Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
На протоб1лоруськш мовнш територп протетичний у (удзе-ра, ууха, уулыца) розвинувся, очевидно, лише в крайшх швденно-захщних говорах, i його виникнення, найв1ропд-шше, було т1сно пов'язане з вщповщним явищем у протоукраТнських говорах. За сучасними лшгвогеограф!чними даними, протетичний у (h) найб1лыи характерний для захщнопо-люьких roBopiB быорусько! мови, що прилягають до сусщшх украТнських roBipoK м\ж Ясельдою i Прип'яттю, для полкь-ких roBipoK швшчшше м. Пшська та в межир1чч1 Стиру й Горин! (ДАБМ к. 47). Спорадично цей протетичний приголосний трапляеться в значно ширшому ареалу обмеженому {зоглосою: вщ гирла р. Вшя - на швдень до меж1 ы\ж Лщським i Ново-грудським районами - м. Баранович1 - м. Клецьк - униз по р. Лань до Прип*ят1- униз по р. Горинь (Нарысы бел. дыял. 1964 : 140-142; ДАБМ, к. 47/148). Виняток становлять лише лексеми уэты (у'эты), у ты (у'эны) та похщш в1д них форми, HKi поширеш приблизно на половиш б!лоруськоТ мовноТ територ1Т (швденно-захщна В1тебщина, Мшщина, KpiM шв-денно-сх1дних говор1*в, Гродненщина i Брестщина - ДАБМ к. 49). За своею конф1гуращею ця територ!я нагадуе збмьше-ний ареал вживания протетичного у в шших словах, що наво-
152
дить на думку про експанаю захщних i швденно-захщних б!Лоруських roBopiB на швшчний схщ, а, отже, i про зв'язок протези в словах типу уэты, уэны з протетичним у (h) у вщзна-чених б1лоруських говорах, а через них - i з вщповщним явищем у швденно-захщному ареал1 украшсько1 мови.
У староб1лоруськш писемноси протетичний у воображений ще рщше, шж протетичний w, що пояснюеться насамперед його незначною поширешстю в б1лоруських говорах. Пор.: Геремем попа (Дог. См. D 1229, Гр. См. 25) та в пам'ятках
XVI ст.: генварь (ССк. I 117), гужи, гусеница (136), гето(т) (Пс. XVI 117 зв.) тощо.
Виникнення протетичних h (у) не було пов'язане з форму-ванням вщповщних фонем. На м1сщ шзшшоТ протези спочатку, мабуть, був придих, який тривалий час саме так i сприй-мався акустично (можливо, через це протетичний h майже не воображений у швденно-захщнш давньоруськш писемносп), i лише згодом оформився в самостшний звук [Филин 1972 :
299]. Найв1рогщшшим ареалом виникнення протетичного h уявляеться Пол1сся [пор.: Филин 1972 : 352], а час його виникнення можна вщнести до VI-VII ст. н. е., коли протетичний w уже кнував.
3.3.2.7.3. Протетичний j
Протетичний j перед и на схщнослов'янському грунт1 не набув поширення i в б1лыыосп схщнослов'янських roBopiB занепав, очевидно, ще в дописемний перюд, що знайшло воображения в найрашших давньоруських писемних пам'ятках. Пор.: въ оуности (Изб. 1073 54 зв., 56 зв., 80; Изб. 1076 84 зв.), съ оуродивыимъ (174), оуношд (270 зв.); оуноша (6А 41), сЪвера и оуга (63 зв.), оуныи (72); оугъ (Пат. С И), оуношю (109 зв.); оуродивыи (Апр. 51), оуноша (55 зв., 56, 114 зв.), оуношд (6Г 1144 Амф. I 302, 847), отъ oynocfi (738), изъ оуност*1 (Амф.
II 415); въ оуности (Выг. сб. 29 зв.), оуноша (Усп. сб. 29а), оуность (82а), оунад (136 г), оуноша (Голоскевич 41, 48 зв., 103), оуга (56), оурода (130 зв.), оутро (131); оуродивоу (60р. 7 зв.), оуньци (34 зв.), оугъ (59 зв.); въ оужьныи (ЖС 177); оунъ (бЛавр. 84), оуга (217), оуношю (235 зв.), оутро (327) та iH. Протетичний j не характерний i для сучасних; схщнослов'янських roBopiB. Зокрема, на украшськш мовнш територп протетичний j у слов! {улиц а засвщчено лише в шв-шчноукрашськш д1алектнш зош (сущльним масивом - у схщнополкьких гов1рках м1ж Десною i Сновом, у схщних roBipKax Сумщини та на середньому Полка в окремих roBip-ках НижньоТ Прип'ят1). Спорадично BiH трапляеться також у чершпвських roBipKax М1ж Десною й Остром, у р^ерх1в'ях
153
Сейму та в парках окремих населених пунк^в на Полтав-щиш (АУМ т. 1, к. 139).
Б1лоруська д1алектиа лексикография засвщчуе протетичний j перед у в окремих лексемах у р1зних д1алектних ареалах. Пор.: юда "базжа, брехун" (Крыуко 289), юдить "набр1хувати" (Расторгуев), юкла "великий обвислий жив1т; людина з таким животом" (Янкоусю ДС), юлка "вулиця" (Гом. леке.), юндй "сердита, незадоволена людина", юндола, юндуха "тс." (Крыуко 290), юр "жадоба, хтивють" (Бешш, Бялькев1ч), юрщь "хот1ти, прагнути" (Бялькев1ч), юська "пщевинок" (Расторгуев), Юстын (Янкоусш Мат.), ютрэня "утреня" (Расторгуев), юха "юшка" (Янкова); "кров, холодець" (Шаталава); "кров тварини" (Сцяшкэв1ч); "пройдиевт (Усцшов1ч), юшка "страва" (Янкова, Сцяцко ДС, Прач, Расторгуев); "металевий кружок, яким закривають комин у печЬ> (Янкова, Сцяшков1ч, Прач, Расторгуев, Бялькев1ч), юхцша "тс." (Шаталава); "шматок шюри" (Крыуко), юхта "гатунок шюри; худа, знесилена людина" (Янкова) тощо. Б1лоруським гов1ркам вщомий також протетичний j перед е, який, зокрема, у формах ]'эты, ]'зны виступае у б1лыпосп в1тебських roBipoK (на niBH04i й швшч-нсму сход1 - паралельно з протетичним у) i у великому д1а-лектному ареал! швденно-схщних roBopiB, окресленому i3o-глосою: м. Орша - м. Шклов - с. Б1линич1 - м. Клич1в - м. Червень - м. Мшськ - на швдень до р. Лань i по и течп до Прип'ят1 (ДАБМ, к. 49).
Пщ впливом старослов'янськоТ мови i вщповщних народних roBipoK ще в давньэруський перюд i шзшше в ряд1 стпв перед початковим у протетичний j вщновився знову, i його засвоТли Bci схщнослов'янсью мови: Пор.: р. юг, южный, юлйть, юн, юноша, юркий, юродивый, укр. юний, юнак, юшеть юродйвий, бр. юны, юнйк, юнйцтва, юродз'ьвы i т. п.
