Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Ющук И.П. -> "Практический справочник по украинскому языку" -> 15

Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.

Ющук И.П. Практический справочник по украинскому языку — К.: Родной язык, 1998. — 225 c.
Скачать (прямая ссылка): prakticheskiyspravochnikpoukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 9 10 11 12 13 14 < 15 > 16 17 18 19 20 21 .. 89 >> Следующая


2. Інші приголосні бувають лише пом’якшеними, найчастіше — перед і, рідше — перед іншими голосними: вітер [в’ітер], білий [б’ілий], гірський [г’ірс1 кий], щільно [шч’ільно], збіжжя [зб’іж’ж’а], піддашшя [п’іддаш’ш’а], бюро [б’уро], кювет [к’увет].

3. Приголосні перед и завжди тверді, перед і — м’які або пом’якшені: дим — дім, лис — ліс, кит — кіт, хиба — хіба, читець — чітко.

Приголосні перед е, як правило, звучать твердо: земля — землею, пісня — піснею, кінь — конем. М’якими перед е (на письмі є) вони бувають лише в числівнику третє, в прикметниках типу синє, осіннє та після подовження м’яких, як у словах життєвий, значеннєвий тощо.

4. Зубні приголосні перед м’якими й пом’якшеними переважно вимовляються м’яко: кузня [куз‘н‘а], сніг [с‘н‘іг], свято [с'в’ато], цвях [ц‘в’ах], спів [с'п’ів].

§24. Вживання м’якого знака

1. М’який знак ставиться тільки після зубних, якщо вони вимовляються м’яко: кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований.
Фонетика і правопис

37

Зокрема м’який знак пишеться:

а) у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-: поліський, волинський, донецький, криворізький, військо, людськість, по-товариському, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк,

б) у суфіксах -еньк-, -оньк-, -іньк-: рученьки, голівонька, гарненький, свіжісінький.

Після р м’який знак ставиться тільки перед о: трьох, чотирьом, забрьоханий; а також у слові Горький.

Після інших букв та після р в інших випадках м’який знак не ставиться: голуб, кров, верф, ніч, подорож, тепер, буря — бур, зоря — зір, десятиріччя — десятиріч, тюрма, Харків.

2. М’який знак не ставиться перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими, навіть якщо вони звучать м’яко: цвях, дзвякнути, кінський (хоч кінь), прип ’ятський (хоч Прип ’ять), уманський, Уманщина (хоч Умань), промінчик (хоч промінь), безбатченко (хоч батько), Федченко (хоч Федько), Зінченко (хоч Зінько), менший, тонший.

Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими м’який знак вживається лише в таких випадках:

а) для позначення м’якого л: їдальня, сільський, пальці, більший, Гальченко, Михальчук;

б) у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якщо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, нянька — няньці, кицька — кицьці, Кузьма — Кузьмі, візьми — візьміть, Зінька — Зіньчин, Ориська — Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Маланка — Маланчин);

в) у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах, якщо м’який знак є у формі без -ся: обговорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

г) як виняток, у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

3. В іншомовних словах м’який знак вживається після зубних також перед й, я, к>, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазье, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананын, Люсьен, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, тюбик, тюль, люкс, Цюрих, Аляска).

4. В українських власних назвах м’який знак перед я не ставиться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дяченко, Касяненко, Третяк.
38

Фонетика і правопис

§25. Вживання апострофа

1. У незапозичених словах перед я, ю, є, ї після губних («мавпа Буф») ставиться апостроф, якщо губні стоять:

а) на початку кореня: в’язати, зв’язок, м’який, розм’яклий, п’яти, вп’ятьох, в’юн, нав’ючений, м’яч, В’ячеслав;

б) після голосного або р: здоров’я, рум’яний, риб’ячий, сім’я, сім’ю, сім’єю, солов’їний, Прокоп’юк, сурм’яний, арф’яр, черв’як.

В інших випадках у цій позиції апостроф не ставиться: свято, тьмяний, різьбяр, різдвяний, духмяний, мавпячий, Звя-

гіль.

2. Після р перед я, ю, є, ї апостроф ставиться тільки тоді, коли в літературній вимові далі чується звук й: бур ’ян, сузір ’я, у сузір’ї, з матір’ю, бар’єр, кар’єра. Якщо ж такий звук не чується, апостроф не ставиться: порятунок, буряний, гарячий, крючок, Рєзанов.

3. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’ясувати, роз’єднати, під’юдити, від’їзд, без’ядерний, між’ярусний, дит’ясла, пів’яблука, півЧдальні.

Це правило стосується також іншомовних слів: ад’ютант, кон ’юнктура, кон ’юнктивіт, ін ’єкція, пан ’європейський.

Але перед а, о, у, е, і в цій позиції апостроф не пишеться: безіменний, зекономити, дезактивація, підохотити, відучити, педінститут.

4. В іншомовних словах апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних («мавпа Буф»), після р, після шиплячих («ще їжджу») та після г, к, х, якщо далі чується звук й: комп ’ютер, інтерв’ю, прем’єра, миш’як, Х’юстон, Рейк’явік, П’ємонт, Лук ’ян, Мар’ян, Валер’ян, Аляб’єв, Григор’єв, Монтеск’є, Руж’є.

Але апостроф у цій позиції не ставиться, якщо я, ю, є позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, бюро, бюст, пюре, кювет, фюзеляж, пюпітр, гравюра, кюрі, гяур, гюрза, манікюр, рюкзак, варяг, Мюллер, Гюйгенс, Бядуля, Рєпін.
Предыдущая << 1 .. 9 10 11 12 13 14 < 15 > 16 17 18 19 20 21 .. 89 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed