Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 98

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 92 93 94 95 96 97 < 98 > 99 100 101 102 103 104 .. 141 >> Следующая

Перш1 випадки палатал1зованих зубних у гфикметнико-вому суфша -ський засвщчено в окремих пам'ятках швденно-руського походження, починаючи з XIII ст.: жречьськи (бПут. 15), соцькихъ (ПВЛ 196) тощо [1стор1я укр. мови 1979 : 222], але ця палатал1защя вщбувалася значно ран1ше, очевидно, вщразу п!сля занепаду зредукованих у швденноруських говорах, найв1рогщшше, протягом XII - першоТ половини
XIII ст. В украТнських грамотах XIV-XV ст. вона вщбита чаепше й послщовшше. Наприклад: саноцькыи (Гр. шсля 1349, Пещак 28), пилецькии (Гр. 1368 42), волоськоге (Гр. 1378 59), городецькии (Гр. 1392 108), галицький (Гр. 1398 133); галицькии, грабовецькии, драгомирецькии, бучатьцькии (Гр. 1424, Розов 106), городецькыи (Гр. 1443 145), бискупиць-кому (Гр. 1445^150), чорторызький (Гр. 1446 152) тощо.
Губш приголосш перед суфшсом -ьск- шсля занепаду ь, як правило, диспалатал1зувалися. В украТнських грамотах XIV-XV ст., поряд з традицшними написаниями типу кра-ковьскии, кудвьскии (Гр. шсля 1349, Пещак 27), илвовьскомъ (Гр. 1371 44), зЪмьскомъ (Гр. ы\ж 1386-1418 72), молдавьски, молдавьскихъ, молдавьскою (Гр. 1392 109) тощо, досить часто заевщчеш й диспалатал1зоваш губн1: кУевскТи, н\рославски(и) (Гр. 1301, Пещак 14), Львовъскую (Гр. 1366 38), холмъекою, холмъекомъ (Гр. 1376 54), кракувъекии, литовъекии (Гр. 1378 59), тарнавъекого, рАшювъскоЪ, рдшювъекои (Гр. м1ж 1386- 1418 72), литовскии (Гр. 1388 84), тарнувъекии, мжюрувъекии (Гр. 1390 104); киевъекии, хохлевъекии (Гр. 1438, Розов 138), молдавъекои (Гр. 1411, Русашвський I 74), горюховъекую (Гр. 1445, Розов 150) та iH. Лише згодом за аналопеюдо па-
210
латал1зованого суфжса -ськ- шсля передньоязикових вщбу-лася палатал1защя цього суфжса й шсля губних.
Переважшй Фльшосп roBopiB сучасного швденно-захщ-ного нар1ччя украТнськоТ мови властив1 суфжси -ский, *зкий, цкий (галицкий, лъв1вский, надбузкий i т. п.). Проте не зовам ясно, чи це наслщок втрати палатальносп передньоязиковими перед суфжсом -ъск- ще в ход1 занепаду ь (принаймш, в частит цих говор1в), чи результат шзшшоТ диспалатал1заци пом'як-шених с\ з\ ц' уже на rpyHTi украТнськоТ мови.
Отже, за асимыятивною палатал1защею приголосних с, з, ц у суфжсах -ський, -зький, -цъкий значна частина швденно-захщного давньоруського мовного ареалу протиставилась yciM шшим давньоруським говорам. Ця фонетична риса згодом стала одшею з характерних особливостей украТнськоТ мови, що вщр!зняе ТТ вщ росшськоТ та б1лоруськоТ мов, i ТТ сучасною л1тературною нормою.
4.2.8. ПЕРЕХЩ W > U I ВИНИКНЕННЯ ЧЕРГУВАННЯ W - U
Властивий давньоруському швденно-захщному д!алектному ареалу ще з дописемного перюду бьлаб!альний звук w перед ъ9 ь у сильнш позицп 36epir свою артикулящю i шсля занепаду зредукованих (вш став виступати перед секундарними о, е < ъ, ь, як i перед yciMa шшими приголосними), а перед зредукова-ними ъ, ь у слабкш позицп теля Тх занепаду бьлаб1альний w опинився в нових умовах - перед приголосним (на початку слова або в середиш слова шсля голосного) та в абсолютному кшщ слова i зазнав певних перетворень.
На початку слова б1лаб1альний w, артикулящя якого акус-тично була близька до голосного и, не злився з наступним приголосним в единому артикуляцшному потощ всього складу, а розвивався в напрям1 своеТ вокал1зацп й перетворення в особливий звук u (j/), що вщр!знявся як вщ w, так i вщ и. У позицп шсля голосного в середин! слова перед приголосним та в кшщ слова б1лаб1альний w шсля занепаду зредукованих унаслщок перерозпод1лу склад1в став належати до поперед-нього складу, але також не злився з ним повшетю й перетво-рився на нескладовий голосний у: правьда правда-*- прауда; домовъ домов домоу [1стор!я укр. мови 1979 : 226]. У давньоруських (як i paHHix староукраТнських та староб1лорусь-ких) пам'ятках цей звук не мав спещального позначення й пе-редавався через в, у, у, Нъ, въ. Див., наприклад: прЪЪхаИъше (6Г 1144, Амф. I 653); доулъгеть (6Д 25 зв.), довъл'Ыеть (33 зв.), вън'ё (157 зв.), възыграгете са (112 зв.), въметахоу (167 зв.) та in [Малкова 1966 : 295; 1стор1я укр. мови 1979:
14*
211
225]; о прауди (Ап. X 122), паулова (254); аугуста (Высоцкий
II № 212 XIII ст.); повчахъсд (бфр. Сирин 2); Паоула (60р. 136, 141); завътра (6Т № 5 74 зв., 143, 224), навъчиша (84), навъчилъсд 1еси (216); Паоула (ЖС 143, 183, 195), Паоулъ (183), Паулово, Пауломь (185); Проуа "Прова" (Высоцкий II № 219 XIII-XIV ст.); дЪла аоурамлд (6Л 21 зв.), Аоурама (25 зв.), видЪоуше (127); в навченш (Ап. XV 66 зв.), бл(а)гов-ханин\ (101), повчай (118 зв.), бл(а)говгодно (119) i т. ц. Унастп-док поступовоТ вокал1заци б1лаб1ального w у щй позици вш Mir перетворюватись не т1льки в нескладовий звук у, але й через цю стад1ю в голосний повного творения у, що утворював самостшний склад: въдова, вьдова, вънук -> -удова, ^нук удова, у ну кудова, унук. У своючергу, за цим самим зразком споконв!чний голосний повного творения у в ненаголошешй позици на початку слова й шсля голосних Mir перетворюва-тися в нескладовий голосний у: упасти, утиснути, учинити упасти, утиснути, учинити i т. п. Щ явища досить широко фжсують давньорусьш пам'ятки швденно-захщного походження, починаючи з другоТ половини XI ст. Пор. в>у, у: оуселишисА (Будилович 107а), оусел1енан\ (271д, 273а); н\ко же слины въм'Ьнишаса и оумЪншъсА (Пс. Чуд. 40); оукупЪ (6Г 1266-1301 15 зв.), оуздти (29), м(е)ртвии оустають (34 зв.), оускрича (48 зв.), оунЪшьнеге (51), уласти оу корабль (62), удова (73 зв.); оузложи (Голоскевич 13), оумЪстдть (114, 133); на устоцЪ, узАта (Сфр. Сирин 1), узлюбила (3), унезапоу (4), оукоуп^ (242 зв.); у > у: мьне родити вьчьнеть (6А 66 зв.); върддивъшесА (Будилович 36г), въчингбноу быти (586), въгаж-дад (79г), въписахъ (143а), и въсладиша ми (2116), въгодьникъ (292д); въгодьникомъ (Усп. сб. 26а); въмрете (6Г 1266 - 1301
Предыдущая << 1 .. 92 93 94 95 96 97 < 98 > 99 100 101 102 103 104 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed