Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
(115), оумьръши (162), сътворл (192), сътвору (243 зв.), бо-рутьсд (244 зв.), ц(а)рН (263); зъловЪрънымъ (Будилович 2г), тавръскаа (Зг), кесароу (73в), Иоръдана (136), твор^ (35), ц(а)ръ (60д), ръвеншемь (716), по морл (222г), тваръ (305г); зарSi (Пс. Чуд. 107); оумьръшаго (Пат. С 8), севьгира (55), твороу (6Д 15 зв.), вечероу (197), оузру (223 зв.), мору (47,98 зв., 259 зв ); оустравадть ск\ (Выг, сб. 39 зв.), свЪтьлоу
m
зару (50), свъщъ гор^щ'Ь (Усп. сб. 56г), ^"еросъ каноны (106г); обращеть (€фр. Сирин 6); мытаромъ (6Х 75), оумеръше (ЖС 141), съ севьгыромь (297) i т. п.
TaKi написания свщчать про те, що на цей час плавний р у шшських говорах був уже твердий. Осюльки немае жодних шдстав вважати, що пам'ятки друго! половини XI ст. е най-першими фжсаторами стверд1лого р i що в давшших пам'ятках, як1 до нас не дшшли, послЦовно виступав палатал1зова-ний р\ вщносити початок його диспалатал1зацп до XI ст. було б не переконливо. BiporiAHime припустити, щоце- значно давшше д!алектне явище, яке виникло ще в дописемний перюд, можливо у VIII-IX ст. в ареал1 сучасних полюьких та б1лоруських roBopiB i згодом поширилось на сум1жш ареали. Хоч paHHi давньорусью пам'ятки з протоб1лоруськоТ mobhoi TepHTopii не збереглися, в1ропдшсть синхронносп процесу диспалатал!защ1 р в ареал1 сучасних швшчноукраТнських та швденно-захщних б1лоруських roBopiB шдтверджуеться тим незаперечним фактом, що обидва щ ареали в той час ста-новили единий етнокультурний i близькоспорщнений д1алект-ний масив, i його едшсть ще й ниш пщтверджуеться багатьма сшльними д1алектними рисами.
Як свщчать лшгвогеограф1чш дан! (ДАБМ, к. 42), у пере-важнш бмыыосп сучасних бьлоруських говор1в послщовно виступае твердий р в ycix позищях. Опозищя р - р\ хоч i дуже непослщовно, засвщчена лише в окрашних говорах швшчно-схщного д1алекту схщшше умовно1 лшп Полоцьк - Вггебськ - Орша - Могши в - Бихов - Чечерськ - Гомель, а в деяких парках швденно-захщного д1алекту (любансью гов1рки на Мшщиш, захщш гов1рки Гомельщини та по-люью roBipKH переважно на правобережж1 Прип'ят1) це явище, очевидно, шзшшого походження.
У старобыоруськш писемносп стверд1лий р спорадично фшсуеться з XIV ст., а в писемних джерелах XV-XVI ст. в1н воображений досить часто. Пор.: сентебра (1395), терать (1398), Дрысы (до 1399), серебрыныи (1405), по старын'Ь (Гр. 1440, Головацкий 55), трох, натьборъскомН (Гр. 1463, Срезневский 84), непрыятеля, пры боку (1480), товарышовъ (1492), крывды (1497), писаръ (1499) та iH. [Карский 1955; 3071; пръвое, кНнтоуръ (В1л. 439); которые, крыжовали (Стр. 10 зв.), стрыгоучи(м) (11); трох (Волхви 38,38 зв.), трохъ (74 зв., 85 зв., 93), тро(х) (46 зв., 57), трома (73 зв.), оу Сырыи "у Cipii" (39), прегразны(м) (54), софтерторыи (79 зв.), сЪ(ре)бра-нНю (87 зв.), сЪнтдбро(м) (АВ 79); господаромъ (Будны54 зв.), царомъ (59), господаровъ (59 зв.) i т. п.
За свщченням дослщниюв, диспалатал!зований р особливо широко вщображаеться у староб1лоруських д1лових та юри-
157
дичних документах 1 в перекладних свГтських творах кшця
XV - початку XVI ст., де правила традищйного правопису порушувались чаепше, шж в шших жанрах, i написания типу Борысъ, Гаврыло, врадникъ, крывда, потрэба, прыходити, сентебра, терать, шурынъ, чотыры, стерэчы i т. д. с звичайним явищем [Карский, 1955 : 307-309; Булыка 1970 : 103-109].
Диспалатал1защю р' широко засвщчують i пам'ятки старо-украТнсько-! мови, створеш переважно в ареал1 швшчного на-р1ччя й на Волиш. Пор.: бортъми (Гр. 1302, Пещак 19), мо-настыра (Гр. 1322 21, 1398 135), корънуга (Гр. 1350, Голова-цкий 4); монастыру (Гр. 1398, Пещак 134); раширають, хранилища (6JI 94); поощру (Моисей 157 зв.); четыры (6КС 39 зв.), ты узрыши (61), мытары (65), в моры (73), крычаще (76 зв.), сътворж (85 зв., 167 зв.), матеры (88), Гаврыиль (104); сотвори (Ап. XV 56 зв.), гра(д)ущих (98 зв.); манастыру (1401 ССУМ I 612), дворане, дворанъ (Гр. 1430 ССУМ I 291), борътными (Гр. 1433, Розов 118), сентебра, сенътебра (1459, 1472 ССУМ II 338), номвра (Гр. 1452, Русашвський I 38), дворанинъ, дворанина (Гр. 1475-1480 ССУМ I 290), двораномъ (Гр. 1487, Русашвський I 43); горкост (Ап. К 438), ноябра (АЖ 1582 39, 68, 150), бо(н)дара (42), календару (1583 50, 57, 58,63,64), писара (52, 53, 62, 138), прадива (65, 66), зверу (136), розширати (159) i т. п. [Див. ще: 1стор1я укр. мови 1979 : 317].
Диспалатал1защя р у ёИлыиосп говор1в швденно-захщного нар1ччя украТнсько1 мови вщбувалося, слщ гадати, набагато шзшше.
Проторосшським говорам ствердшня плавного р у щлому було не властиве, проте цей процес охопив сусщш з бйторусь-кими швденнорусью говори аж до Рязанщини та псковсью гов1рки [Филин 1972 : 317]. Диспалатал1зований р у pi3HHX позищях засвщчують i псковсыи та (зрщка) новгородсьш пам'ятки XIII-XIV ст. Наприклад: серобро (Гр. НБ № 420 сер. XIII ст.); усъмара (Ап. П 1307 25); буру (Пск. Пар. I 83); берозозолъ (Пск. Пр. 26 зв.), черосъ естьство (62), жорат-комъ (87); градЬте (Пск. Пар. II 39); приобращеши (6Пск. I 29), градоуща (133), не говору (Гр. НБ № 530 II п. XIV ст.); до мора, к морН (Шахматов № 92) i т. п. Диспалатал1защю р у псковських та захщних говорах швденноросшського нар1ччя найв1рогщшше пояснювати б!лоруським впливом [див.: Ка-ринский 1916 : 227-228; Филин 1972 : 317-318].
