Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 3

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 2 < 3 > 4 5 6 7 8 9 .. 141 >> Следующая

е
формування лопчно вщносити до давшшого перюду: по-пер-ше, немае шяких шдстав припускати, що пне було в ранших пам'ятках, яю не збереглися; по-друге, традицшна давньо-руська (старослов'янська) орфограф!я свщомо уникала будь-яких простомовних написань (отже, вщсутшсть певноТ д1алект-но1 риси в пам'ятщ не обов'язково свщчить i про и вщсут-ьпсть у тогочасному усному мовленш) i, HapemTi, поки народ-но-розмовна риса, виникнувщи, як правило, в альському д1алектному середовшщ, ставала наспльки звичною для ос-в1ченого м1ського писаря, що мимовол! потрапляла до книг, минав значний час. Таким чином, якщо давш nncapi, всупе-реч традицп, припускалися помилок, вщбиваючи HOBi MOBHi риси, то це значить, що на цей час (а не з цього часу!) така вимова не т1льки стала характерною для вщповщних давньо-руських roBopiB, але й мщно закршилась у MOBi грамотноТ частини населения MicT та монастир1в [пор.: Хабургагв 1973 : : 194; 1979 : 57].
У практищ дослщжень давньоруськоТ писемносп все ще переважае звичка не дов1ряти свщченням писемних пам'яток i висувати аргумент, що Ti чи iHmi д!алектш риси, засвщчеш в пам'ятщ, очевидно, не вщображають MiojeBi мовш особли-BocTi, а пояснюються шшими причинами, наприклад, впли-вом староболгарських оригшал1в, отже, до схщнослов'янсько1 вторично! д1алектологи не мають жодного стосунку. TaKi м!ркування в принцип! лопчш, але навряд чи завждислушш. Ще Л. А. Булаховський, вщзначаючи сшлыпсть деяких рис украшсько1 мови (як i шших схщнослов'янських) з швденно-слов'янськими мовами, вважав це свщченням "про дуже давш мовн1 зв'язки тих племен, з яких утворилися схщнослов'ян-ськ1, з тими, як\ шзшше стали швденнослов'янськими, в час ще до того, як схщнослов'янська група набула своТх окремих рис" [Булаховський 1977 : 1311. У зв'язку з цим варто звер-нути увагу насамперед на той загальновизнаний факт, що так1 д1алектш риси, як, наприклад, злиття ы та i в один звук, ствердшня шиплячих та ш., вщображеш в староболгарських оригшалах з р1зною послщовшстю, не е штучними написаниями, а вщбивають вщповщне д1алектне явище [пор.: Козловский 1885-1895 : 27, 33-34, 39; Свенщцкий 1958 : 69 та ш.], осюльки староболгарська писемна мова, п pi3Hi правописш школи базувалися на певних трупах народних roBopiB. Ста-роболгарсью ж говори (переважно схщш), як i деяш iHmi niB-деннослов'янськ! д1алекти, як вщомо, генетично пов'язаш з схщнослов'янськими 2 i - певною Mipoio - i3 захщнослов'ян-
2 Про велику роль схщних слов'ян у болгарському етногенез1 див.: Державин 1945 : 229; Третьяков 1953 : 174-176; Прилипко 1964 : 129- 130 та in.
?
ськими говорами. Численш схщнослов'янсько-швденно-слов'янсью 1зоглоси та 1золекси часто з конкретною проекщею 1х на окреслеш репони (украшсько-сербсью, укра'шсько-бол-rapcbKi, б1лорусько-болгарсью, полюько-болгарсью, полкько-сербськ1, полюько-македонсью i т. д.), юльюсть яких завдяки зусиллям дослщниюв поспйно зростае, не можуть бути в1ропдно витлумачеш шжслов'янською штерференщею чи прямими запозиченнями. 1х iMOBipHiuie пояснювати гене-тичними причинами, зокрема, тим, що ще до масового переселения слов'ян на Балкани (тобто в умовах сусщства р1зних слов'янських племен у межах 1хньоТ сшльноТ прабатьк1вщи-ни) у схщнослов'янському perioHi вже кнували значш д1а-лектш вщмшносп й виникали hobi mobhI риси, вщбувалися neBHi д!алектш процеси або, принаймш, зароджувались \х тенденщ! чи нам1чались якюъ {мпульси, як\ пот1м розвива-лися, реал!зовувалися й завершувалися паралельно в схщно-та швденнослов'янських говорах або найчаспше з деяким хронолопчним випередженням в останшх. Коли ж разом i3 книгами швденнослов'янського походження в схщнослов'ян-ське мовне середовище проникали i швденнослов'янсью (пе-реважно староболгарськ!) д1алектш риси, вони шод1 36ira-лися з тими мовними тенденщями, що розвивались i вдавньо-руських говорах, через що досить прихильно сприймалися м1сцевими писарями, як\ в основному поблажливо ставились до староболгарських мовних особливостей, переносячи ix у сво'1 книги. Характерно, що чимало мовних рис, сшльних швденно- i схщнослов'янським мовам, згодом усе часпше проникають i в оригшальш схщнослов'янсью писемш твори р1зних жанр1в. Отже, швденнослов'янськ! пам'ятки, значно давший вщ уцшлих схщнослов'янських, на нашу думку, можуть пролити певне св1тло й на хронолопзащюдта перв1сну локал1защю деяких мовних тенденцш i npoueciB у колись сшльному для обох слов'янських груп етномовному ареаль Для висвклення шзньодавньоруських д1алектних проце-ciB у р1зних схщнослов'янських етномовних ареалах у нашому дослщженш, KpiM давньоруських пам'яток, залучаються св1д-чення староросшськоТ, староукраТнсько! та староб1лорусько1 писемносп XIV-XVI ст. pi3HHX жанр1в. Тогочасну народну мову найповшше, пор1вняно з шшими жанрами, вщбивають пам'ятки д1лово*1 писемносп - державш документи канцеля-pift Литовського княз1вства, актов1 книги гродських i зем-ських суд!в тощо, створен1 захщноруською (укра1нсько-б1ло-руською) д1ловою мовою. Але щеал1зувати цього джерела не варто. Занадто см!лив1 твердження, як\ часто можна зустр1ти в студ1ях нашо*1 давньо*1 писемносп, про те, що та чи шша пам'ятка добре вщбивае тогочасну народно-розмовну мову,
Предыдущая << 1 .. 2 < 3 > 4 5 6 7 8 9 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed