Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
Пом1тним кроком уперед у вивченш icTopii давньоруських д1алект!в була монография Ф. П. Фшна з icTopii росшськоТ мови до XIV ст., де цш проблем! присвячена окрема глава [Филин 1940 : 21-89]. У нш у найзагальшших контурах на-м1тилась та концепщя, що згодом була детально розроблена у фундаментальних працях цього дослщника, а наступна його монограф1я про лексику давньоруських лггопиЫв [Филин 1949] спростувала шнуюче уявлення про лексичну монол1т-ш'сть давньоруських д^алектхв.
Програмна стаття P. I. Аванесова, присвячена утворенню roBopiB росшськоТ мови [Аванесов 1947 : 109-158], значно виходить за рамки поставленого завдання. Вона привертае увагу насамперед настановами методолопчного плану, серед яких шдкреслюеться необхщшсть вивчати мову та закони и розвитку в нерозривному зв'язку з життям народу. "Ильки повне взаемне проникнення пор1вняльного вивчення мов i д1а-лект1в у мовознавств1 i вивчення icTopii народу може роз-крити icropiio мови, пережим мовш процеси найб1льш бли-зько й адекватно дшсностЬ [Аванесов 1947 : 112-113]. Ви-св1тлюючи проблему д1алектного членування давньоруськоТ мови в IX-XII ст., P. I. Аванесов нерщко спираеться на то-гочасш icTOpH4Hi поди, однак при цьому в нього часто вщчу-ваеться брак лшгвютичного матер1алу. Ппотеза автора про походження середньороайських roBopiB грунтовна й пере-конлива. Проте, зосередивши на Тх утворенш основну увагу, P. I. Аванесов був змушений icropiio шших "перифершних" гов1рок (новгородських, псковських, смоленських та iH.) ви-кладати поб!жно, через що i'x роль в icTopii росшськоТ мови залишилась не розкритою. Важливе мкце в статп вщведено питанию про давш украТнсько-быорусью зв'язки й виникнен-ню в швденноруських говорах украТнських особливостей, хоч походження украТнськоТ та быоруськоТ мов як самостшних мовних одиниць тут не висвклюеться. Не може задовольнити сучасного дослщника й абсолютно скептичне ставлення P. I. Аванесова до можливоси реконструкци схщнослов'ян-ських д1алект1в дописемноТ епохи. Але ряд щкавих його спо-стережень i припущень стосовно р!зних питань icTopH4Ho'f диалектологи росшськоТ мови залишаються актуальними й сьогодш.
ГНсля вщомо1 мовознавчоТ дискусп 1950 р., яка реабшту-вала пор!вняльшысторичний метод, з'явилась величезна юльшсть праць р!зного р1вня й науково! вартосп, в яких
13
порушувались окрем! питания 1сторичноТ д1алектологи сх!д-нослов'янських мов. Щ розвщки сприяли нагромадженню фактичного матер1алу на фонетичному, граматичному й лек-сичному р1внях i готували науковий грунт для узагальнюючих досуиджень.
Важливими для сучасного розумшня проблеми д1алектноТ диференщаци давньоруського мовного ареалу, особливостей и вщображення в давньоруських писемних пам'ятках i ран-нього етапу становления украТнськоТ та росшськоТ мов стали npaui Л. А. Булаховського [1956, 1958]. Хоч тогочасний pi-вень д1алектолопчних дослщжень ще не давав достатньоТ юлькоси фактичного матер {алу для наукових узагальнень, i Л. А. Булаховський у своТх наукових розвщках був зму-шений спиратися переважно на свщчення писемних пам'яток, BiH дшшов висновку, що не можна "Hi для IX ст., Hi нав1ть для часу, що передував йому, уявляти схщне слов'янство як щось щлком монол{тне в побутовому або в мовному вщношенш" [Булаховський 1977: 113], що "юльюсть фонетичних i мор-фолопчних швденноруських ознак у давньоруських пам'ятках у сукупносп примушуе шднести... вагу принайми! де-яких момент!в давньоруськоТ д1алектноТ диференщаци схщно-слов'янського мовного масиву" [Булаховський 1977: 105].
Стосовно виникнення д1алектних рис у швденноруських говорах Л. А. Булаховський вщзначив, що "OKpeMi фонетичш, почасти морфолопчш й лексичш особливосп сучасноТ украТнськоТ мови з достатньою виразшстю виявляються вже в давньоруських пам'ятках XII ст. i, звичайно, в живих давньоруських roBipKax могли, за BciMa ймов1рними припущеннями, кнувати й paHime" [Булаховський 1977 : 108]. Цшш спосте-реження й зауваження Л. А. Булаховського щодо становления окремих схщнослов'янських регюнальних мовних особливостей е вагомим внеском у схщнослов'янське шторичне мовознавство. Разом з тим слщ вщзначити, що деяш icTOTHi питания, як, наприклад, розр!знювальш особливосп давньоруських д!алек(tm)в, походження украТнсько-быоруськоТ мов-ноТ сшльносп та леякх iHmi, залишились вщкритими i теля праць Л. А. Булаховського.
Проблема формування схщнослов'янських мов найповшше й найсистемшше висв1тлена в узагальнюючих кторико^алек-толопчних працях Ф. П. Фшна [Филин 1962, 1972], як1 ста-новлять яшсно новий етап у розвитку втизняноТ 1сторичноТ д{алектологп. Стосовно д{алектноТ диференщаци давньоруськоТ мови дослщник дшшов висновку, що найдавшци фонетичш й морфолопчш д!алектш явища дыять схщнослов'янську мов-ну територш здебыьшого на ABi протиставлеш обласп - шв-н1чну й швденну, причому меж! зон окремих особливостей
и
зовам не зб1гаються м\ж собою [Филин 1962 : 152-223, 1972 : 628]. Але й щ пращ як перший крок у новому шдход1 до проблеми схщнослов'янського глотогенезу (насамперед у плат поглиблення хронолопзаци окремих д1алектних явищ) не з'ясовують ycix аспекпв становления й д1алектного подшу сх[днослов'янського мовного ареалу. Ряд ктотних питань автор свщомо залишив поза своею увагою. У грунтовнш моно-графп "Происхождение русского, украинского и белорусского языков" [1972] глибше й детальшше дослщжено проблеми походження росшськоТ мови. 1стор1я д!алектних рис украТнськоТ та б1лоруськоТ мов висв1тлюеться переважно на шдстав1 публшацш украТнських та б1лоруських автор1в. Ерудо-ваному й досвщченому дослщников! явно не вистачало фактичного матер!алу. Використовуючи "Дыялекталапчны атлас бе-ларускай мовы", Ф. П. Фшн не раз наршае, що це джерело у ряд! випадюв не подае необхщних вщомостей про локаль защю деяких принципово важливих суто быоруських чи 6i-лорусько-украТнських д!алектних рис [Филин 1972 : 209, 217, 227, 235, 293]. Атлас украТнськоТ мови, шторичш та численн! д1алектш словники украТнськоТ й особливо б!лоруськоТ мови для Ф. П. Фшна ще були недоступна KpiM цього, негативно позначилась на монографи й ор!ентащя автора лише на мовний матер1ал. Без урахування факт1в матер1альноТ та духов-ноТ культури, економ1чноТ й пол1тичноТ icTopii' носив мови залишились не т\лъки не з'ясованими, але нав1ть не поставле-ними деяк! важлив! проблеми передкторп схщнослов'янських мов, як, наприклад, хронолопчна послщовшсть i особливосп формування схщнослов'янського мовного ареалу, сшввщно-шення конвергентних i дивергентних процеав та роль шшо-мовних субстра^в i екстралшгвктичних чинниюв у схщно-слов'янському глотогенезу стушнь nepBicHoT д!алектноТ ди-ференщащТ давньоруськоТ мови тощо.
