Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 94

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 88 89 90 91 92 93 < 94 > 95 96 97 98 99 100 .. 141 >> Следующая

Таким чином, за рефлексац!ею зредукованих ъ, ь у сполу-ченш з сонорними л, р (сполуки типу tut, tbit, tbrt, tbit i
801
trbt, tlbt, trbt, tlbt) давньорусью говори в ход! занепаду в них зредукованих подиилися на дв1 протиставлеш зони з проти-лежними фонетичними процесами: швшчно-схщну й швденно-захщну. У швшчно-схЦних давньоруських говорах у сполу-ченнях сальный зредукованый + сонорный + прыголосный + слабкый зредукованый у ход1 занепаду останнього шсля сонорного виникав новий голосний, унаслдок чого утворилося т. зв. друге повноголосся, а в сполучениях сонорный + слабкый зредукованый вЦбулося посилення слабких зредукованих ъ, ь i вокал1заидя Тх у голосш повного творения о, е (сполуки -ро-, -ло-, -ре-, -ле-) з тим, щоб уникнути немилозвучного на-громадження приголосних. У швденно-зах1дних давньоруських говорах, навпаки, у першому випадку теля занепаду слабкого зредукованого утворилися неповноголосш сполуки -ор-, -ол-, -ер-, -ел-, а в другому випадку слабю зредуковаш теля сонорних також зазнали дальшоТ редукцп й повного занепаду, але на Тх Micui для забезпечення евфони виникли pi3Hi встав Hi голосш звуки (найчаепше ы).
4.2.5. РЕФЛЕКСИ ЗРЕДУКОВАНИХ У, 7
У праслов'янськш MOBi 1снували особлив1 зредуковаш у, Т, що виступали поЗицшними вар {антами фонем ъ, ь i вживалися лише в позицн перед j та i: пел. myju, ryju, sinbjb, starbjb i т. n. BiporUHO, що в р1зних праслов'янських говорах у pis-них категор1ях сл1в ui зредуковаш мали pi3Hi артикуляцшш вар1анти [Филин 1972 : 242]. У ход! загального занепаду зредукованих голосних зазнали змш i ультракоротю у, Т. Насхщ-нослов'янському rpyHTi в слабкш позицп вони занепали,як i слабю ъ та ь (plju >p'ju, ltju > l'ju), а в сильнш позицп десь протягом другоТ половини XII - першоТ половини
XIII ст. прояснилися в голосш повного творения: у > о, е, ы(ы), I > е, i. Залежно вщ цих рефлекав давньоруська д1алектна територ1я под1лилася на дв1 зони - швшчно-схщну (ареал проторосшських говор1в) з рефлексами у > о, э, Т > е (myjb > moi, ryjb > roi, molodyjb > molodoi, slja >seja, liji > lei, sinbjb > sineib) i твденно-зах1дну (д1алектна основа украТнськоТ та бшоруськоТ мов) з рефлексами у >• ы(ы , Т >> i (myjb > myi, ryjb > ryi, molodyjb > molodyi, slja > >sija, sinbjb > sinii [Филин 1972:354].
Pi3Hi рефлекси зредукованих у, T перед j найв1ропдшше пояснювати неоднаковою вимовою цих звуюв у р1зних давньоруських говорах ще задовго до занепаду зредукованих. У шв-шчно-схиних давньоруських говорах, де занепад зредукованих вщбувся ni3Hime, артикулящя коротких у та Т, очевидно, була невысокою, иаблнженою до звуюв середнього шдцятгя,
202
отже, мало чим вщр1знялися вщ вимови ъ та ь, через що Bci ui позищйш BapiaHTH злилися в ъ та ъ з наступним переходом в о, е. У деяких проторосшських говорах зредукований у, можливо, мав артикулящю з низьким шдняттям (найв1рогщ-шше, давш псковськ1, новгородсью та олонецыи говори), унаслщок чого тут виник рефлекс у > э, звщки згодом вш поширився й на сум!жш швденшип територи [Пшеничнова 1960 : 43, 50].
Про первюний ареал переходу у, Т > о, е певне уявлення дае сучасна лшгвогеограф1я. У росшських говорах рефлекс у > о в особових формах д1есл1в типу мою - моешь, рою - роешь, крою - кроешь i т. п. виступае схщшше й швшчшше 1зоглоси Псков - Залуччя - Торопець - Ржев - Белев - Орел - Кроми - Суджа - Белгород i дал1 по меж1 м\ж УРСР та РРФСР. Захщшше uiei 1зоглоси мютяться говори з рефлексом у > ы (мыю, рыю, крыю), а серед них видияються OKpeMi ocTpiBHi гов1рки (деят псковсью, твденно-захщш калузыа та niBHi4Hi орловсыи), де на Micui давнього j/виступае э (мэю, рэю, крэю) [Пшеничнова 1960 : 44-45]. 1зоглоса рефлексацп у > о у повних прикметниках чол. роду наз. вщм. однини (молодой, глухой) пролягае дещо захщшше вщ наведеноТ 13о-глоси закшчень -о/-, -ej- в особових формах д}есл\в> причому крайнш захщний ареал цього масиву займають гов1рки з рефлексом у > э (молодэй, глухэй), охоплюючи захщноросшсью й крайш схщнобыорусыи гов1рки, а рефлекси ы, э виступають також у невеликш rpyni олонецьких roBipoK твденшше й шв-денно-захщшше Онезького озера [Пшеничнова 1960 : 45-46].
Рефлексащя Т > е в початковому наголошеному вщкритому склад1 (шь]'а > шея) властива тим самим швшчно-захщним говорам, що й рефлексащя у > о, але 1зоглоса цього явища дещо вщр1зняеться: на niBH04i вона пролягае вщ меж1 м'ш БРСР, ЛатвРСР та РРФСР через м. Велит Луки, а на швд-Hi - через м. Брянськ униз до меж1 з УРСР [Пшеничнова 1960 : 51, схема 3; 1964 : 14]. 1зоглоса рефлексу Т >е у д!е-стпвних формах наказового способу (бей, лей, пей) пролягае ще захщшше i майже зб1гаеться з межею м1ж БРСР i РРФСР, вщступаючи дещо на схщ у Смоленськш та Брянсьшй областях [Пшеничнова 1960 : 48-49, схема 4; 1964 : 16]. Зовам по-шшому вщбулась рефлексащя Т у род. вщм. множини 1менник1в i-, /о- основ типу кости, кони: форми на -ей перева-жають не тьльки в роайських, але i в бмьшосп украТнських та биюруських roBopiB. Поодинош форми на -ий (костйй, ко-нйй) трапляються в калшнських та в костромських гов1рках [Пшеничнова 1960 : 52-53].
Предыдущая << 1 .. 88 89 90 91 92 93 < 94 > 95 96 97 98 99 100 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed