Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
13 зв.), въмысА (18 зв.), въмыиса, въмывъсд (19), вмреть (20 зв.), въготоваю (22), въмолю (22 зв.), вч(е)н(и)ци (25, 28), во встЪхъ (27 зв.), въчителю (55), во въшью вашею (68), вхо (ИЗ зв.); въжасъ (Голоскевич 48), имЪк\ въши "вуха" (54), BbMptTH (78 зв.), въготовагемъ (81 зв.), оогньмь не въгасающимь (126 зв.); во вжасЪ (бфр. Сирин 2), въмрЪти (14); въгасить (6Т № 5 205 зв.), въмыю (228); съ въченикы (6Х И), въсп'ё (76) i т. п.
Зм1ну в > у у у 1 навпаки переважно на початку слова ще послщовшше засв1дчують paHHi пам'ятеи староукраТнськоТ та староб1лоруськоТ* мов. Пор. у староукраТнських пам'ятках: в>у, у: узможна (бЧПок. 233), унемл'Ьте (239); оускорЪ (ПА
XIV 81); ун'Ьшнеге, унутрьнАИ\ (бПол. 64), уторыи (80); оуслЪдъ мене (6JI 4), оусходдща (4 зв.), оузалка (104), оуспомдноувъ (105 зв.), оусАкого (130), Тдоша оусьшлть (212зв.),гоунЪ (=внЬ), оуведи (213); оузнесеть (СЛавр. 49 зв.), оустани (199 зв.), оудовица (228 зв.); оувсесожьжение (Моисей 118); оусЪмъ, оус^хъ (Гр. 1408, Русашвський I 70), оусимъ, оусе, оусими
212
(Гр. 1411, 74), оузможеть (Гр. 1429 53) it. п.; г/> .у: на Въкраи-ни (ЛГВ 881), да боуде(т) ти въгоденъ (915); въбЪди (бЧПок. 232), въченикъ (236), въченикомъ (236 зв., 237); навчи, вмрете (бЛавр. 49), вготовано (156); съ вченики (бПол. 7, 52), навчи (11, 62), въмреть (16, 19, 32), во въста (32, 32 зв.), невдобь (43 зв.), во вътробЪ (74), во вхо (87 зв.), навчите (110); всоумни-тесд (Никольский 84 зв.); вжиточному (Гр. 1342, Пещак 24, 25), вживаючи (Гр. 1349 27), въгорьскимъ (Гр. 1352 30); сама то вчинила (Прод. X 136); вчителю (6Л4 зв.), въмрети (31), въчи-телю (157, 182), въмреть (158); вжитки (Гр. 1371, Пещак 44); вчинили (Гр. 1377, Розов 24); абы вдарилъ, вдареному, ему вкрадено (Гр. 1388, Пещак 86, 87); вкажеть (Гр. 1401, Розов 65); вс(л)ышить (Гр. 1407, Русашвський I 35); врочищь (Гр. 1413, Розов 83), вслышить (Гр. 1415 87); възрит (Гр. 1471, Русашвський I 119), вго(р)скихъ (Гр. 1487 43, Гр. 1489 47), вжо (Гр. 1489 45), то вчинили (Гр. 1490 49), вчение, вповахом (Ап. XV 119) i т. п.
У давньоруських пам'ятках з бкторуського етномовного ареалу та в староб1лоруських пам'ятках: в > у, у: Издоумалъ (Дог. См. А 20), оуздти (6 раз1в) (22; Дог. 1330); со усеми, оусю (Гр. 1387); оусдкии, оусемъ (52); вса оуноутрендни (Стр. 10); оуси (Волхви 39 зв.), безъ оусдкое напасти (43 зв.), безъ оусд-кого (48 зв.), на оустоце (60, 82 зв.), неоуддчности (95 зв.); оусего свЬта, оузАвши, оусегды, оумЪсто постели (Ж. Ол. 97 зв.), Кзати (98 зв.), оудовою, оуси (99); маеть ввести (Ст. 1566, Хрэст. 150) i т. п.; у > у: зе встокН (Волхви 40), на взо-р'йо (45); вбили до смерти (КСД Хрэст. 102), вме(р) (103); вслышалъ, вгорскыи (J1. Супр., Хрэст, 129); на (в)богого (Ст. 1566 42), и пришодши взвестили (Тяпинський 19 зв.), не вмеют (Тяпинський, Хрэст. 165) i т. п.
Наведенi приклади свщчать про те, що в староукрашськш i в староб1лоруськШ мовах протягом XIV-XV ст. колишш префжси оу- та въ- злилися в один префшс оу-, у-/въ, в-. Ще рашше вщбувся 36ir прийменник1'в въ та оу. У швденних та в за-хщних говорах давньоруськоТ мови цей процес розпочався, очевидно, ще в XI ст., осшльки змшування обох прийменни-KiB давньорусью пам'ятки вщбивають, починаючи з XII ст. Наприклад: бдхъ въ васъ (6Г 1144, Амф. I 846); шедъ у шестую годину (€Г 1266-1301 46 зв.), оулЪсти у корабль (62), просд-щему въ тебе (71 зв.); оу КапернаоумЪ, оу поустыни (Голоскевич 11 зв.), оу праздьникъ (12 зв.); удасть ю у монастырь (бфр. Сирин 1 зв.); оу чашю (242); оу седмоую годиноу (6Пут. 17), иде оу пусто мЪсто (126), идЪ оу градъ (158) i т. п. На XIV ст. звукова р1зниця м1ж прийменниками въ та оу в украшсьшй i б1лоруськ1й мовах зовам зникла [1стор1я укр. Мови 1978 : 426],
213
На основ! перегворення w - и вукраТнськш та бморусыий мовах протягом XIII - першоТ половини XIV ст. у певних фонетичних умовах склалося законом1рне чергування голосних у - уу яке в староукрашськш та в староб1лоруськш писемносп передавалося леерами у - в. Щоправда, це фонетич-не явище, як i iHrni д1алектш риси, в писемних пам'ятках вщ-бите непостпдовно через традицшшсть, а часом Гдеяку штуч-н1сть тогочасно! орфографИ. I все ж таки, воно фжсуеться досить широко, починаючи з друго1 половини XIV ст. Пор. найхарактершни приклади: или што бы хотЪлъ оучинити (Гр. 1393, Пещак 118) - но сама то вчинила (Гр. 1378 56); не смЪеть Нзати (Гр. бл. 1390 106) - копу гроши взять (Гр. 1398 134); и си внучаты своими (Гр. 1378 56) - а ходить оунукъ (Гр. 1362-1392 37); поспЪли есмо испрдтати всеЪ силы нашеЪ (Гр. 1393 113) - и дЪдичь оусей землЪ (Гр. 1393 120); и вЪра въсёхъ бодръ наших (Гр. 1427, Русашвський I 80) - и съ оусими прикоупкы (Гр. 1446 99); со(т) оуси(х) наши(х) пре(д)-ковъ; потвержеше тому въсему (Гр. 1460, 111, 114); со вси(м) с ты(м); тую дань усю (Гр. 1478, 68); съ уси(х) сторо(н); том(у) въсему више писанном(у) (Гр. 1471 119, 120); и прд(д) усими нашими бодры - и въсЪ имЪше его (Гр. 1474 123), исъ оусею нашею доброю волею - и потвръж(д)еше тому въсему (Гр. 1490 130, 132); и черес з грошми взяли (АЖ 1583 59) - и(з) жере(б)емъ летъни(м) узяли (1583 57); сынъ его втекъ (1583 47) - ледво со(т) ни(х) утекъ (1583 55); мають ли(ч)бу вчы-нити (1583 48) - кганебны(и) учинокъ (1583 51); з уряду - на вряде (1583 65-66) i т. п.; ст.-бр.: со всЬмь доходомъ; со всакимъ доходомъ - помагати намъ оусемь; тымъ оусемъ во-лодети (Гр. 1387, Пещак 75, 76); оу Полоцку и в РизЪ (Дог. 1407); во вси(х) сторона(х) (Волхви 43) - знають оуси дороги (43 зв.); оуси дороги (43 зв.) - и вси моуры (44); миръ и покои на всемъ свЪте - чере(с)' оусю зимоу (45); ка(к) речено есть оуси короли... и вси люди (66); тад речь оуси(м) двнабыла (Ж. Ол. 98) - ко всемоу терпеливыи (98 зв.); на врк\(д)земъ-ски(и) (Ст. 1566, Хрэст. 144) - з Нрк\(д)у (151); на врн\де - на томъ Ирюде (Ст. 1588 179); до того врюдН - з Нродомъ своим (180) i т. п.
