Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
У прислівниках, утворених від цих прикметників, наголос падає на перший склад: вузько, легко, мілко, нудно.
4. У дієсловах перший склад закінчень -емо, -имо, -ете, -ите не наголошується: несемо, несете (а не «несемо», «несете»), ідемо, ідете (а не «ідемо», «ідете»); підемо, підете; будемо, будете; гуркочемо, гуркочете; гуркотимо, гуркотите; залишимо, залишите.
5. Треба запам’ятати наголос у таких словах: агент, бюлетень (множина: бюлетені), кулінарія, випадок, глядач, діалог, документ, засуха, монолог, ім ’я, каталог, некролог, експерт, жевріти, квартал, кілометр, колія, компроміс, кропива, мережа, одинадцять, ознака, оптовий, партер, пасквіль, пеня, перепис, перепустка, піна, предмет, приятель, приятелька, рукопис, середина, сільськогосподарський, спина, співробітник, титульний, урочистий, феномен, цемент, центнер, черговий, чотирнадцять, шофёр.
6. Значення деяких слів розрізняється лише за допомогою наголосу: вигода (користь) — вигода (зручність); захват (захоплення) — захват (пристрій, ширина робочого ходу); лікарський (від лікар) — лікарський (від ліки)', похідний (від похід) — похідний (який походить від чогось).
7. У багатоскладових словах, крім основного, є ще побічні наголоси, які розташовуються через один чи два
Фонетика і правопис
47
склади від основного: перебудувати, беззаперечна, задоволений, уявляєте, винагороджувати. Цей наголос надає нашій мові особливої співучості, плавності. У прискореному темпі мовлення він чується слабко, в уповільненому — сильніше.
§34. Розрізнення е та и
Ненаголошені голосні е та и у вимові чуються майже однаково. Але на письмі їх слід розрізняти.
1. У кількох дієслівних коренях е (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з и (ир), а саме: беру — збирати, визбирувати; вмерти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати, сперти — спирати, терти — стирати, жерти — пожирати.
Подібне чергування е з и відбувається також у словах стелити — застилати (але: застеляти), клену (кляну) — проклинати.
У решті випадків сплутування е та и буває лише у вимові. На письмі така взаємозаміна їх не допускається.
2. Написання ненаголошених е та и в основах слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: селитися, бо поселення; дешевий, бо дешево; далеч, бо далекий; вишневий, бо вйшня\ непримиренний, бо мир', хибувати, бо хиба.
3. Крім того, в основах слів пишеться е:
а) там, де неясний звук випадає: вітер, бо вітру; січень, бо січня; справедливий, бо правда; але треба мати на увазі, що в кількох дієсловах випадає ненаголошений и, а саме: згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву, зажинати — жну;
б) там, де неясний звук чергується з і або о: берегти, бо зберігати; гребенястий, бо гребінь; сутеніти, бо сутінки, лебединий, бо лебідь; женитися, бо жонатий;
в) у групах -ере-, -еле-: берег, джерело, дерево, перенесення, передмістя, ожеледь, щелепа, пелена (але: келих);
г) у суфіксах іменників -енн(я), -ен(я), -енк(о), -еньк(а), -ечк(а), -тель, прикметників -есеньк(ий), -ев(а), дієприкметників -ен(ий), числівників -ер(о): оголошення, рішення, значення, кошеня, Опанасенко, ніченька, стежечка, вихователь, учитель, тонесенький, сторожева (хата), зачинений, обговорений, п’ятеро, дев’ятеро.
48
Фонетика і правопис
4. Пишеться и в суфіксах іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), -ин, -ин(а), -ив(о), присвійних прикметників -ин: дощик, ключик, дворик, прибиральниця, прізвище, дворище, житнисько, киянин, татарин, болгарин, городина, садовина, паливо, куриво, морозиво, свекрушин, Миколин. Виняток: марево, іноді: сяєво (сяйво), маєво (майво).
5. Пишеться и у відкритих складах -ри-, -ли- у словах бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, блищати, глитати.
6. Розрізняються префікси:
а) пре- з буквою е, який має значення «дуже»: премудрий (дуже мудрий), предобрий (дуже добрий), препогано (дуже погано); а також у словах: презирство, презирливий, престол, преподобний, преосвященний;
б) при- з буквою и, який вживається в усіх інших значеннях: привертати, привласнювати, прискорити, призначити, привокзальний, пристаркуватий, прибуток, пристосування, причал.
7. Пишеться е в іншомовних префіксах пре-, де-, дез-, ре-, екс-: преамбула, превалювати, превентивний, презентація, президент, президія, прем’єра, препарат, прерогатива, престиж, претендент, претензія, префект, прецедент; девальвація, деградація, дегустація, декларація, демобілізація, депортація, деформація; дезінформація, дезорганізація; реабілітація, реактор, ренесанс, реорганізація, ретрансляція; екс-президент.
8. У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и правилами не регламентується: апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, керівник, легалізація, легітимний, математика, медаль, педагог, педикюр, рекетир, тепер, тремтіти, феномен; директор, диригент, кишеня, лимон, минулий, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів треба перевіряти за орфографічним словником.