Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс -ну чи на голосний, що належить до кореня, або на -ер, то до такої основи часто додається суфікс -т(ий): зігну (ти) — зігнутий (і зігнений), стисну(ти) — стиснутий (і стиснений), коло(ти) — колотий (і колений), би(ти) — битий, тер(ти) — тертий.
У пасивних дієприкметниках н не подвоюється: сказаний, закінчений, запрограмований, перевірений.
Морфологія і правопис
119
4. Дієприкметники з часткою (постфіксом) -ся в українській мові не утворюються. Якщо ж активний чи пасивний дієприкметник і твориться від дієслова на -ся, то частка -ся відпадає: розчервонітися — розчервонілий, намерзтися — намерзлий, втомитися — втомлений, усміхнутися — усміхнений, зажуритися — зажурений.
§98. Відмінювання і вживання дієприкметників
1. Усі дієприкметники змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники твердої групи:
Від- мінки Однина Множина
чоловічий рід середній рід жіночий рід
H тайучий тануче тануча танучі
Р. танучого танучого танучої танучих
Д танучому танучому танучій танучим
3 Як у Н. або P тануче танучу Як у Н. або Р.
0. танучим танучим танучого танучими
М. (на) танучому (танучім) танучому (танучім) танучій танучих
2. Активні дієприкметники доконаного виду (на -лий) і пасивні (на -ний, -тий) вживаються без обмежень — нарівні з прикметниками: 3 одинадцяти стріляло п'ятеро, та й ті закривавлені від ран своїх і чужих, виснажені й послі плі, глухі від вибухів (Ю. Яновський). Вигляд він мав чудернацький, був. якийсь наче підстрелений у своєму перетягнутому путом, поруділому від дощів сіряку (О. Гончар).
3. Активні дієприкметники недоконаного виду (на -учий, -ачий) вживаються рідко, і то без залежних слів: He бійся гостя сидячого, а бійся стоячого (Нар. творчість). Умираючий промінь сонця падає на березу, кривавить білу кору (А. Шиян). Здалеку долітають завмираючі гуки музики (І. Нечуй-Левиць-кий). Нудьгуючими очима дивився він на село (3. Тулуб).
Але як неприродні, штучні сприймаються ті самі дієприкметники, коли їх вжито із залежними словами: He бійся гостя, сидячого за столом. Поволі вмираючий промінь сонця кривавить білу кору берези. Здалеку долітають завмираючі в ран-
120
Морфологія і правопис
новій тиші гуки музики. Нудьгуючими від пересичення очима дивився він на село. У такому разі їх слід замінити:
а) підрядним означальним реченням: He бійся гостя, що сидить за столом;
б) дієприслівником: Промінь сонця, поволі вмираючи, кривавить білу кору берези;
в) способовою формою дієслова: Здалеку долітають гуки музики й завмирають у ранковій тиші;
г) пасивним дієприкметником: Знудженими від переси-'чення очима дивився він на село.
Частіше активні дієприкметники недоконаного виду використовуються в термінологічних словосполученнях: блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, несуча поверхня крила, ведуче колесо, резонуюча камера, ріжучий диск, діючий вулкан, тонізуючі речовини. Але й тут їх намагаються по можливості уникнути. Наприклад, замість «оточуюче середовище» тепер кажуть: навколишнє середовище, довкілля', замість «ріжучий інструмент» — різальний інструмент; замість «спрямовуюча рейка» — напрямна рейка тощо.
§99. Безособова форма на -но, -то
1. Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: прочитаний — прочитано, виконаний — виконано, розглянутий — розглянуто.
Ця форма — незмінювана. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При ній підмета не буває, але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: постанову ухвалено, доповідь заслухано, всі питання розглянуто, помилок не помічено.
2. Безособову форму на -но, -то вживають замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Наприклад, у реченні: Ухвала прийнята одноголосно — дієприкметник варто замінити безособовою формою: Ухвалу прийнято одноголосно. А от у реченні: Хпопці були зморені після далекої дороги — цього зробити не можна.
3. За своїм значенням безособова форма на -но, -то виражає дію, минулу недавно: Останній екзамен складено, школу закінчено (О. Донченко). Якщо ж ідеться про давно закінчену або майбутню дію, то ця форма вживається з допоміжним дієсловом було або буде: А в самому низу картини, в ок-
Морфологія і правопис
121
ремих клітках, було ще намальовано щось на зразок виставки чи прейскуранта кар за гріхи (О. Довженко). Невдовзі буде розпочато будівництво ще однієї лінії метро в Києві.
ДІЄПРИСЛІВНИК §100. Дієприслівник як форма дієслова
1. Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка називає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета.
Наприклад, у реченні: Бані церков здіймаються над київськими горами й сяють золотом у блакитному небі — названо один предмет (бані) і дві його дії (здіймаються і сяють). Якщо в цьому повідомленні нас цікавить передусім місце розташування церков, то в такому разі дія здіймаються для нас головна, а сяють — другорядна; її, отже, передаємо дієприслівником: Бані церков здіймаються над київськими горами, сяючи золотом у блакитному небі. Якщо ж ідеться про зовнішній вигляд церков, тоді здіймаються буде для нас другорядною дією, і її, отже, передаємо дієприслівником: Бані церков, здіймаючись над київськими горами, сяють золотом у блакитному небі.