Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 9

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 3 4 5 6 7 8 < 9 > 10 11 12 13 14 15 .. 141 >> Следующая

Переконливим прикладом дощльносп залучення археоло-ri4HHX даних до лшгастичних досуиджень можуть бути також вщносно недавш досягнення в етномовнш штерпретаци старо-давшх культурно-етнограф1чних комплекав Верхнын Наддш-прянщини, зробленоТ лшгв!стами й археологами. 31ставлення результате лшгв1стичного анал1'зу пдрошмжи цього ареалу [Топоров, Трубачев 1962, Трубачев 1968] з 1сторико-археоло-пчними свщченнями [Седов 1970, 1978 б] дало можлив1сть встановити, що ареал центрально! л1сово*1 зони Схщно*1 бвропи вЦ Прибалтики до ВерхньоТ Оки в дослов'янський перюд був заселений балтомовними племенами, причому локалып р1зно-
2*
19
види балтшських культур i меж! м1ж ними виявляють надзви-чайну стшюсть майже протягом тисячолтя,- аж до початку н. е. [Третьяков 1966 : 124, 189]. Масов1сть i географ1чна ком-пактн1сть як пдрошм1чного, так i археолопчного матер1алу й разючий 36ir стшких топошм1чних та археолопчних меж надае висновку про балтшську належшсть стародавшх куль-турно-етнограф1чних комплекс1в Верхныи Наддншрянщини швшчшше Прип'ят1 високого ступеня в1ропдносп, а тому переважна б1лышсть сучасних дослщниюв виключае Прибалтику, П1вн1чну Наддншрянщину й Центральну Pociio як мож-ливий ареал поселения праслов'янських племен у другш половит I тис. до н. е.- на початку н. е. [Бернштейн 1961 : 62; Филин 1972 : 13; Хабургаев 1979 : 32, 1980 : 35, 52-53; Тру-бачев 1983 : 240]. Привертае увагу й той факт, що в швшчно-схщшй частиш центрально! л1сово1 зони пдрошми балтш-ського походження перемшаш з фшно-угорськими, i одно-часно в цьому ж ареал! "на городищах зустр!чаються рештки культури як фшно-угорського, так i схщнобалтшського характеру" [Третьяков 1966 : 124-125]. Таким чином, можна вважати доведеним, що достов1рно датоваш й ч1тко окреслеш на географ1чнш KapTi внаслщок археолопчних дослщжень стародавш культурно-етнограф1чш ареали одночасно вщби-вають i ареали носпв р1зних д1алект1в або й pi3HHX мов, i будь-яка археолопчно простежувана взаемод!я культур (тобто вщювщних етн1чних та етнограф1чних груп стародавнього населения) супроводжувалась i мовною (або д1алектною) взаемо-д1ею Hocii'B цих культур. Проте слЦ мати на уваз1, що процес поширення слов'янсько1 культури не можна прир1внювати до процесу схщнослов'янського глотогенезу [Хабургаев 1979 : 105], оскыьки результата взаемод1*1 археолопчних культур i взаемодп д1алект1в племен-носив цих культур не завжди зб1галися [Хабургаев 1980 : 33-34].
Визнаючи необхщшсть використання археолопчних свщ-чень при етно- i глотогошчних досл1дженнях, ми свщом! йтого, що археолопя ще не спроможна змалювати закшчену картину конкретно! icTopii далекого минулого. Наявний у розпоря-дженш археолопв матер!ал значною Mipoio розр1знений, не-достатньо розроблена методика його дослщження [Третьяков 1966 : 190-191]. Через це дос1 лишаються дискусшними TaKi важлив1 питания, як nepeicHa прабатьювщина слов'ян, час i обставини появи ix у Схщнш бврош, шляхи й форми роз-паду в них первкнообщинного ладу i виникнення класового сусшльства. Ми все ще не маемо ч1ткого уявлення про взаемо-стосунки ы\ж схщними слов'янами та шшими схщноевропей-ськими етшчними трупами, що зникли ще до утворення давньо-русько! народность Проте все це не дае шдстав для розчару-
вання, якщо зважити на темпи розвитку й досягнення архео лопчних достпджень за останш десятир1ччя. Адже ще в кшщ 40-х pOKiB серед науковщв MiuHO трималися уявлення про слов'янське розселення в межах Схщноевропейсько1 р1внини лише напередодш виникнення КиТвсько1 Pyci, i icropiio сх1д-них слов'ян починали з вщомостей, засвщчених у "noBicTi временних лт. Щ уявлення довгий час були психолопчним i фактичним бар'ером, що заважав пошукам давшшого слов'ян-ського життя. Окрем1 знахщки решток матер1ально1 культури, як виявилось noTiM, ранньослов'янських, не привертали до себе належно! уваги й лишалися незрозумьлими. Лише в 50-х роках, коли в ряд1 областей Наддшпрянщини i в Дншро-Дшстровському межир1чч1 було вщкрито численш старожит-HocTi (рештки поселень i могильники) третьоТ чвер(tm) I тис. н. е., що значно доповнили давший розр1знеш знахщки, питания про вынесения Тх до слов'янсько1 культури стало роз-в'язуватися позитивно. Стало очевидним, що культура того часу була безпосередньою попередницею руськоТ культури Кшвського перюду. Нововщкрит! старожитносп, що в основ-них рисах не вщр1знялися вщ paHHix слов'янських поселень на територи Полыщ, Чехословаччини, НДР, Румунп, Бол-rapii, вивчення яких штенсивно розгорнулося шсля закш-чення друго1 cBiTOBOl вшни, без сумшву, належали слов'ян-ському населению, що розселилося в басейнах Днтра i в Дншро-Дшстровському межир!чч! шсля середини I тис. н. е. Отже, вже на кшець 60-х рошв межу невщомого вдалося вщ-сунути на дешлька статить назад - до середини I тис. н. е. [Третьяков 1974 : 4-5].
70-Ti роки XX ст. ознаменувалися новими науковими до-сягненнями насамперед в етшчшй штерпретацп археолопчних культур. Для нас принципово важливе значения мае, зокрема, визнання майже BciMa археологами зарубинецькоТ культури чи, принаймш, *й переважно1 частини слов'янською. Це дае можливють вщсунути межу невщомого аж до II ст. до н. е. i по-шшому ощнити етнолшгвютичш процеси в праслов'ян-ську епоху в напрямку значного поглиблення Тх датування.
Предыдущая << 1 .. 3 4 5 6 7 8 < 9 > 10 11 12 13 14 15 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed