Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
7*
99
звук ы набував шдвищеноТ й б1лыи передньсм артикуляцИ Унаслщок з1ткнення цих двох фонетичних процеав виникали pi3Hi неспйш фонетичш BapiaHTH, аж поки на uicixi колишшх голосних ы та i не усталився один голосний передньо-серед-нього ряду середнього шдняття, вщмшний як вщ б^ын зад-нього ы, так i вщ переднього L Згодом цей звук и став характерною особливштю украТнсько1 мови, на вщмшу вщ росш-ськоУ й бшоруськоТ мов, де послщовно розр!зняються голосш ыу i (пор. укр. бик, дим, риба, липа, пити, синш, але р. бык, дым, рыба, липа, пить, синий, бр. бык, дым, рыба9 лта, пщъ, ctoi).
Процес злиття звушв ы> i > и вщбувався неодночасно не тШьки в р1зних швденноруських говорах, але i в р1зних по-зищях у слов1 в межах одного говору, бо вш гальмувався р1зними акустичними особливостями деяких приголосних. Зокрема, голосний ы шсля споконв1чно твердих задньоязикових g, к, х та фрикативного у, як i голосний i шсля м'якихшип-лячих ж, ч, ил, могли повшстю перетворитися в и лише в ход1 реатизацп тенденцп до палатал1защ*1 задньоязикових i диспа-латал1заци шиплячих. Pi3Hi пром1жш артикулящйш BapiaH-ти, вщображеш в сучасних говорах украТнськоТ мови, очевидно, генетично зводяться до р1зних еташв давнього фонетич-ного процесу злиття звушв ы та i в и i свщчать про його неза-вершешсть у деяких говорах до цього часу. За матер!алами АУМ, рефлекси и*..ли в наголошенш позици шсля шиплячих та р (жи'то, жРто, чи'стий, pul6ojy) засвщчеш в середньо-та схщношшських гов1рках. 1зоглоса цього явища пролягае на заход1 м'\ж р. Стир i Горинь, на швдш - по умовнш л!н1Т вище м. Новоград-Волинського - швденшше м. Коростеня - по р. 1рша - р. Тетер1в - по нижнш течи р. Здвиж - до Дншра (АУМ т. 2, к. 15-17). 1зоглоса рефлекЫв ы, i > и1... iu шсля губних (би1к, б1ик, ми1, Miu, ви1, eitl) у схщнш ч^ст!-Hi Середнього Пол1сся дещо вщхиляеться вщ зазначеноТ i i р > ходить правим берегом середньоТ та нижньоТ течи р. 1рша4- верх1в'ям р. Здвиж - р. Тетер1в до и гирла (АУМ т. 1, к. 20). На "Швобережж1, в схщношшських гов1рках, 1зоглоси рефлек-ciB ы, i > u{...i" в р1зних позищях не зб1гаються: у наголошенш позици шсля шиплячих вони засвщчеш на правобереж-ж\ Десни до Чершгова та на крайньому сход1 (АУМ т. 1, к. 17, 18), а в позици шсля губних та р щ caMi вар1анти виступають лише в швшчних схщношшських гов1рках м\ж Дншром i Снобом та в крайшх швшчно-схщних пол1ських гов1рках (швшч-но-схщна Черншвщина й швшчна Сумщина) (АУМ т. 1, к. 19).
: В окремих захщнотшських гов1рках по Верхнш Прип'я(tm) та на схщ i швденний схщ вщ м. Володимира-Волинського,
100
в p-Hi м. Золоч1в i в деяких буковинських roBipnax вщзначеио рефлекси i > ие... е" (причиена, причина) (АУМ т. 2, к. 15).
У ненаголошешй позицп рефлекси давшх ы, i в сучасних украТнських говорах в основному зб!гаються з наголошеною позищею (АУМ т. 2, к. 22; див. також: Залеський 1970 : 34-51).
Перш! випадки змшування л!тер ы та u(i) на письму що свщчить про злиття цих звугав у живш MOBi, трапляються ще в старослов'янських пам'ятках: рибЬ (Сав. кн. 17), рибиць (18), отъкри (109) та ш. Досить часто воно засвщчене i в давньоруських писемних пам'ятках XI-XIII ст. швденного ареалу (новгородським та шшим швшчноруським пам'яткам це явище не властиве). Пор.: хлЪбы - хлЪби (60 34, 34 зв.), мъногашьди (73); въспытанъ (Изб. 1073 92), вельмы (94 зв.), неправьди (104), находилы (109), мзикъ (110), оубыти "вбити" (111), выны (154 зв.), ншывъши (223), риба (251); бЪсы - бЪси (Изб. 1076 193, 193 зв.), пронирливии (249); постыдытьсд (6А 80 зв.), годыны (111), рызы (118), рибы (163); лысты (Бу-дилович 52), по пытании "харчуванш" (55); крило (Паг. С. 62); народи - народы (Апр. 28), пришьлы (122); былы (€Г 1144, Амф. I 142); погубывыи (6Д 65 зв.), просыти (139 зв.), съвЪть-ныкъ (186 зв.); нинЪ (Ап. X 93 зв.); нхвилысд (Усп. сб. 291); оуды - оуди (Ап. 1220 138); поустиню (Голоскевич 81 зв.), стиддхоусд (54 зв.); народи - народы (60р. 1 зв.); архыстра-тига (бЧПок. 243), Никыты, понахыдЬ (244), пастири (248) та iH. Оргашчним продовженням ixiei орфограф!чно1 особливосп стали под1бн1 написания в староукрашських пам'ятках XIV-XV ст.: левгыты (бПол. 2), назарднынЪ (2 зв.), злит (57), семыжды (69), ризи (101 зв.); насититисд (Никольский 69 зв.); к м-Ьстычемъ (Гр. п1сля 1341, Пещак 23), Ивановычь, Кузьмычь (Гр. 1366, Пещак 40); архьперЪи (6Л 3), видите ниви (23 зв.); млыиы (Гр. 1434, Розов 128), кн(д)гины, с рЪкамы (Гр. 1459 174); рибы (6КС 37), въ вышны(х) (88), ридахом (118 зв.), не събырае(т),користь (128 зв.), варвари (205) та ш. (див. ще: 1стор1я укр. мови 1979 : 256-257). i
Пор1вняно численн1 випадки змшування л!тер ы та и в найрашших давньоруських писемних пам'ятках швденного походження свщчать про поширешсть голосного и передньо-середнього ряду середнього шдняття в живому мовленш того-часного середньонаддн1прянського населения, а сам процес формування цього звука, слщ гадати, вщбувався значно ра-Hime. Тому датуваиня цього явища зпдно i3 св1дченням писемних пам'яток другою половиною XI ст. [Филин 1972:201,350, 1стор1я укр. мови 1979 : 260] не переконливе, осюльки змшування л1тер ы - и могло в1дображатися i в ран1ших пам'ятках, що до нас не дшшли. KpiM цього, безперечний зв'язок
