине жайворонкова пісня (Панас Мирний).
Іноді відрізнити прислівник від сполучення прийменника з іменником допомагає наголос: навіки — на віки, надворі — на дворі, набік — на бік, насміх — на сміх, заочі — за очі.
3. Частина прислівників (прислівникові сполучення), утворених поєднанням прийменника з іменником, пишеться окремо. Це зумовлено тим, що ці іменники ще не зовсім втратили своє конкретне значення (між ними нерідко ще можна вставити означення).
Сюди належать такі прислівникові сполучення: без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без Memui без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, в гості, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку (але: наостанку), до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти (але: врешті), до смаку (але: всмак),
128
Морфологія і правопис
до смерті, до снаги, до сьогодні, до часу, за дня, за рахунок, за світла, з болю, з дому fane: додому), з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на весну fane: навесні), на вибір, на вигляд, на видноті, на виплат, на відчай, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на добраніч, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок fane: наприклад), на льоту, на мить, на ніщо fane: нінащо), на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу fane: насилу), не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, у височінь, уві сні, у вічі fane: увіч), у поміч, через силу.
4. Два прислівники пишуться через дефіс: на-гора і по-латині.
§106. Написання прислівників, утворених поєднанням прийменника з числівником
1. Прислівники, утворені злиттям прийменника з числівником, пишуться разом: вперше, вп ’яте, водно, вдвоє,kвчетверо, заодно, натроє, навосьмеро, утрьох, увісьмох, удвічі, утричі.
2. З-поміж цих прислівників треба запам’ятати ті, що починаються на по. Вони пишуться:
а) разом: поодинці, подвічі, потричі;
б) через дефіс: по-перше, по-друге і т. д.;
в) окремо: по одному, по двоє, по троє і т. д.
3. Відчислівникові прислівники треба відрізняти від поєднання прийменника з числівником: подались удвох і у двох вікнах, розділив начетверо і на четверо хлопців.
