Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
ти, гръмЪти грмЪти, дръжати држати, кръвавыи ->
° о
крвавыи, сльза -> сл'за тощо [1стор1я укр. мови 1979 : 185].
О о
У давньоруських пам'ятках XII-XIII ст. швденно-захщ-ного походження трапляються слова з надрядковим знаком (паерком) на м1сщ слабких ъ, ь шсля плавних сонорних або з пропуском зредукованих без будь-якоТ* замши, що, очевидно, вщбивае ix складотворчу здатшсть. Пор.: кр'щахоусд (6Г 1144
5 зв.), кр'щеные (Ап.Х 30), крвоточива (Голоскевич 35 зв.), вскрси (69 зв.), крви (Пс. 1296) i т. п. [Карский 1955 : 150; 1стор1я укр. мови 1979 : 185]. 1з завершениям занепаду зредукованих складотворчкть сонорних р, л втратилась, i заметь неТ, в1ропдно, протягом XII - початку XIII ст. у говорах, що стали основою швденно-захщного нар1ччя украшськоТ мови, виникли pisHi голосш звуки - найчаспше и, зрщка о, ы, i, е, у, як правило, в позицп шсля сонорного, а зрщка - i перед ним. Слщ, однак, зауважити, що в деяких швденно-захщних давньоруських говорах занепад слабких ъ, ь i виникнення вставних и, i та iH. могло вщбутися i в умовах вщ-сутност! складотворчих властивостей сонорних р, л.
Ус1 щ процеси, слщ гадати, охопили значний д1алектний ареал, що включав у себе шзшшу територш б1лоруськоТ мови, ареал швшчного i швденно-захщного нар1ч украТнськоТ мови та швшчних наддншрянських украТнських roBopiB.
Локал1защю давшх ареал!в та штенсившсть вщзначеного процесу в р1зних трупах давньоруських roBopiB з великою в1рогщшстю можна вщтворити на пщстав1 сучасних д1алект-них даних. Згщно з АУМ (т. 2, к. 66-70), сполуки -/ш-, -ли- < < ръ, лъ, ръ, ль у позицп м\ж приголосними властив} биь-щосп сучасних украТнських roBopiB. Найпослщовшше щ
197
сполуки виступають: яблико, кривавий - у захщнополюьких (захщшше Гориш) roBipKax; кривавий паралельно з крова-вий - у середньопол1ських гов1рках; блиха - у захщшй час-тиш швшчних схщнополюьких roBipoK; кривавий, дрйва - у захщних волинських; блиха, йаблико, дрйва - у швденних наддшстрянських; брйви - у надсянських; блиха, йаблико, слиза, брйви - у бойювських; блиха (частково - блыха)-у лемювських (у сх1дних лемювських roBipKax також дрыва)\ блыха, йаблыко - у закарпатських (у закарпатських надбор-жавських roBipKax зр1дка - йаблико), а також слыза, брыва (KpiM зах1дних ужанських, де висту пае форма дбирва), дрйва; блиха, слиза - у гуцульських; кривавий, дрйва - у покут-сько-буковинських (швденшше Прута), кривавий (часто паралельно з кровавий) - у захдаих та в центральних под1ль-ських roBipKax тощо [див. ще: Папря 1957 : 88; Лизанець
1957 : 129].
KpiM рефлекс1в -ри-, -ли- (-ры-, -лы-), у швденно-захщному Hapi44i украТнськоТ* мови засвщчеш також рефлекси -ре-, -ле-, -л'е-, -ро- (можливо, як наел i до к посилення i прояснения зредукованих ъ, ь у голосш повного творения), -лу-, -л у-, -up-, -ыр-, -ил-, -ыл-, -ер-, -ел-, -ip- тощо: слеза - у захщних волинських (м1ж Захщним Бугом i Верхшм Дшстром) та в надсянських roBipKax; сл'еза - у швшчних середньополкьких по обох берегах НижньоТ Прип'ят1, а дал1 1зоглоса пролягае швденшше Чершгова - л1вобережжям Десни до гирла Сейму i pi3K0 вгору cxUhoio частиною Чершпвщини, швшчними районами Сумщини - завертае вниз на швдень i пролягае швденшше Глухова; кровавий - у середньо- i частково у сх1дно-полюьких (часто паралельно з кривавий), у швшчних наддшстрянських гов1рках; блуха - у захщних наддшетрян-ських та надсянських гов1рках; сл'уза - у захдаих пол1-ських,*захщних волинських, захщних наддшстрянських roeip-ках; былха - у лемювських гов1рках, дйрва, дырва - у схщ-них лемювських roBipKax; кирвавий - у швденних наддшстрянських (швденшше Дшстра), у бойк1вських, лемшвських, закарпатських ужанських, захщних гуцульських roBipKax, кырвавий - у закарпатських боржавських i марамороських та в деяких лемювських roBipKax (АУМ т. 1, к. 84; т. 2, к. 66, 68-70). Пор. також: бйрва, гирмти, дирва, кервй
"кров", кервянка, кервавий, кервйстий, кёрвань, кернйця, кир-нйця, кирнйчка, кирнйчина, кирнйчний, кирнйчник; силза (Же-лех1вський), гырлити, гиутати, гиртан, дырва, кыршити, сыуза, хырбет (Верхратський) тощо.
П1д впливом лексем з сполуками -ри-> -ли- у швденно-за-х1днш давньоруеьюй д1алектшй зош виник рефлекс -up-, -ыр- i в лексем1 криниця, хоч сполука -ри- a aiii походить т
19§
з -гь-, а з -ri- (пел. *krinic'a > др. криниц'а). Сполука -up-(кирниця\ посл1довно виступае у наддшстрянському, покут-сько-буковкнському, гуцульському, бойювському говорах та в закарпатсьцих ужанських i в захщних под1льських roBipKax, а сполука -ыр'* (кырниця) засвечена в закарпатських боржав-ських i марамороських roBipKax (АУМ т. 2 к. 71). Пор. також: доки(р)ници (Гр. 1392 Куп. 64), кырница (Гр. 1434 ССУМ I 519).
Рефлексащя звукосполук типу trbt, tlbt, trbt, tlbt > tryt, tlyt властива i BciM бклоруським говорам (пор.: ДАБМ к. 108)* За свЦченням бшоруськоТ д1алектноТ лексикограф^*, найяск-paBiuie вона виявилась у швденно-захщному бморуському мовному ареал! з поступовим затуханиям у швшчно-сх1дному напрямь Пор.: бльхкавща (Сцяшков1ч), блышчячый (СБГ), блыха (СБГ, Сцяшков1ч, Бялькев1ч, Шаталава, Б1рыла), блыхарня "в'язниця" (Бялькев1ч), брыва (Каспяров1ч), брывша (СБГ, Бялькев1ч), брывд (Сцяшков1ч), брыуё"колоди" (Янкова), глы-таць (СБГ, Каспяров1ч, Бялькев1ч), глыкаць (СБГ, Сцяшко-Bi4, Юрчанка I, Сцяцко ДС), глынуць (СБГ, Каспяров1ч, Бялькев1ч, Сцяцко ДС), глытнуць (СБГ), глыкнуць (Яусееу), глык "ковток" (СБГ, Яусееу), глыт "тс.", глыток (СБГ) глыташк "ковток" (Каспяров1ч), глытан "шматок (хл1ба)" (СБГ), глыкан-не "глитання", глытаншк, глытальшчык (Юрчанка I), грымёць (Каспяров1ч, Бялькев1ч, Янкова, ММГ, Ралавец, СТур.), грымнуць (СТур., Каспяров1ч, Янкова), грьшнуцца (СТур., Каспяров1ч), грымосцёць "грюкоти" (СТур.), грымянуць "ударити" (Бялькев1ч), грымячыць "бити дуже, лунко" (Юрчанка I), грымак "кулак; удар кулаком" (Малажай), "удар кулаком" (СТур., СБГ, Янкова), грымяк (Бек1ш), гр1мяк (Крывидо СМ), грымячык "тс." (Бялькев!ч), грымоттк (бот.) "перстач, калган" (СБГ); "кмин" (Сцяшков1ч), грымуттк "перстач" (Бейлша), грымоты "гроза" (СБГ, Сцяшков1ч), грымосщ "тс.", грымот "грюют" (СТур.), грымдта (СТур., Каспяров1ч, Бялькев1ч), грымбць "к1готь у тварин" (Аляксей-чык), грымюга "буркотун", грымячанне "сильш, луши удари", грымл1вый "буркотливий, невдоволений" (Юрчанка I); дры-вальтк "дров'яний сарай", дрьсвотшк "тс." (СБГ, Сцяшков1ч), дрывотня "тс." (СБГ, Сцяшков1ч, Бялькев1ч); "м1сце на дворь де пиляють i колять дрова" (Ралавец), дрыутк "тс." (СБГ), дрыво "дерева" (СБГ), дрывалом "велика, сильна людина", дрыуняный "дерев'яний" (Бялькев1ч); <9/?йга"дрижаки" (СТур.), дрыгалка "весло для регулювання плоту; дерев'яний гуд-зик" (СБГ), дрыгали "ноги", дрыгала "особа, що ходить з ви-крутасами" (Юрчанка I), дрыганы "тришжки з палиць для шдвшування колиски в пол!" (СТур.), дрыгата "дрижаки", дрыгатуха "тс.", дрыгауня "болото" (СБГ), дрыгва "болото" (СБГ, Каспяров1ч? Сцяшков1ч, Бялькев1ч); "холодець" (Сця-
