Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практический справочник по украинскому языку" -> 47

Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практический справочник по украинскому языку — К.: Родной язык, 1998. — 225 c.
Скачать (прямая ссылка): prakticheskiyspravochnikpoukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 41 42 43 44 45 46 < 47 > 48 49 50 51 52 53 .. 89 >> Следующая


Дієприслівники бувають доконаного і недоконаного виду. Дієприслівники самі по собі на час не вказують.

2. Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної. Він відповідає на питання що зробивши?

Наприклад, у реченні: Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп ’янків, натрапив я на моркву (О. Довженко) — доконаний вид дієприслівників погулявши і наївшись вказує, що дія, названа ними, відбулася раніше від дії, названої дієсловом натрапив.

3. Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною. Він відповідає на питання щ о роблячи?

Наприклад, у реченні: Гуляє містом дика хуга, висвистуючи, дико кричачи (М. Бажан) — недоконаний вид дієприслівників висвистуючи і кричачи вказує, що дія, названа ними, відбувається водночас із дією, названою дієсловом гуляє.

4. Дієприслівник у реченні виступає обставиною: Щастя — не знати спокою, в далі йдучи невідомі (О. Підсуха).
122

Морфологія і правопис

§101. Творення і вживання дієприслівників

1. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -віпи, -ши: сказа(ти) — сказавши, побачи(ти) — побачивши, перемог(ти) — перемігши.

Практично це робиться так: дієслово ставиться в чоловічому роді минулого часу й до нього додається -ши: подумав — подумавши, оглянув — оглянувши, підбіг — підбігши.

2. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи, -ючи (від дієслів І дієвідміни) і -ачи, -ячи (від дієслів II дієвідміни): жив(уть) — живучи, бач(ать) — бачачи.

Практично це робиться так: дієслово ставиться в 3-й особі множини теперішнього часу і замість -ть додається -чи: думаю(ть) — думаючи, терпля(ть) — терплячи, гуркочу (ть) — горкочучи, гуркотя(ть) — гуркотячи.

3. У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и: розповівши, розповідаючи, кажучи.

Дієприслівники недоконаного виду треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питання які? і мають закінчення -і: сяючи і сяючі, сидячи і сидячі. Наприклад, у реченні: Десятки прожекторів з валу вдарили промінням, засліплюючи наступаючі війська (О. Гончар) — засліплюючи — дієприслівник, бо відповідає на питання що роблячи?; наступаючі — дієприкметник, бо відповідає на питання які?

4. Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш. — He подумавши, й кілочка не затешеш (Нар. творчість). Але в реченні: Коли я проходив Ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні в нас деревця мигдалю — цього зробити не можна, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: проходив — я; привернули увагу — деревця. Інша річ, якби речення було побу--доване так: Коли я проходив, я звернув увагу на деревця — тоді в ньому можна було б використати дієприслівник: Проходячи, я звернув увагу на деревця.
Морфологія і правопис

123

§102. Особливості написання не з різними формами дієслова

1. З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не майже завжди пишеться окремо: не зупинити, не зупинив, не зупинять, не зупини, не зупинено, не зупинивши; не бачити, не бачили, не бачимо, не бачитиму, не бачив би, не бачено, не бачачи.

2. Разом не пишеться у дев’яти дієсловах, які без не не вживаються: неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати, незчутися, нетерпеливитися, нездужатися, нетямитися.

3. Разом і окремо не пишеться залежно від значення в таких дієсловах: нездужати «хворіти» і не здужати «не могти, не подолати», неславити «ганьбити» і не славити «не прославляти», нестямитися «втратити самовладання» і не стямитися «не повернутися до тями», непокоїтися «турбуватися» і не покоїтися «не лежати».

4. У префіксі недо-, якщо він вказує на неповноту, по-ловинчатість дії, не пишеться разом: недобачати «погано бачити», недочути «погано почути», недосипляти «мало спати», недоїдати «голодувати», недооцінювати «знижувати оцінку», недолюблювати «відчувати неприязнь», недовиконувати «виконувати неповністю». Від цих дієслів треба відрізняти дієслова з префіксом до-, перед якими вжито заперечну частку не: не дочекатися, не доторкатися, не достукатися, не дорахувати.

5. З дієприкметниками не може писатися і окремо, і разом.

Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то не обов’язково пишеться окремо: не знаний (д е?) тут, не чуваний (доки?) досі, не пізнаний (коли?) ще, не полоханий (ким?) ніким.

Якщо при дієприкметнику нема пояснюючого слова, то не можна писати і разом, і окремо, як із прикметником: поле незасіяне (є незасіяне) і поле не засіяне (не є засіяне), робота незакінчена (є незакінчена) і робота не закінчена (не є закінчена).

6. Слід розрізняти заперечне слово немає (у нього немає часу), яке можна замінити формою нема і в якому не пишеться разом, та дієслово не має (він не має часу), яке не замінюється формою нема і з яким не пишеться окремо.
Предыдущая << 1 .. 41 42 43 44 45 46 < 47 > 48 49 50 51 52 53 .. 89 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed